Павлюк Аркадій Григорович
Аркадій Григорович Павлю́к (19 серпня 1925, Київ — 2 травня 2019, Вінниця) — український художник, скульптор і педагог; член Вінницької організації Національної спілки художників України з 1993 року.
| Павлюк Аркадій Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
19 серпня 1925 Київ, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 2 травня 2019 (93 роки) | |||
| Вінниця, Україна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Жанр | історичний живопис, пейзаж і портрет | |||
| Навчання | Одеське художнє училище (1951) і Харківський художній інститут (1958) | |||
| Діяльність | художник, скульптор, педагог | |||
| Вчитель | Сизиков Валентин Васильович, Кокель Олексій Опанасович, Чернов Леонід Іванович і Рибальченко Михайло Андрійович | |||
| Член | Спілка художників України | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
   | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 19 серпня 1925 року в місті Києві (нині Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Червоної Зірки (23 жовтня 1943)[1], Вітчизняної війни I ступеня (1 серпня 1986)[2].
1951 року закінчив Одеське художнє училище; у 1958 році — живописний факультет Харківського художнього інституту, де навчався у Валентина Сизикова, Олексія Кокеля, Леоніда Чернова, Михайла Рибальченка.
Після здобуття фахової освіти працював у Харкові художником у Будинку офіцерів Військової радіотехнічної академії протиповітряної оборони; у 1960—1961 роках викладав у дитячій художній школі; у 1961—1970 роках — у студії образотворчого мистецтва Палацу піонерів.
З 1970 року працював на Вінницькому художньо-виробничому комбінаті. Мешкав у Вінниці в будинку на вулиці Квятека, № 16-А, квартира № 48[3]. Помер у Вінниці 2 травня 2019 року.
Творчість ред.
Працював у галузях станкового живопису, станкової графіки, станкової скульптури. Створював картини на історичну тематику, пейзажі. Автор живописних і скульптурних портретів, зокрема радянських партійних і військових діячів. Створив понад 3 000 художніх творів[4]. Серед робіт:
- живопис — «Мати» (1941), «Весна на річці Лопань» (1954), «Доярки» (1956), «Волошки» (1963), «Брестська фортеця з прикордонниками» (1969), «Польський письменник Сат-Ок» (1970), «Ранньою весною» (1973), «Прифронтова ніч» (1974), «Вечір в Седневі» (1978), «По хмиз» (1979), «Михайло Коцюбинський біля старої стріхи» (1985), «Жасмин» (1992), «Весна сорок п'ятого» (2000), «Боже, спаси і збережи» (2009);
- скульптури — «Ливарник» (1960), «Хлопчик» (1962), «Режисер театру юних» (2001).
Брав участь в обласних, республіканських, всесоюзних мистецьких виставках. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1967—1968 роках, Києві у 1997, 2003 роках, Вінниці у 1998—2003, 2016 роках.
Деякі роботи зберігаються у Вінницьких художньому та краєзнавчому музеях. 6 травня 2016 року у Вінницькому художньому музеї відбулась безкоштовна передача 48 полотен художника у подарунок Меморіальному комплексу «Берестейська фортеця-герой». Картини створені у 1960—1970-х роках, коли автор зустрічався з захисниками Берестейської фортеці у 1941 році. Тоді ж надзвичайний та повноважний посол Республіки Білорусь Валентин Величко вручив художнику медаль «70 років визволення Республіки Біларусь від німецько-фашистських загарбників»[4].
Примітки ред.
- ↑ Павлюк Аркадий Григорьевич / Память народа. (рос.)
- ↑ Павлюк Аркадий Григорьевич / Память народа. Юбилейная картотека. (рос.)
- ↑ Павлюк Аркадій Григорович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 111.
- ↑ а б 90-річний вінницький художник Аркадій Павлюк передав у Брестську фортецю 48 своїх картин / Вінницька обласна рада.
Література ред.
- Павлюк Аркадій Григорович // Художники Вінниччини: До 40-ліття Вінницької обласної організації Національної спілки художників України. 1976—2016. Вінниця. 2015. ISBN 978-617-583-148-9.;
- І. В. Безбах, С. В. Бартко. Павлюк Аркадій Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.