Відкрити головне меню

Приходько Антон Терентійович

Український дипломат та письменник

Антон Терентійович Приходько (*1891, Кубанська область, станиця Новорождественська[1] — †29 січня 1938, Архангельськ[2]) — український радянський державний діяч. Постійний представник УСРР при Уряді СРСР[3]. Член ВУЦВК (всі скликання, за винятком 2-х, до X-го включно)[4]

Антон Терентійович Приходько
Антон Терентійович Приходько

Постійний представник УСРР при Уряді СРСР Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1929-1937).svg
Час на посаді:
1922 — 1924

Народився1891(1891)
станиця Новорождественська, Кубанська область, Російська імперія
Помер29 січня 1938(1938-01-29)
Архангельськ, Російська РФСР, СРСР
Національністьукраїнець
Політична партіячлен КП(б)У з 1918 р.


Зміст

Біографічні відомостіРедагувати

У 1907 р. — відвідував український соціалістичний кружок середньої школи м. Ставрополь[5]

У 1915 р. — був студентом Московського Університету[6] та членом есерівскої групи[7]

У 1916 р. (до початку жовтневої революції) — вперше на опинився на українській землі (приїхав до Києва)[6]

З 1916 р. — Член УПСР[8] під прізвищем «Професор»[7]

У 1917 р. — Кандидат у члени УУЗ від УПСР за участю УСП по Полтавському виборчому округу[9]

16 січня 1918 р. — Заарештований разом з майже всією лівою групою керівних діячів УПСР[10][11]

З 1918 р. — член КП(б)У[12]

29 квітня 1919 р. — Подав заяву про вихід з членів ЦК УПСР[13]

У 1919-1920 рр. — Секретар УКП(боротьбистів)[8]

У червні 1919 р. — Касир ЦК УКП(боротьбистів)[14]

У 1920-1929 рр. — Голова колегії Державного видавництва України[15]

У 1920-1930 рр. — Секретар Центральної комісії українізації радапарату при РНК УСРР[16]

У 1921 р.

З кінця 1921 р. по травень 1922 р. — Уповноважений від Полтавської губернії під час проведення мобілізації для підготовки посівної кампанії на Україні[19]

З травня 1922 по листопад 1924 — Постійний представник УСРР при Уряді СРСР[20][3][21]

З грудня 1924 по квітень 1926 р. — Радник Повпредства СРСР у Празі[22][15][19]

З 27 січня 1926[9] по 1927 р. — Заступник Наркома освіти УСРР Олександра Шумського[23][8]

З 1926 по 1930 рр. — Заступник Генерального прокурора УСРР

У 1926 р. — Член Державної Правописної Комісії[24]

З 1927 по 25 грудня 1929 р.[9] — Заступник Наркома освіти УСРР Миколи Скрипника[23][8]

З 25 травня по 3 червня 1927 р. — Учасник Конференції з обговорення проекту правопису[24]

У 1928 р. — Член Президії Державної Правописної Комісії[25][26]

З 9 березня 1930 по 19 квітня 1930 р. — Головував в суді на процесі Спілки визволення України[27]

У 1930-1931 рр. — Відповідальний редактор журналу «Вісник радянської юстиції»[28]

У 1931-1933 рр. — Відповідальний редактор журналу «Революційне право»[28]

По 31 грудня 1933 р. — Голова арбітражної комісії при РНК УСРР[29]

31 грудня 1933 р.

  • Виключений з КП(б)У за нещирість при дачі пояснень ЦКК КП(б)У про зв'язок з контрреволюційним, націоналістичним елементом[12]
  • Заарештований ДПУ СРСР у Харкові (вул. Пушкінська 49, кв. 10)[15] як член та керівник Харківської терорістичної організації та учасник контрреволюційної українськой повстанської організації, що ставила за ціль повалення Радянської влади збройним шляхом[2]

4 червня 1934 р. — Засуджений до 10 років виправно-трудових робіт судебною трійкою Колегії ДПУ СРСР (стаття 54-11 КК УСРР)[2]

