Вікіпедія

Саамські мови

(Перенаправлено з Саамська мова)

Саа́мські мо́ви — група фіно-угорських мов, якими розмовляють саами (лопарі), основне корінне населення області Сапмі (Лапландія) у Скандинавії на півночі Європи.

Саамські мови
Sámegielat (північно-саам.)
Територія поширення саамських мов.: цифрами на мапі вказані 1. півд.-саамська 2. уме 3. піте 4. луле 5. півн.-саамська 6. скольтська 7. інарі 8. кілдинська 9. терська. Темніше виділені р-ни офіц. статусу півн.-саамської мови
Територія поширення саамських мов.: цифрами на мапі вказані 1. півд.-саамська 2. уме 3. піте 4. луле 5. півн.-саамська 6. скольтська 7. інарі 8. кілдинська 9. терська.
Темніше виділені р-ни офіц. статусу півн.-саамської мови
Поширена вНорвегія, Швеція, Фінляндія, Росія
РегіонСапмі (Sápmi, інакше Лапландія)
Носіїбл. 50 тис. чол.
Писемністьлатинське письмо
КласифікаціяУральська сім'я
Фіноугорські мови
Фіно-саамська група
Офіційний статус
Офіційнастатус офіційної мови в деяких муніціпіях Норвегії;
визнано мовою нацменшини в ряді муніціпій Швеції та Фінляндії
Регулюєофіційного регулювання немає
Коди мови
ISO 639-1se (північно-саамська мова)
ISO 639-2sma, sme, smi, smj, smn, sms
SILsia — аккала
sjd — кільдинська
sjk — †кемі
sjt — терська
smn — саамі-інарі
sms — саамська скольтська
sju — уме
sje — піте
sme — північно-саамська
smj — лулє
sma — південно-саамська

Територія поширення і чисельність мовців

ред.

Саамська мова поширена на сучасних землях проживання саамів у Лапландії — територіально це північ Норвегії, Швеції, Фінляндії, а також північно-західні території Російської Федерації, зокрема Кольський півострів (частково Карелія і Мурманська область).

Чисельність мовців саамських мов становить: 27 тис. осіб у Норвегії, бл. 17 тис. осіб у Швеції, бл. 4 тис. осіб у Фінляндії, у Росії — 787 осіб[1], у решті країн — лічені носії саамської мови, наприклад, за результатами перепису населення України 2001 року її вказали рідною лише три представники саамської національності із загального числа 136 саамів України[2].

Класифікація

ред.
 
«Ми проти війни!» Антивоєнний плакат кільдинською мовою

Як і походження саамів, так і коріння їхніх мов породили численні суперечки в науковому і навколонауковому світі. Праоснова сучасних саамських мов припинила існування багато століть тому, і на початок XXI століття нараховується дев'ять-десять живих саамських мов (діалектів).

Саамські мови (разом з фінською) класифікуються як фіно-саамська гілка угро-фінської групи мов уральської мовної родини. Вчені зазначають близькість саамських мов до прибалтійсько-фінських мов цієї ж мовної групи, що вони схильні пояснювати тим, що начебто пращури сучасних саамів за давнини розмовляли невідомою щодо її генетики мовою, потім перейшли на прабалто-фінську, а вже потому зазнали значного, в тому числі і мовного впливу з боку фінів. Тому деякі мовознавці резонно відмічають взагалі умовність такої класифікації, адже до третини саамської лексики є мовним субстратом, що не знаходить відповідників у решті фіно-угорських мов (тому іноді саамські мови включають в окрему, третю за ліком після угро-фінської та самодійської, групу мов уральської мовної родини[3].

Саамські мови мають спільний код ISO-2: smi, хоча є діалектним континіумом. Якщо в західній (і загалом міжнародній) науковій літературі вкорінилася традиція розглядати їх як окремі мовні одиниці, то в російській лінгвістиці довго побутував погляд про єдину саамську мову та її діалекти. Попри на спільний граматичний стрій, фонетичні й лексичні відмінності окремих саамських мов утруднюють взаєморозуміння між їхніми носіями.

