Республіка (село)

село Нікольської селищної громади Маріупольського району Донецької області

Респу́бліка (до 1918 року Бергталь, Петропавлівка, Бодні, Республіканське, № 1) — село Нікольської селищної громади Маріупольського району Донецької області України. Розташоване в долині річки Бодні. Відстань до центру громади становить близько 11 км автошляхом Н08. За 19 км від залізничної станції Розівка. Населення 703 особи (2001).

село Республіка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Маріупольський район
Громада Нікольська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14140070180027508
Облікова картка Республіка 
Основні дані
Засноване 1836
Населення 609 (01.01.2017)
Площа 2.6 км²
Густота населення 234.2 осіб/км²
Поштовий індекс 87021
Телефонний код +380 6246
Географічні дані
Географічні координати 47°15′04″ пн. ш. 37°11′51″ сх. д. / 47.25111° пн. ш. 37.19750° сх. д. / 47.25111; 37.19750Координати: 47°15′04″ пн. ш. 37°11′51″ сх. д. / 47.25111° пн. ш. 37.19750° сх. д. / 47.25111; 37.19750
Середня висота
над рівнем моря
104 м[1]
Відстань до
обласного центру
126 км
Відстань до
районного центру
11,5 км
Найближча залізнична станція Розівка
Відстань до
залізничної станції
19,9 км
Місцева влада
Адреса ради 87000, Донецька обл., Маріупольський р-н, смт Нікольське, вул. Пушкіна, 94
Сільський голова Аксьонов Сергій Леонідович
Карта
Республіка. Карта розташування: Україна
Республіка
Республіка
Республіка. Карта розташування: Донецька область
Республіка
Республіка
Мапа
Мапа

CMNS: Республіка у Вікісховищі

Історія ред.

Село засноване в 1836 році переселенцями з Голландії, а в 1874 році сюди приїхали німці-колоністи зі Східної Пруссії.

Радянська окупація встановлена в лютому 1918 року.

 
Пам'ятник міліціонерам

На фронтах радянсько-німецької війни воювали 32 мешканця, з них 13 загинули, 30 нагороджені орденами і медалями. Уродженцю села М. П. Могильному за мужність, виявлену в бою при звільненні від гітлерівських окупантів міста Шілуте Литовської РСР, посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У Республіці йому, а також воїнам, загиблим при визволенні села від нацистських загарбників, встановлені пам'ятники. Споруджено обеліск на пам'ять про вісімнадцять міліціонерів, вбитих у селі махновцями в 1921 році.

У 1925—1939 роках село входило до складу Люксембурзького німецького національного району Маріупольської округи (з 1932 — Дніпропетровської області, з 1939 — Запорізької області).[2]

Станом на 1970 рік в селі мешкало 652 чоловіка, був 191 двір. У Республіці знаходилася центральна садиба колгоспу ім. Жданова, за яким було закріплено 6 247 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 5 477 га орних земель. Господарство було багатогалузеве. Були розвинуті рослинництво і тваринництво. За трудові успіхи 21 людина нагороджена орденами і медалями СРСР, у тому числі орденом Леніна — комбайнер А. Я. Гладун.

На той час у селі працювали середня школа, де навчалося 262 учня і працював 21 вчитель, клуб на 150 місць, бібліотека з книжковим фондом 17,2 тисяч примірників, медпункт, дитячі ясла на 70 місць, пошта, ощадкаса, 3 магазини. За 19661974 роки тут побудовані 59 індивідуальних будинків, газифіковано 62 квартири.

Населення ред.

За даними перепису 2001 року населення села становило 703 особи, з них 75,25 % зазначили рідною мову українську, 24,18 %— російську, 0,14 %— грецьку та білоруську мови[3].

Постаті ред.

Примітки ред.

  1. weather.in.ua
  2. Российские немцы. История и современность [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.

Література ред.