Петровський Данило Іванович

Данило Іванович Петровський (1893(1893), село Батурин Чернігівської губернії, тепер місто Бахмацького району Чернігівської області — розстріляний 8 квітня 1938) — український радянський державний та партійний діяч. Кандидат в члени ЦК КП(б)У (червень 1930—січень 1932). Член ЦК КП(б)У (січень 1932—січень 1937). Член ВУЦВК.

Петровський Данило Іванович
Народився 1893
Батурин
Помер 8 квітня 1938(1938-04-08)
Розстрільний полігон «Комунарка», Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання Розстрільний полігон «Комунарка»
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська РСР
 СРСР
Діяльність державний діяч
Посада Постійний представник Раднаркому УРСР при Раднаркомі СРСР.
Партія ВКП(б) (1938)

Життєпис ред.

Народився в родині шевця. З дванадцятирічного віку наймитував, працював на різних роботах.

З 1915 року служив у російській імператорській армії.

Член РСДРП(б) з квітня 1917 року.

Був заарештований за революційну діяльність у липні 1917 року та відправлений на фронт, де Данила Петровського обрали заступником голови дивізійного комітету та головою дивізійної культурно-освітньої комісії.

У 1917–1918 роках — голова Конотопської надзвичайної комісії (ЧК), голова Конотопського військово-революційного комітету. Потім був уповноваженим комітету оборони для керівництва партійною та радянською роботою у чотирьох прифронтових повітах.

У лютому—травні 1920 року — голова Чернігівського губернського виконавчого комітету.

У 1920–1921 роках — завідувач відділу для роботи на селі і член бюро Харківського губернського комітету КП(б)У.

У 1921–1924 роках — заступник голови Катеринославського губернського виконавчого комітету; заступник голови Одеського губернського виконавчого комітету.

У 1924–1929 роках — постійний представник РНК Української РСР при РНК СРСР. Обирався членом президії бюджетної комісії ЦВК СРСР.

У 1929—серпні 1930 року — торговельний представник СРСР в Австрії.

3 вересня 1930—9 лютого 1932 року — заступник голови Ради Народних Комісарів Української РСР.

9 лютого—5 серпня 1932 року — голова Організаційного комітету Президії ЦВК Української РСР по Дніпропетровській області[1].

5 серпня—11 жовтня 1932 року — голова виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради[2].

31 жовтня 1932—після 1934 року — уповноважений Народного комісаріату важкої промисловості СРСР по Українській РСР.

По липень 1937 року — начальник Управління середнього машинобудування Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

11 липня 1937 року заарештований. 8 квітня 1938 року розстріляний.

Примітки ред.

Джерела ред.