Рибальченко Михайло Андрійович
Михайло Андрійович Риба́льченко (нар. 7 листопада 1909, Луганськ — пом. 19 лютого 1998, Харків) — український живописець, графік, майстер монументально-декоративного мистецтва; член Спілки радянських художників України з 1938 року[1]. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1968 року.
| Рибальченко Михайло Андрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 7 листопада 1909 Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 19 лютого 1998 (88 років) | |||
| Харків, Україна | ||||
| Навчання | Харківський художній інститут | |||
| Діяльність | художник | |||
| Відомі учні | Вележева Ніна Олексіївна, Губський Іван Кіндратович, Неклюєнко Микола Павлович, Хмельницький Олександр Анатолійович, Лихоліт Олексій Кирилович, Павлюк Аркадій Григорович і Лозовий Василь Якович | |||
| Працівник | Харківський художній інститут | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |    | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 25 жовтня [7 листопада] 1909 року в місті Луганську (нині Україна). У 1927—1931 роках навчався в Харківському художньому інституті (вчителі з фаху — Микола Бурачек, Михайло Шаронов, Семен Прохоров, Олексій Кокель, Іван Северин, Анатолій Петрицький).
Брав участь у німецько-радянській війні, отримав інвалідність[1]. Нагороджений медалями «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «За бойові заслуги» (8 червня 1967)[2].
Член ВКП(б) з 1949 року. У 1948—1951 роках викладав в Харківському художньому інституті[1], доцент з 1949 року. Жив у Харкові в будинку на вулиці Культури, № 20, квартира № 1. Помер у Харкові 19 лютого 1998 року[1].
Творчість
ред.Працював в галузі станкового живопису і станкової графіки, у 1930-х роках створював пропагандивні плакати, картини на революційні теми. Сереж робіт:
- «Зміна. Шахтарі» (1931);
- «Спуск до шахти» (1932, у співавторстві з Олександром Любимським);
- «Білі в місті» (1937, у співавторстві з Олександром Любимським);
- «Після відступу» (1937);
- «Тарас Шевченко серед казахів» (1940, олія);
- «Малий Тарас слухає розповідь свого діда про Коліївщину» (1940, олія);
- «Шляхами війни» (1947, у співавторстві з Олександром Любимським);
- «Іван Франко і Леся Українка на Закарпатті» (1956, автолітографія);
- «Зустріч з Ольгою Кобилянською на квартирі Івана Франка» (1956, автолітографія);
- «На світанку» (1957);
- «Тарас Шевченко з сестрою Яриною» (1961, літографія);
- «Тарас Шевченко, Марко Вовчок і Іван Тургенєв» (1961, літографія);
- «Тарас Шевченко з російськими письменниками і революційними демократами у Петербурзі» 1960—1961, олія; у співавторстві з Олександром Любимським);
- «Думи мої, думи...» (1964, луногравюра; у співавторстві з Олександром Любимським та Борисом Ваксом);
- «Дитинство Тараса» (1964, луногравюра; у співавторстві з Олександром Любимським та Борисом Ваксом);
- «Вербичка» (1964, луногравюра; у співавторстві з Олександром Любимським та Борисом Ваксом);
- «Солдати» (1967, у співавторстві з Олександром Любимським);
- «В думах про майбутнє» (1967);
- «Не можна забути» (1968, у співавторстві з Олександром Любимським);
- «Сувора юність» (1968);
- «Зорі назустріч» (1968, у співавторстві з Олександром Любимським);
- «Вогняні роки» (1969, у співавторстві з Олександром Любимським);
- «Соняшники. Після дощу» (1970);
- «Первісток» (1971, у співавторстві з Олександром Любимським);
- «Змагання» (1977, у співавторстві з Олександром Любимським);
- «Юніори» (1980, у співавторстві з Олександром Любимським);
- «Літо» (1980, у співавторстві з Олександром Любимським);
- «Дубровський» (1935, за романом «Дубровський» Олександра Пушкіна);
- «Збирання яблук» на Всесоюзній господарській виставці в павільйоні УРСР у Москві (1939, у співавторстві з Олександром Любимським);
- «Тарас Шевченко серед російських письменників-демократів» (у співавторстві з Олександром Любимським; Шевченківський національний заповідник);
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1931 року, всесоюзних з 1967 року. Персональна виставка віблулася у 1996 році у Харкові.
Примітки
ред.Література
ред.- Рибальченко Михайло Андрійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 390—391.;
- Рибальченко Михайло Андрійович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Рибальченко Михайло // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. — Кн. 2, [т. 7] : Пряшівщина (продовження) — Сибір. — ISBN 5-7707-4049-3.;
- Рибальченко Михайло Андрійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Рибальченко Михайло Андрійович // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977., сторінка 163;
- Рибальченко Михайло Андрійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 492 . — ISBN 5-88500-042-5.
- Олена Черненко. Рибальченко Михайло Андрійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 468.