Традиційним є поділ саамських мов на дві великі групи: західні та східні саамські мови (підгрупи):

  • Східно-саамська підгрупа:
    • кемі-саамська мова † (код ISO 639-3: sjk) — вважається зниклою; нею розмовляли саами центральної фінської Лапландії.
    • інарі-саамська мова (код ISO 639-2: smn) — саами громади Інарі в Фінляндії.
    • колтта-саамська мова (код ISO 639-2: sms) — фінські саами-скольти і російські нотозерські саами, тому в Росії має назву нотозерського діалекту саамської мови.
    • кільдинська саамська мова (код ISO 639-3: sjd) — Росія, де вважається кільдинським діалектом мови кольських саамів.
    • аккала-саамська мова † (код ISO 639-3: sia) — зникла, була поширена в саамів Кольського півострова в Росії, де класифікується як бабінський діалект кольської саамської мови.
    • терська саамська мова (тер, код ISO 639-3: sjt) — Росія, де класифікується як йоканьзький діалект (також під загрозою зникнення).

Особливості саамських мов

ред.

До характерних ознак саамських мов відносять:

У фонетиці

ред.
  • як і в ін. фіно-угорських мовах наявність довгих і коротких голосних і приголосних, також дифтонгів і трифтонгів;
  • система чергування голосних і приголосних, яка носить морфологічне значення;
  • наявність основного і додаткових наголосів — основний падає на перший склад, другорядні — на всі наступні непарні, крім останнього;
  • чисельні обмеження у вживанні фонем;

У морфології

ред.
  • на відміну від більшості фіноугорських у саамських мовах виражені як аглютинація, так і флексія (зокрема внутрішня флексія);
  • іме́нникові властиві категорії числа (в тому числі подвійне число), відмінка (є 8 відмінків: називний/номінатив, родовий/ґенитив, знахідний/акузатив, ессив, місцевий/інессив, елатив, давально-спрямувальний/датив, іллатив, позбавительний/абессив, спільний/комітатив)[4], присвійності; категорії роду немає;
  • Дієслово в саамських мовах має 4 часа, 4 способи, 2 дієслівні відміни; неособові форми представлені інфінітивом, дієприкметниками, дієприслівниками і віддієслівними іменниками;

У синтаксисі

ред.
  • на відміну від прибалтийсько-фінських мов відсутнє узгодження прикметників-визначень з іменниками у числі та відмінку;
  • для саамської оповіді не характерні сполучники, при цьому всі причинно-наслідкові, часові, умовні та інші зв'язки у розповіді виражені у формі простих речень;
  • порядок слів у реченні нефіксований.

У лексиці

ред.
  • для саамських мов, в залежності від географічної близькості та історичної державної приналежності носіїв окремих мов (діалектів) притаманні запозичення з германських і російської мов; також притаманні запозичення з прибалтийсько-фінських, а у східних груп — з самодійських мов.

Писемність

ред.

Писемні норми мають 6 саамських мов: північно-саамська, південно-саамська, луле, інарі, скольтська і мова кольських саамів (фактично кільдинська) у Росії.

Писемність для саамських мов на основі латинки вперше було створено місіонерами у XVII ст. в Швеції для уме-саамської мови (т. зв. шведсько-саамська література мова). У 1-й пол. XVIII ст. з'явилась писемність для норвезьких саамів, а на поч. XIX ст. — для фінських. У 1978 році було створено комісію, яка виробила для північних скандинавських саамських мов єдину орфографічну норму.

У латинській абетці скандинавських саамських мов є додаткові літери:

  • у північно-саамській (сучасна версія, 1985 рік): Áá Čč Đđ Ŋŋ Šš Ŧŧ Žž;
  • у саамській інарі (з 1996 року): Áá Ââ Ää Čč Đđ Šš Žž;
  • у скольтській мові: Áá Ââ Čč Ʒʒ Ǯǯ Đđ Ǧǧ Ǥǥ Ǩǩ Ŋŋ Õõ Šš Žž Åå Ää ´ ;
  • у луле (Швеція): Áá Åå Ńń Ää;
  • у луле (Норвегія): Áá Åå Ńń Ææ;
  • у південно-саамській (Швеція): Ää Öö Åå;
  • У південно-саамській (Норвегія): Ææ Øø Åå.

