Річиця (Зарічненський район)

Рі́чиця — село в Україні, в Зарічненському районі Рівненської області, центр сільської ради. Населення становить 676 осіб (станом на 2001 рік)[1][2]. Село розташоване на півдні Зарічненського району, за 13,9 кілометра[4] від районного центру.

село Річиця
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Зарічненський район
Рада/громада Річицька сільська рада
Код КОАТУУ 5622285701
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1553 року[1]
Населення 676 осіб[1][2]
Площа 38,756[1] км²
Густота населення 17,44[1] осіб/км²
Поштовий індекс 34043[1]
Телефонний код +380 3632[1]
Географічні дані
Географічні координати 51°42′08″ пн. ш. 25°56′23″ сх. д. / 51.70222° пн. ш. 25.93972° сх. д. / 51.70222; 25.93972Координати: 51°42′08″ пн. ш. 25°56′23″ сх. д. / 51.70222° пн. ш. 25.93972° сх. д. / 51.70222; 25.93972
Середня висота
над рівнем моря
145[3] м
Водойми р. Річиця[1]
Відстань до
районного центру
13,9[4] км
Місцева влада
Адреса ради 34043, Рівненська обл., Зарічненський р-н, с. Річиця, [1]
Карта
Річиця. Карта розташування: Україна
Річиця
Річиця
Річиця. Карта розташування: Рівненська область
Річиця
Річиця
Мапа

ГеографіяРедагувати

Село Річиця лежить за 13,9 км на південний захід від районного центру, фізична відстань до Києва — 329,6 км[4].

Через село тече річка Річиця, ліва притока Стиру.

Клімат Річиців
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −2,4 −1,2 3,6 12,4 19,2 22,7 23,8 23,0 18,2 11,9 4,9 0,0 11,3
Середня температура, °C −5,4 −4,4 −0,1 7,5 13,7 17,3 18,4 17,6 13,2 7,9 2,4 −2,5 7,1
Середній мінімум, °C −8,3 −7,5 −3,7 2,7 8,2 11,9 13,1 12,2 8,3 3,9 0,0 −5 3,0
Норма опадів, мм 34 28 27 39 56 82 78 63 56 44 40 41 588
Джерело: [1]

Окрасою Річиці є спокійна річка Вирок, яка протікає через усе село, розливаючись невеличкими ставками та заплавами, і на околиці його впадає в Стир, що теж протікає селом.[джерело?]

ІсторіяРедагувати

Перша письмова згадка про село відноситься до 1553 р., але ймовірно перші поселенці на території майбутнього села з'явилися на багато раніше. Про це свідчать археологічні знахідки, які відносяться до періоду кам'яної доби. Це кам'яні наконечники до списа та кам'яні сокири, які нині передані до музеїв.

Тривалий час село перебувало під польським володінням. У роки національно-визвольної війни 1648—1657 рр., жителі села піднялися на збройну боротьбу проти поляків.

У 1795 р. внаслідок третього поділу Польщі Волинське Полісся, а з ним і Річиця були включені до складу Пінського повіту Мінської губернії. Таким чином село потрапило під владу Російської імперії.

У 1918-1920 роках, під час Визвольних змагань, влада змінювалась кілька разів.

Внаслідок загарбання західноукраїнських земель Польщею, село увійшло до складу Пінського повіту Поліського воєводства Польщі.

У вересні 1939 року вся Західна Україна перейшла під владу УРСР.

Під час Другої світової війни багато селян пішли до лав Червоної Армії, і мужньо боронили рідну землю. Чимало з них не повернулися з фронту. За тимчасової фашистської окупації у навколишніх лісах діяли партизанські загони, яким жителі допомагали продовольством, одягом. На фронтах німецько-радянської війни та в партизанських загонах билися проти нацистів 82 жителі села, з них нагороджено 36 чоловік. Захищаючи СРСР, загинуло 54 чоловіка. Страшна доля німецького рабства не обминула річицьких юнаків та дівчат, які свою молодість і силу змушені були витрачати на користь країни, яка полонила їхню землю. У березні 1944 р. село було звільнене від гітлерівських окупантів.

