Відкрити головне меню
Piperacillin.svg
Піперацилін
Систематизована назва за IUPAC
(2S,5R,6R)-6-{[(2R)-2-[(4-ethyl-2,3-dioxo-piperazine-1-carbonyl)amino]-2-phenyl-acetyl]amino}-3,3-dimethyl-7-oxo-4-thia-1-azabicyclo[3.2.0]heptane-2-carboxylic acid
Класифікація
ATC-код J01CA12
PubChem 43672
Хімічна структура
Формула C23H27N5O7S 
Мол. маса 517,555 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність НД
Метаболізм не метаболізує
Період напіввиведення 1 год.
Екскреція Нирки, Жовч
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ТАЗАР,
«Люпін Лімітед»,Індія
UA/12008/01/01
25.01.2012-25/01/2017


Піперацилін — напівсинтетичний антибіотик з групи пеніцилінів для парентерального застосування.

Зміст

Фармакологічні властивостіРедагувати

Піперацилін — напівсинтетичний антибіотик з групи пеніцилінів, підгрупи уреїдопеніцилінів[1] широкого спектру дії. Препарат має бактерицидну дію, що зумовлена порушенням синтезу клітинної стінки бактерій. До піперацилліну чутливі такі мікроорганізми:стафілококи; стрептококи, у тому числі пневмококи; лістерії; клебсієлли; сальмонелли; шиґели; Escherichia spp.; Proteus spp., Citrobacter spp.; Acinetobacter spp.; Pseudomonas spp.; Haemophilus spp.; Enterococcus spp.; Corynebacterium spp.; Serratia spp.; анаеробні бактерії — клостридії, Fusobacterium spp., Bacteroides spp., пептококи, пептострептококи.[1] Нечутливими до піперациліну є метицилін-резистентний золотистий стафілокок, легіонелли, Stenotrophomonas maltophilia. Препарат застосовується виключно в комбінації з інгібітором β-лактамаз тазобактамом. Піперацилін є найбільш активним антибіотиком із групи пеніцилінів до Pseudomonas aeruginosa.[2][1]

ФармакодинамікаРедагувати

Фармакодинаміка піперациліну мало вивчена. Препарат застосовується виключно парентерально, створює високі концентрації в легенях, нирках, кишечнику, плевральній та перитонеальній рідині, жовчі. Піперацилін проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Препарат не метаболізується, виводиться в незміненому вигляді переважно нирками, частково- з жовчю. Період напіввиведення препарату становить 1 годину, при нирковій недостатності цей час не змінюється.

Показання до застосуванняРедагувати

Піперацилін застосовується при інфекціях, що викликані чутливими до антибіотику організмами: інфекціях нижніх дихальних шляхів(у тому числі госпітальна пневмонія)[3]; інфекціях сечовидільних шляхів; інфекціях шкіри та м'яких тканин; інтраабдомінальні інфекції (в тому числі ускладнений апендицит з перитонітом та апендикулярний інфільтрат); септицемії; нейтропенічній лихоманці (в комбінації з аміноглікозидами).

Побічна діяРедагувати

При застосуванні піперациліну можливі наступні побічні ефекти:

ПротипоказиРедагувати

Піперацилін протипоказаний при підвищеній чутливості до β-лактамних антибіотиків. З обережністю препарат застосовують при вагітності. При застосуванні піперациліну рекомендовано припинити годування грудьми.

Форми випускуРедагувати

Піперацилін випускався у вигляді порошку в флаконах для ін'єкцій по 1, 2, 3 та 4 г.[4] Нині випускається виключно у комбінації з тазобактамом по 2 г піперациліну та 0,25 г тазобактаму; та по 4 г піперациліну і 0,5 г тазобактаму.[5]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 12 січень 2015. Процитовано 12 січень 2015. 
  2. http://msvitu.com/archive/2006/april/article-1-ru.php?print=1 (рос.)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 січень 2015. Процитовано 12 січень 2015. 
  4. " "Пиперациллин в Справочнике Машковского". [недоступне посилання з липень 2019] (рос.)
  5. " "Тазоцин в Справочнике Машковского". [недоступне посилання з червень 2019] (рос.)

ДжерелаРедагувати