Піддубці (Шепетівський район)
Підду́бці — село в Україні, у Берездівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 359 осіб.
село Піддубці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Шепетівський район | ||||
Тер. громада | Берездівська сільська громада[1] | ||||
Код КАТОТТГ | UA68060010180029334 | ||||
Облікова картка | картка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1586 | ||||
Населення | 359 | ||||
Площа | 0,78 км² | ||||
Густота населення | 460,26 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 30040 | ||||
Телефонний код | +380 3842 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°34′26″ пн. ш. 27°5′35″ сх. д. / 50.57389° пн. ш. 27.09306° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
207 м | ||||
Водойми | річка Кірчик | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 30053, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Берездів, вул. Богдана Хмельницького, 50 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Географія
ред.Розташоване на півночі колишнього Славутського району на лівому березі річки Кірчик, яка впадає в річку Случ.
Походження назви
ред.Найменування села Піддубці походить від його розташування в дубовому рідколіссі в минулому, основною породою дерев там був дуб.
Історія
ред.Вперше село Піддубці-Малі було населено на пагорбі річки Кірчик. Зараз це урочище Болотяна. На цьому місці зараз знаходять різні речі: це і знаряддя обробітку ґрунту, серпи, кам'яні знаряддя. Речі, які були знайдено, тепер перебувають у сільському музеї.
Піддубці згадуються в архівних документах 1585 року з судових актів втікаючих селян до князя Василя Костянтина Острозького.
Село колись належало до Забаро-Корецького ключа. В 17 ст. була то власність князів Чорторийських, від них перейшло до князів Любомирських, а пізніше — до шляхтичів Малинських.
У 19 столітті в селі 144 селяни і 745 десятин селянської землі, дерев'яна церква — Успенська.
У 1906 році село Берездівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 38 верст, від волості 12. Дворів 97, мешканців 578[2].
За переписом 1911 року до великої? земельної власності Малинських належало там 1593 десятин.
Відносилось до Звягельського повіту, Волинської губернії.
З 1921 по 1939 рік за селом був кордон з Польщею.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Берездівської сільської громади.[3]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району[4].
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 372 особи, з яких 176 чоловіків та 196 жінок[5].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 357 осіб[6].
Станом на 1 січня 2011 року в селі проживало 259 осіб, в тому числі дітей дошкільного віку — 29, шкільного віку — 30, громадян пенсійного віку — 124, працюючих громадян — 63.
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,89 % |
російська | 1,11 % |
Символіка
ред.Затверджена 23 грудня 2016 р. рішенням № 15 XVII сесії сільської ради VII скликання. Герб є промовистим.
Герб
ред.На зеленому щиті два золоті жолуді з трьома листками, навколо них ще 5 таких же листків, 2:2:1. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис «ПІДДУБЦІ» і дата «1586».
У гербі зашифрована назва села — дуб, від якого пішли менші, тобто піддубці.
Прапор
ред.У центрі квадратного зеленого полотнища два жовті жолуді з трьома листками. В кутках полотнища по одному жовтому вертикальному дубовому листку.
Уродженці
ред.- Іван Яремович Бойчак (16 січня 1921 — 27 листопада 1972) — український літературознавець, літературний критик. Кандидат філологічних наук (1957). Член Спілки письменників України.
Примітки
ред.- ↑ Постанова Хмельницької обласної ради
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література
ред.- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.