Село входило до Морочнівського району. З 1946 р. район став називатись Зарічненським. У 1946 році в селі було відкрито українську школу. До війни існувала лише польська. В 1949 р. в селі було створено колгосп ім. Орджонікідзе. Селяни стали колгоспниками.

НаселенняРедагувати

Станом на 1989 рік у селі проживали 659 осіб, серед них — 321 чоловік і 338 жінок[5].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 676[1][2] осіб. Рідною мовою назвали[6]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 672 99,41 %
білоруська 2 0,30 %
російська 1 0,15 %
інші 1 0,14 %

Палій, Дивульський, Сьох, Саган, Лідич, Петрушкевич — це найпопулярніші прізвища у селі.[джерело?]

ПолітикаРедагувати

Голова сільської ради — Ошурко Олександр Сергійович, 1983 року народження, вперше обраний у 2006 році. Інтереси громади представляють 12 депутатів сільської ради[7][8][9]:

Партія Кількість депутатів Відсоток
самовисування 12 100,00 %

На виборах у селі Річиці працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні школи. Результати виборів:

РелігіяРедагувати

Першою церквою став дерев'яний храм, будівництво якого тривало на рубежі XIX-ХХ ст. Бані дерев'яної церкви видно було при в'їзді до села. Храм стояв у центрі поселення, неподалік дороги, з якої вхід на церковне подвір'я через ковані ворота. Ця святиня простояла до 80-х років минулого століття, коли була розібрана. Але на початку 90-х років місцева влада все ж добилася дозволу на будівництво нового храму. З кінця 1994 року в ньому завжди проводяться Божі служби у власній Річицькій церкві Свято-Покровської Божої Матері. Побудували церкву на місці попередньої. Церква належить православній церкві Московського патріархату.

ЕтнографіяРедагувати

Традиційне житлоРедагувати

До другої половини XIX ст. в Річиці стояли невеличкі хатинки з однією чи двома кімнатами і з сіньми між ними. Всі будинки були дерев'яні, покривалися здебільшого соломою або дощечками. Майже всі хати були обмащені глиною з обох боків. Навколо хати або лише спереду робили невисокі призьби і підводили синьою глиною або охрою трохи нижче підвіконників. У багатьох будинках, покритих соломою, коминків не ставили, димохідний отвір виходив з печі до сіней, що було загрозою виникнення пожежі.

Пізніше хати стали дерев'яними. Колоди витесували з суцільного дерева, щоби будівля довше стояла і не пропускала холод. Почали розділяти кімнати. Вже на початку ХХ ст. обов'язковою була наявність кухні, двох-трьох кімнати і невеличкої добудови (сіней).

Традиційне мистецтво, промислиРедагувати

Найголовнішим мистецтвом є вишивання — кожна оселя прикрашена вишиттям: рушниками, подушками, картинами. Серед одягу присутні вишиті сорочки, безрукавки, спідниці, намітки. Переважна більшість жінок вміє вишивати гладдю, хрестиком і бісером.

Сільські майстрині вміли ткати. В більшості будинків були ткацькі верстати, але вони відрізнялися. Були невеликі, які використовували для виготовлення рушників та нешироких тканин. При школі діє невеличкий музей, у якому представлений великий ткацький верстат.

Раніше в селі розвивалося гончарство, були майстри, які виконували роботи не тільки собі та на продаж, а теж на індивідуальні замовлення. Глина використовувалася з власних невеличких родовищ.

В селі також особливого розвитку набула різьба по дереву. Продовжуючи справу своїх дідів та батьків деякі чоловіки і зараз продовжують займатися деревообробним мистецтвом. Серед робіт з декоративно-прикладного мистецтва можна виділити писання писанок, в'язання, плетіння з соломи.

