Бурачек Микола Григорович

Мико́ла Григо́рович Бура́чек (4 (16) березня 1871(18710316), Летичів, нині Хмельницької області — 12 серпня 1942, Харків) — український живописець, письменник, мистецтвознавець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1941).

Микола Григорович Бурачек
Народження	4 (16) березня 1871(1871-03-16) с. Летичів Подільської губернії (тепер смт Летичів Хмельницької області)
Смерть	12 серпня 1942(1942-08-12) (71 рік)
	Харків
Поховання	Тринадцятий міський цвинтар Харкова
Національність	українець
Громадянство	Російська імперія,  УНР,  СРСР
Навчання	Кам'янець-Подільська чоловіча гімназія (1888) і Академія образотворчих мистецтв у Кракові (1910)
Діяльність	художник, письменник, мистецтвознавець, викладач університету
Працівник	Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка, Українська академія мистецтв, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого і Харківський художній інститут
Нагороди	Заслужений діяч мистецтв УРСР (1941)
Премії
Бурачек Микола Григорович у Вікісховищі?

Зміст

Біографія

Навчався в Кам'янець-Подільській чоловічій гімназії (малювання йому викладав Іван Васьков), Після закінчення гімназії 1888 року він вступив до Київського університету, але як учасник студентських заворушень був виключений і висланий до Симбірської губернії. Після заслання Микола Бурачек повернувся до Кам'янця, де став актором місцевої трупи російської драми, віддавши театральному мистецтву 17 років свого життя. У ці роки Бурачек не полишає занять живописом, бере участь в оформленні театральних постановок. Він робив ескізи декорацій до п'єс «Влада темряви», Л. Толстого, «Ліс» О. Островського, «Затоплений дзвін» Г. Гауптмана та інших вистав. У цей же час він пише пейзажні етюди, акварелі, роботи олією.

У 1905–1910 роках Микола Григорович навчався у Краківській академії образотворчих мистецтв (у класі Яна Станіславського), у 1910–1912 роках — у Парижі. Як зазначає Ігор Шаров, у Краківську академію Бурачек потрапив уже людиною зі сформованим світоглядом. Усі академічні завдання він виконував зразково, був одним з найкращих учнів. Окрім навчальних академічних робіт, художник писав багато етюдів, які давали йому засоби для існування. Як пейзажист Бурачек працював у пейзажній майстерні Яна Станіславського, якій палко любив українську природу і прищеплював це почуття своїм учням. Однак справжнє розуміння композиції, обачливість у доборі зображувальних засобів, серйозний підхід до техніки письма Миколі Бурачеку вихованець пейзажної майстерні Петербурзької академії мистецтв Рущиць.

Бурачек є один із засновників і викладачів (1917–1921) Української академії мистецтв. У 1918–1921 роках — викладач Київського інституту театрального мистецтва, від 1925 року — директор Харківського художнього технікуму, від 1927 року — професор Харківського художнього інституту.

Твори

Микола Бурачек. Реве та стогне Дніпр широкий

Твори Бурачека позначені впливом імпресіонізму. У найкращих творах передано поетичність природи України.

• «Сутінки» (1890).
• «На Дніпрі в сутінки» (1898).
• «Подвір'я взимку» (1911).
• «Соняшники» (1914).
• «Дахи Софійського собору в Києві» (1917).
• «Дніпро. Хмарм насуваються» (1934).
• «Ранок на Дніпрі» (1934).
• «Колгоспне жито» (1935).
• «Яблуні в цвіту» (1936).
• «Дорога до колгоспу» (1937).
• «Причинна. Реве та стогне Дніпр широкий» (1941).

Оформлення театральних вистав

• «По дорозі в казку» Олександра Олеся (1918, Київ).
• «Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького (1936, Харків).
• «Сорочинський ярмарок» М. Старицького за М. Гоголем. Сталінський драматичний театр, 1937. Реж. П. Т. Ковтунеко.
• «Наймичка» Івана Карпенка-Карого (1938, Донецьк).

Публікації

Дослідник мистецької спадщини Тараса Шевченка. Видав книги:

• «Моє життя» (Київ, 1937).
• Великий народний художник Т. Г. Шевченко (Київ, 1939).

Галерея

• 

  Бурачек М. Г. «Університет Св. Володимира», 1910-і рр.

• 

  Бурачек М. Г. «Хата опівдні. Спека» 1928 р.

• 

  Бурачек М. Г. « Міський музей», 1913 р.

Родина

Сім'я: син Герман Миколайович Бурачек; дочки — Надія Миколаївна Бурачек, Віра Миколаївна Бурачек;

Онуки — Ольга Германівна Дюкова, Наталія Германівна Бурачек, Бурачек Всеволод Германович, (доктор технічних наук (1985), професор (1989). Лауреат Державної премії СРСР (1970), Микола Юрійович Бурачек, Віталій Емануїлович Керницький, Борис Емануїлович Керницький, Володимир Олексійович Подчекаєв, Алла Олексіївна Подчекаєва (Орловська); правнуки — Бурачек Андрій Всеволодович^{[джерело?]} — архітектор, Анатолій Дмитрович Дюков^{[джерело?]}, Тетяна Миколаївна Апатенко^{[джерело?]}, Олег Юрійович Російський^{[джерело?]}, Володимир Володимирович Подчекаєв^{[джерело?]}, Валерій Володимирович Орловський^{[джерело?]}, Олена Володимирівна Орловська (Рамаєва)^{[джерело?]}.

Праправнуки — Бурачек Наталка Андріївна^{[джерело?]}

Посилання

• Марко Роберт Стех. «Очима культури» № 45. Про малярів-імпресіоністів Івана Труша та Миколу Бурачека
• Юрій Дюженко. Микола Бурачек. Київ, Мистецтво, 1967.

Література

• Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1978. — С. 73.
• Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 249.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.. Словникова частина. — Т. 1. — С. 193—194; портрет.
• Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ: Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 91.
• Бурачек Микола Григорович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 95. — ISBN 5-88500-042-5.
• Бурачек Микола Григорович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 91. — ISBN 5-88500-071-9.
• Абліцов В. Г. Бурачек Микола Григорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 600. — ISBN 966-02-2682-9.
  пошук онлайн
• Ткачова Л. І. Бурачек Микола Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 407. — ISBN 966-00-0734-5.
• Мацько Віталій. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 13.
• Дюженко Ю. Микола Бурачек. — К.: Мистецтво, 1967. — 88 с.
• Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б., Стецюк В. Б. Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського. — Випуск 2. — Кам'янець-Подільський, 2007. — С. 213—218.
• Будкевич Андрій. Подвижник Микола Бурачек
• Віталій Абліцов. НОВЕЛА ПРО ТЕ, ЯК МИТЕЦЬ-ШЕВЧЕНКОЗНАВЕЦЬ МИКОЛА БУРАЧЕК ОБ'ЄДНАВ ДОНЕЦЬК З УЖГОРОДОМ, ХАРКОВИМ ТА КИЄВОМ // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. — Т. 37. — Донецьк: Український культурологічний центр, Східний видавничий дім, 2013
• М. Г. Бурачек / вступ. ст. ”Моє життя” М. Бурачек ; ред. Гр. Портнов. — Київ : Мистецтво, 1937. – 82 с.