Вікіпедія

Саранчуки

село в Україні, в Бережанському районі Тернопільської області

Саранчуки́ — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До Саранчуків приєднано село Войсовичівка (колишній х. Добрянка) та хутори Гировиця і Соколиця.

село Саранчуки
Церква Петра і Павла
Церква Петра і Павла
Церква Петра і Павла
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Саранчуківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040410010025068
Облікова картка Саранчуки 
Основні дані
Засноване 1399
Населення ▼ 785 (2014)
Територія 1.935 км²
Густота населення 490.96 осіб/км²
Поштовий індекс 47533
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°21′6″ пн. ш. 24°59′15″ сх. д. / 49.35167° пн. ш. 24.98750° сх. д. / 49.35167; 24.98750
Середня висота
над рівнем моря 		262 м
Водойми Золота Липа
Відстань до
районного центру 		12 км
Найближча залізнична станція Потутори
Відстань до
залізничної станції 		2 км
Місцева влада
Адреса ради 47533, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Саранчуки, вул Личакова, буд 18
Карта
Саранчуки. Карта розташування: Україна
Саранчуки
Саранчуки
Саранчуки. Карта розташування: Тернопільська область
Саранчуки
Саранчуки
Мапа
Мапа

CMNS: Саранчуки у Вікісховищі

Церква Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста
Церква Петра і Павла
Капличка
Автобусна зупинка
Став біля села

До 2017 — центр однойменної сільради. Від 2017 року — центр Саранчуківської сільської громади.

Географія

ред.

Розташоване на річці Золота Липа, на заході району.

Населення — 880 осіб (2007). Дворів — 276[1].

Клімат

ред.

Для села характерний помірно континентальний клімат. Саранчуки розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Саранчуків
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,1 0,2 5,3 13,3 19,3 22,5 23,8 23,2 18,9 13,0 5,8 1,0 12
Середня температура, °C −4,1 −2,7 1,6 8,4 13,9 17,2 18,5 17,8 13,8 8,5 2,9 −1,6 7
Середній мінімум, °C −7,1 −5,6 −2 3,6 8,5 11,9 13,2 12,4 8,7 4,0 0,0 −4,1 3
Норма опадів, мм 32 31 32 50 77 91 95 70 55 38 36 39 646
Джерело: climate-data.org

Історія

ред.

Перша писемна згадка — 1399 рік. Тоді в селі існував костел, правдоподібно, фундований представниками роду шляхтичів Бучацьких гербу Абданк.

1416 року згадане як Шаранчуки.

Дідичем села був Якуб Скарбек гербу Абданк. Найпевніше, в середині 15 століття костел був знищений.[2]

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі[3].00

Через село пролягав торговельний шлях, яким переганяли худобу з Молдавії і Покуття, возили сіль із прикарпатських солеварень у Польщу та Литву. Між 1520 та 1525 роками мешканці Саранчуків отримали маґдебурзьке право.

Через деякий час населений пункт занепав, переданий в оренду селу Тростянець.

До 1939 року діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», кооператива.

На початку липня жителі села Саранчуки виловлювали тіла з ріки Золота Липа, куди їх поскидали енкаведисти після розстрілу в бережанській тюрмі. Кільканадцять кілометрів пливли вони у кривавій воді аж до греблі в селі, де страшні понівечені трупи виловлювали i хоронили селяни. Неопізнаних хоронили у спільних могилах. Багато замордованих поховано в інших навколишніх селах[4].

У 1941-го — велика повінь.

Постановою Тернопільського облвиконкому від 16 січня 1946 р. виселялися зі своїх садиб усі мешканці села.[5]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Саранчуківської сільської громади[6].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[7].

Населення

ред.

Населення села[8]:

Рік Число осіб Українців та
греко-католиків 		Поляків та
римо-католиків 		Євреїв
1900 1773 1430 286 56
1939 ▲ 2470 ▲ 2180 ▲ 230 ▲ 60
2007 ▼ 880 - - -
2014 ▼ 785 - - -

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[9]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,79
російська 0,11

Пам'ятки

ред.

Пам'ятники

ред.
  • громадсько-політичний діячеві Івану Гавдиді (2005, скульптор Д. Пилип'як)
  • братська могила Замордованим 1941 в тюрмі у м. Бережани
  • насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992)
  • встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини 1848 року
  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967).

Соціальна сфера

ред.

Працюють ЗОШ 1-3 ступенів ім. І. Гавдиди, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, кімната-музей І. Гавдиди, музей старовинних речей «Берегиня», деревообробний завод, млин, торгові заклади.

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.
  • Богдан Бугай (нар. 1947) — український лікар-пульмонолог вищої категорії, науковець, літератор.
  • О. Ґудзяк — громадський діяч.
  • Іван Гавдида — заступник Голови Проводу ОУН, член Центрального Проводу КУН.
  • Мирон Горошко[10] — вчений-лісівник, статистик.
  • Петро Гринчишин — поет, режисер.
  • Андрій Дубчак — футболіст.
  • Іван Карась — художник.
  • Володимир Климків — диригент.
  • Григорій Климків — громадський діяч.
  • Петро Мокосій — десятник УСС і Армії УНР.
  • М. Павлишин — український науковець.
  • В. Павліський — український науковець.
  • Пасічник Віктор Степанович (? — 2024) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

ред.
  1. ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з травня 2019]
  2. ↑ Anna Sochacka. Skarbek Jakub z Góry h. Abdank (zm. 1438) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997. — t. XXXVIII/1, zeszyt 156. — S. 14—15. (пол.)
  3. ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  4. ↑ Володимир Гонський. Ще один етап геноциду. Як убивали в'язнів у тюрмах 1941 року [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Історична правда, 6 вересня 2012.
  5. ↑ Степан МАКАРЧУК. ВТРАТИ НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945). Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 16 травня 2020.
  6. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  7. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. ↑ Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
  9. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 27 березня 2022. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Горошко Мирон Петрович / Сайт «Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства» НЛТУ України. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 19 травня 2014. [Архівовано 2014-04-07 у Wayback Machine.]

Література

ред.

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Саранчуки&oldid=44032329