ОсвітаРедагувати

На території села Річиця до 1939 року діяла семирічна польська школа, рік заснування якої невідомий. Діти навчались в будинках пана Рудницького (нині приміщення майстерні школи) та Лідича Марка. До 5-го класу навчання було безплатним, після 5-го платним. Заняття проводили польською мовою пані Яновська, пан Анджей та пан Болеслав. Директором школи був пан Іван Палюх. Два рази на тиждень (середа, п'ятниця) приїжджав священик Горячко навчати дітей слову Божому. До школи могли ходити лише ті хто міг придбати все необхідне для навчання. Викладалися предмети: арифметика, читання, історія, трудове навчання, польська мова, природа географія. Існували покарання за невиконання завдань або порушення поведінки.

Після возз'єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною з 1939 року по 1941 рік в селі діяла українська школа, в якій директором був Коробка Іван Григорович, студент Львівського Державного університету.

В часи німецької окупації деякий час знову функціонувала польська школа. В 1942 році навчання перервалось.

Восени 1946 року почала працювати школа. Цей рік і вважається роком заснування школи. Навчали дітей вчителі, які приїхали з Полтавщини, Донеччини, Київщини. Це Пшенична Л. І., Кісіль В. В., Ярошенко М.., Дункан Р. В., Коваленко (Шарко) М. П., яка й очолила вчительський колектив. Відкрилися два початкових класи, які об'єднали близько двохсот дітей різного віку. Декому з учнів першокласників виповнилось 14 — 15 років, декому — сім. У 1950 році вчительський колектив поповнився новими кадрами. У цьому ж році було відкрито 5-А та 5-Б класи (так звана «прогресивка»), наступного — 6 клас, а перший випуск відсвяткували в 1953 році. На цей час директором був Бухало Г. В. Навчались все в тому ж таки будинку пана Рудницького у дві зміни. В 1956—1959 рр. приміщення школи було добудовано, під керівництвом Остапчука В. І.. Але навчалась дітвора у дві зміни. Їх навчали Яковець М. І., Горпинко (Палій) П. А., Саган О. С., Сьох Є. І.. З 1960 року діє восьмирічна школа.

У 1980 році було побудовано нову двоповерхову школу, яка зараз хизується на все село. І велика заслуга у цьому колишнього директора школи Яковця С. П., який очолював школу 30 років. Зараз в школі навчається 85 учнів, науку їм дають 18 вчителів.

Соціальна сфераРедагувати

Є школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку.[джерело?]

Відомі людиРедагувати

НародилисьРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л Облікова картка на сайті ВРУ
  2. а б в Населення населених пунктів Рівненської області за даними перепису 2001 року
  3. Погода в селі Річиця
  4. а б в Село Річиця — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 29 червень 2015. Процитовано 27 червень 2015. 
  5. Склад наявного та постійного населення за статтю, Рівненська область (осіб) - 056 ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 2015-06-27. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 ЗАРIЧНЕНСЬКИЙ РАЙОН. Процитовано 2015-06-27. 
  7. Річицька сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
  8. Річицька сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
  9. Річицька сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Процитовано 2015-06-27. 
  10. Результати голосування по дільницях: № округу 156, № виборчої дільниці 145. Архів оригіналу за 31 липень 2012. Процитовано 27 червень 2015. 
  11. Результати госолування по дільницях ТВО № 158, № виборчої дільниці 143, Рівненська область. Вибори Президента України. Чергові вибори 31.10.2004
  12. Результати госолування по дільницях ТВО № 158, № виборчої дільниці 143, Рівненська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 21.11.2004
  13. Результати госолування по дільницях ТВО № 158, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004
  14. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 155, Рівненська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року
  15. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 155, Рівненська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року
  16. Результати голосування по дільницях ТВО № 157, Рівненська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 27 червня 2015. 
  17. Результати голосування по дільницях ТВО № 157, Рівненська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 27 червня 2015. 
  18. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 155, Рівненська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 25 серпень 2015. Процитовано 27 червень 2015. 
  19. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 155, Рівненська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 30 червень 2015. Процитовано 27 червень 2015. 
  20. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу № 157, Рівненська область. Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року
  21. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 155, Рівненська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 25 серпень 2015. Процитовано 27 червень 2015. 
  22. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 155, Рівненська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 25 серпень 2015. Процитовано 27 червень 2015. 
  23. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ № 155 (Рівненська область)
  24. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ № 155 (Рівненська область)

ПосиланняРедагувати