З липня 1934 р. по кінець 1936 р. — Знаходився на остріві Вайгач (бухта селища Амдерма)[30][15]

Із січня по листопад 1937 р. — Знаходився у селищі Чибью[30][15]

У листопаді 1937 р. — Написав останнього листа своїй дружині (вона отримала його тільки у січні 1938 р.)[30]

21 грудня 1937 р. — Засуджений до вищої міри покарання трійкою Управління НКВС Архангельської обл. (статті 58-10, 58-11 КК РРФСР)[2]

29 січня 1938 р. — Розстріляний[2] разом із Щепкіним Іваном Івановичем, Музиченком Миколаєм Петровичем та Івановим Володимиром Васильовичем[15]

6 грудня 1957 р. — Реабілітований посмертно військовим трибуналом Київського військового округу[31][32][33]

ТвориРедагувати

Писав під псевдонімом «А. Прийдешній»[34][35][36][37].

  1. Про що шуміло море // Місячник «Шляхи мистецтва». — 1921. — ч. 1. — с. 31-32[38][34][35]
  2. Народження сонця // Місячник «Шляхи мистецтва». — 1921. — ч. 1. — с. 32[38][34][35]
  3. Утома // Журнал «Мистецтво». — 1919. — № 4. — с. 13-14[34][35]
  4. Арешт десяти // Альманах «Зшитки боротьби». — 1920. — с. 34-55[34][35][11][39]

СтаттіРедагувати

  1. Культурно-освітні питання на X з'їзді КП(б)У // Більшовик України. — 1927. — № 14. — с. 17-26[18]
  2. СВУ на шкільному фронті // Шлях освіти. — 1931. — № 5-6. — с. 82-90[40]
  3. Загальне навчання на Україні // Радянська освіта. — 1928. — № 10. — с. 1-15[40]

Особисте життяРедагувати

Мав брата Приходько Федіра Терентійовича[41][42]

6 травня 1927 р. — Мешкав за адресою Харків, вул. Садово-Куликівська 8, ком. 5[4]

Взимку 1918-1919 рр., разом із своєю дружиною, Марією Приходько, був гостем на весіллі Василя Матени-Бугаєвича (Чорного) та Марії Московець (сестра Євгенії Московець), що відбувалося у Полтаві за адресою провулок Бабичівській 24[14]

У 1929-1930 рр. — Мешкав за адресою Харків, вул. Революції 1[43]

