Рихальське

село в Житомирській області, Україна

Риха́льське (колишні назви Майдан, Майдан-Кулішівський) — село в Україні, в Звягельському районі Житомирської області. Населення становить 1375 осіб. Входить до складу Чижівської сільської громади.

село Рихальське
Герб Рихальського Прапор Рихальського
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Громада Чижівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080210220014768
Облікова картка Рихальське 
Основні дані
Населення 1375
Площа 2,14 км²
Густота населення 642,52 осіб/км²
Поштовий індекс 11246
Географічні дані
Географічні координати 50°42′34″ пн. ш. 27°49′12″ сх. д. / 50.70944° пн. ш. 27.82000° сх. д. / 50.70944; 27.82000Координати: 50°42′34″ пн. ш. 27°49′12″ сх. д. / 50.70944° пн. ш. 27.82000° сх. д. / 50.70944; 27.82000
Середня висота
над рівнем моря
222 м
Місцева влада
Адреса ради 11246, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с. Рихальське, вул. Соборна, 8
Карта
Рихальське. Карта розташування: Україна
Рихальське
Рихальське
Рихальське. Карта розташування: Житомирська область
Рихальське
Рихальське
Мапа
Мапа

CMNS: Рихальське у Вікісховищі

Географія ред.

Територія, на якій розташоване село, перебуває в межах Поліської низовини. Місцевий ландшафт багатий різноманітними хвойно–широколистими лісами, луками, чагарниками і болотами. Серед природних рослин є реліктові види, такі як азалія понтійська, яка на місцевому діалекті називається драпоштаном. Різноманітний тваринний світ: лосі, козулі, вовки і дикі кабани, бобри, ондатри і видри. Велика кількість птахів. У водоймах водяться щука, окунь, карась і в'юн. Влітку та восени ліс багатий чорницею, суницею, малиною та грибами. Середня висота над рівнем моря 222 м. Клімат помірно континентальний. За останні 10 років літо сухе, а зима м'яка.

Село межує на півночі з Сербо-Слобідкою, на північному сході з Андрієвичами, на сході з Маринівкою, на південному сході з Мар'янівкою, на півдні з Старою Гутою, на заході з Вересівкою, на північному заході з Варварівкою.

Історія ред.

Рихальське, село. У списках населених пунктів Коростенської округи  на 17.12.1926 р.  показане як залізнична станція Старо-Гутської сільської ради Городницького району. З 07.01.1963 р. — центр Рихальської  сільської ради. Входило до складу Барашівського  (22.02.1928 р), Ємільчинського (30.12.1962 р.) районів.[1]

На карті Волинської губернії 1867—1875 рр. на листі 22-6 село значиться під назвою Майдан.

У списку населених місць Волинської губернії 1906 року про село є така інформація: « Майдан — Кулішівський, село Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 31 верста, від волості 10 верст. Дворів 28, мешканців 124».[2]

3 жовтня 1834 року поміщик Рихальський Михайло Олександрович купив село за 1320 рублів сріблом у великого землевласника Врочинського Фоми Антоновича.

У 1904 році у селі онук Рихальського М. О. Полікарп Семенович Рихальський відкрив лісопильний завод, на якому вже в 1910 році працювало 16 робітників. Дошки та бруси відправляли на експорт до Європи.

У 1910 році розпочато будівництво залізниці Коростень — Шепетівка. Будучи за освітою інженером шляхів сполучення, Полікарп Семенович звернувся до уряду з пропозицією провести залізничну колію через його власні землі.

У травні 1915 року ділянка дороги Коростень — Новоград-Волинський була здана в експлуатацію.

Після жовтневого перевороту 1917 року у Петрограді поміщик Рихальський П. С. разом з родиною емігрував до Югославії.

У 1930 році на базі маслоробні поміщиків Рихальських було відбудовано і запущено в експлуатацію маслозавод.

Під час сталінських репресій в 30-і роки минулого століття органами НКВС було безпідставно заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 19 мешканців села, з яких 9 чол. розстріляно. Нині всі реабілітовані і їхні імена відомі.[3]

Під час Другої світової війни на фронтах загинуло 107 мешканців села.

У 1954 році збудовано приміщення типової середньої школи. У школі навчалось 560 учнів.

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 98,91%
російська 1,09%

Відомі люди ред.

Примітки ред.

  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006. Житомир: Волинь. 2007. с. 620. ISBN 966-690-090-4.
  2. Список населенных мест Волынской губернии (рос) . Житомир. 1906. с. 219.
  3. Науково-документальна серія книг Реабілітовані історією Житомирська область. Житомир: Полісся. 2006 - 2013.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела ред.

  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. — ISBN 966—690–090—4
  2. Список населених місць Волинської губернії — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906—219 с.
  3. Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. — Житомир: Полісся — ISBN 966—655–220-5
  4. ДАЖО: фонд 17 опис 2 справа 128
  5. Кінзерська Н. Б. Село моє незабутнє — Рихальськ. — Львів; НВП «Ексітеп», 2002. — 106 с.

Посилання ред.