У 1933 році для кольських саамів (лопарів) у Росії було розроблено абетку на основі латинки, але в 1937-му її було замінено на кириличну, втім викладання і нею не велося аж до 1982 року, коли було видано буквар для шкіл, який містив нову редакцію кириличної абетки мови саамів Росії:

А а Ӓ ӓ Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж З з Һ һ
/a/ /*a/ /b/ /v/ /g/ /d/ /je/ / jo/ /ʒ/ /z/ /ʰ/
И и Й й Ҋ ҋ Ј ј К к Л л Ӆ ӆ М м Ӎ ӎ Н н Ӊ ӊ
/i/ /j/ /ç/ /k/ /l/ /ɬ/ /m/ /m̥/ /n/ /n̥/
Ӈ ӈ О о П п Р р Ҏ ҏ С с Т т У у Ф ф Х х Ц ц
/ŋ/ /o/ /p/ /r/ /r̥/ /s/ /t/ /u/ /f/ /x/ /ʦ/
Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ыы Ь ь Ҍ ҍ Э э Ӭ ӭ Ю ю Я я
/ʧ/ /ʃ/ / ʃj/ // /ɨ/ /j/ * /e/ /*e/ /ju/ /ja/
  • напівм'який знак Ҍ (наприкінці слів і перед наступними приголосними) і літери ӓ, ӭ означають напівм'якість попередніх «д», «т», «н».

У 1985 році видали великий саамсько-російський словник (кільдинська мова/кільдинський діалект) за редакцією Р. Д. Куруч.

Використання і сучасне становище

ред.
 
Саамсько-російський словник, М., 1985 (8 000 слів)
 
Марі Айлоньєйда Сомбі (Marry Ailonieida Somby), сучасна саамська письменниця з Дєтну (Deatnu), Норвегія
 
Двомовний вуличний дороговказ у Енонтекьо (Enontekiö), Фінляндія — фінською та північно-саамською

Сучасна північно-саамська мова — мова ЗМІ, в тому числі і телебачення, освіти і культури. Національна саамська інтелігенція популяризує саамську і саамомовну культуру, створено національну саамську літературу. Північно-саамська представлена в Інтернеті, зокрема діє Саамська Вікіпедія[5], також тестується Вікіпедія південно-саамською мовою[6].

Стаття 110 Конституції Норвегії (чинна з 1988 року) проголошує відповідальність державних органів у створенні умов розвитку і збереження культури і побуту саамів, саамської мови тощо. Зараз північно-саамська є офіційною в наступних муніципіях: Каутокейно (Kautokeino), Карасьйок (Karasjok), Кофьйорд (Kåfjord), Нессебю (Nesseby), Порсангер (Porsanger), Тана (Tana), Тюсфьйорд (Tysfjord) і Сноса (Snåsa).

У Фінляндії з 2003 року саамська є офіційною в повітах Енонтекьо (Enontekiö), Інарі (Inari), Соданкюля (Sodankylä) і Утсійокі (Utsjoki).

З 1 квітня 2002 року саамська стала 1-ю з 5 офіційно визнаних мов нацменшин Швеції.

Словничок найуживаніших слів

ред.

Нижче наводиться словничок найуживанішої північно-саамської лексики з українськими відповідниками:

Північно-саамське слово Український переклад
eana земля
albmi небо
čáhci вода
dolla вогонь
olmmái чоловік
nisson жінка
borrat їсти
juhkat пити
stuoris великий
uhcci маленький
idja ніч
beaivi день
mánnu Місяць
beaivváš Сонце
biegga вітер
muohta сніг
várri гора
vuovdi ліс
johka узбережжя
mearra море
guolli риба
fanas човен
boazu олень
mohtorgielká Снігохід
beana собака
dállu дім, хутір
goahti намет
bearaš родина
čearda народ, група людей
siida селище, община

Примітки

ред.
  1. ↑ [Перепис населення у Росії 2002 року (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 16 червня 2008. Перепис населення у Росії 2002 року (рос.)]
  2. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою[недоступне посилання](укр.)[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. ↑ [Енциклопедія Круґосвєт: Мови світу (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2008. Процитовано 16 червня 2008. Енциклопедія Круґосвєт: Мови світу (рос.)]
  4. ↑ Відмінювальні властивості іменника передаються також спеціальними післяскладами і прийменниками
  5. ↑ Саамська Вікіпедія
  6. ↑ Вікіпедія південно-саамською у Вікі-інкубаторі. Архів оригіналу за 5 червня 2008. Процитовано 16 червня 2008.

Джерела, посилання і література

ред.
 
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
північно-саамською мовою
Sámegielat

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Саамські_мови&oldid=43290792