Відкрити головне меню

Самари (Ратнівський район)

село в Ратнівському районі Волинської області України

Сама́ри — село в Україні, в Ратнівському районі Волинської області. Населення становить 3000 осіб. Відстань до райцентру становить близько 27 км і проходить автошляхом місцевого значення. Головні вулиці Молодіжна, Газіна та Соборна, яка проходить через центр населеного пункту.

село Самари
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Ратнівський
Рада/громада Самарівська сільська рада
Код КОАТУУ 0724286901
Облікова картка Самари 
Основні дані
Населення 3000
Площа 2.011 км²
Густота населення 1491,7 осіб/км²
Поштовий індекс 44113
Телефонний код +380 3366
Географічні дані
Географічні координати 51°51′55″ пн. ш. 24°37′01″ сх. д. / 51.86528° пн. ш. 24.61694° сх. д. / 51.86528; 24.61694Координати: 51°51′55″ пн. ш. 24°37′01″ сх. д. / 51.86528° пн. ш. 24.61694° сх. д. / 51.86528; 24.61694
Середня висота
над рівнем моря
150 м
Водойми оз. Луки
Відстань до
обласного центру
142 км
Відстань до
районного центру
27.4 км
Місцева влада
Адреса ради 44113, Волинська обл., Ратнівський р-н, с. Самари, тел. 9-64-19
Сільський голова Маргес Микола
Карта
Самари. Карта розташування: Україна
Самари
Самари
Самари. Карта розташування: Волинська область
Самари
Самари
Мапа

Село Самари знаходиться в північній частині Волинської області. Коріння його історії сягають у далеку давнину. Так, археологи М. М. Кучінко та Г. В. Охріненко у своїй книзі «Археологічні пам'ятки Волині» згадують про знайдені речі на місці сучасного села доби палеоліту, мезоліту та часів свідерської культури (IX—XIII тисячоліття до н. е.). Але перша писемна згадка про село, яке тоді називалося Самаровиче, відноситься до 1500 року.

Походження назвиРедагувати

Рибалка Мацей поселився біля озера, яка згодом почала називатися Маційова. Рибалок називали «сомарі», а після і село стало називатися Самарі. Одна з гарних, казкових легенд, але є ще одна більш прозаїчна версія походження назви села Самари. В "Ратнівщині "за лютий 2018 в публікації Д.Мороза з використанням архівних джерел з 17 століття, Самари згадуються як «Самаровичі». Якщо замінити лише одну літеру в назві села, а саме "а"на «і» то отримаємо — САМІРОВИЧІ, слово яке відразу асоціюється з «самі рови». Можливо була, ще більш рання назва села яка звучала як Саміровичі. Залишається пояснити де взялися рови ? Якшо покопатися в інтернеті в питанні найпершої меліорації на Поліссі, то є дані про перші такі споруди за часів корлеви Бони. Це період середини 16 ст. Залишилась назва каналу Бони, який знаходиться на території таперішньої Дивинської сільради (Білорусь), Козацький канал, того періоду, через який поступають води з боліт в місцеве мальовниче озеро Любань. Старожили памятають мережу ледь помітних контурів давніх, чисельних рівчаків які в певному порядку ніби розтинали ниви та пасовища Самарів, або Самаровичів.

ВодоймиРедагувати

У селі є два озера. Одне з них болотисте, яке називається Броно, зараз заповідник. Там охороняється рослина-хижак Росичка. А друге чисте прозоре — Луки.

Соціальна сфераРедагувати

У селі діють школа, лікарня, дитячий садочок, пекарня, перукарня, 2 бари, багато магазинів, ринок, аптека. Також діє прикордонна застава «Самари» на кордоні з Білоруссю. Із білоруського боку знаходиться пункт пропуску «Дзівін», Берестейська область, на автошляху місцевого значення у напрямку Дзівіна та Кобриня.

Вперше згадується про школу у с. Самари в 1885 році. В історії залишився унікальний документальний опис побуту та етнографії с. Самари.

Та вже у 1891 році у Самарах діяла церковно — приходська школа, в якій також навчались хлопчики. Ці школа існувала до початку першої світової війни 1914 року дітей навчали читати, писати і рахувати.

Двадцяті — тридцяті роки 20 століття ввійшли в історію краю як період знищення української школи, що почала зароджуватися в часи УНР, гетьманату.

1940 року в околицях працювало три школи: у Самарах, у Боровусі і в Заліссі. В останніх двох діяли підготовчі школи, а в Самарах — початкова.

МікротопонімиРедагувати

Село поділяється на кутки:

  • «Корея»,
  • «Груд»,
  • «Верестя»,
  • «Забріддя»,
  • «Центр»,
  • «Головище» та інші.
  • «Козовата»
  • "Кришево"