У 1933 р. — Мешкав за адресою вул. Пушкінська 49 (будинок «Коммунар»), кв. 10[1]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Следственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, стор. 2
  2. а б в г д Следственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, стор. 271
  3. а б Постійне представництво Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР. Вікіпедія (uk). 2018-03-20. Процитовано 2018-10-15. 
  4. а б Особовий листок № 459 кандидата ВУЦВК X скликання // Следственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, стор. 312
  5. Следственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, стор. 161
  6. а б Следственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, стор. 162
  7. а б Следственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, стор. 228
  8. а б в г Академік О.Н.Соколовський та інші обвинувачувачі і судді на процесі «СВУ» (із матеріалів ДПУ-НКВС та протоколів судових засідань). Науково-теоретичний альманах "Грані" 19 (9(137)). 2017-01-26. ISSN 2413-8738. doi:10.15421/1720169137. Процитовано 2018-09-25. 
  9. а б в Следственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, стор. 311
  10. Гошуляк, І. (1994, №1). Український історичний журнал. dspace.nbuv.gov.ua. с. 40–41. Процитовано 2018-09-25. 
  11. а б Oleksiy, Ruslan Yawdoshak, Irina Kravchenko, Mykola Dzham, Mykytenko. Зшитки боротьби. www.library.univ.kiev.ua. Процитовано 2018-09-23. 
  12. а б Следственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, стор. 110
  13. ЦДАГО, фонд 43, опис № 1, справа № 20, арк. 2
  14. а б Українська революція. 1917-1921. Полтавський вимір. Події . Постаті. Документи. Полтава. 2017. ISBN 9789661920841. OCLC 1034548560. 
  15. а б в г д е Diasporiana Електронна бібліотека | Дойков Ю. Надія Суровцова. На засланні в Архангельську (1933—1937). diasporiana.org.ua (uk). Процитовано 2018-10-15. 
  16. Виговський., Микола Юрійович (2005). Номенклатура системи освіти в УСРР 1920–1930-х років: соціальне походження, персональний склад та функції. Kyiv: Heneza. с. 136. ISBN 9665044745. OCLC 160149987. 
  17. Українська бібліотечна енциклопедія. ube.nplu.org. Процитовано 2018-09-23. 
  18. а б Юрійович, Виговський, Микола (2003). "Щоденники" академіка Сергія Єфремова : джерело вивчення номенклатури культурно-освітніх установ України 1920-х років (uk). Процитовано 2018-10-14. 
  19. а б Следственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, стор. 323
  20. Архів альбомів. get.google.com (uk). Процитовано 2018-09-23. 
  21. 13.11.1924: Альбом из посольства УССР в СССР. Google Photos (en). Процитовано 2019-01-18. 
  22. Рубльов, Олександр Сергійович (2010). Україна - Польща 1920 - 1939 pp.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою: Документи і матеріали. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА. с. 402. ISBN 9789663782355. OCLC 792748829. 
  23. а б Виговський, Микола Юрійович (2005). Номенклатура системи освіти в УСРР 1920–1930-х років: соціальне походження, персональний склад та функції. Kyiv: Heneza. с. 48. ISBN 9665044745. OCLC 160149987. 
  24. а б Н. М. Малюга Мовознавство: упровадження результатів пізнання. refs.in.ua. Процитовано 2018-10-27. 
  25. Пилипенко, Сергій Володимирович (1928). Зауваження з приводу змін в українському правописі, внесених Президією Державної Правописної Комісії. Київ. 
  26. Важлива подробиця історії українського правопису. Історична правда. Процитовано 2018-10-27. 
  27. «Дело СВУ» — трагедия не только интеллигенции
  28. а б Журнал «Право України». Історія журналу
  29. Архів альбомів. get.google.com (uk). Процитовано 2018-09-23. 
  30. а б в Следственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харьківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, стор. 273
  31. Книга Памяти. Приходько Антон Терентьевич
  32. Архів альбомів. get.google.com (uk). Процитовано 2018-09-23. 
  33. Следственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, стор. 336
  34. а б в г д A., Leĭtes, (1986-). Desjatʹ rokiv ukrajinsʹkoji literatury, 1917-1927 = Zehn Jahre sovjetukrainischer literatur, 1917-1927. München: O. Sagner. ISBN 3876903505. OCLC 18411004. 
  35. а б в г д Diasporiana Електронна бібліотека | Лейтес А., Яшек М. Десять років української літератури (1917—1927). diasporiana.org.ua (uk). Процитовано 2018-09-23. 
  36. Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI - XX ст.) - Олексій Дей - Тека авторів - Чтиво. Чтиво. Процитовано 2018-09-23. 
  37. Maĭstrenko, Ivan; Dornan, Peter (1954). Borot'bism: a chapter in the history of Ukrainian communism (English). New York: Research Program on the U.S.S.R. 
  38. а б Електронна бібліотека "Культура України". elib.nplu.org (uk-ua). Процитовано 2018-09-23. 
  39. Зшитки боротьби - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua). Процитовано 2018-09-23. 
  40. а б Виговський, Микола Юрійович (2005). Номенклатура системи освіти в УСРР 1920–1930-х років: соціальне походження, персональний склад та функції. Kyiv: Heneza. ISBN 9665044745. OCLC 160149987. 
  41. Дело по обвинению Приходько Федора Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 2, справа № 199, стор. 3
  42. Групповой портрет 6. vini.orgfree.com. Процитовано 2018-12-07. 
  43. Адресно-довідкові книги «Весь Харків» за 1929-1930 рр.

ПосиланняРедагувати