Припутні (Прилуцький район)

Ічнянський район

При́путні — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 674 особи[1]. Входить до складу Ічнянської міської громади.

село Припутні
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Тер. громада Ічнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA74080030400096649 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка ВР 
Основні дані
Засноване 1710
Населення 650
Площа 2,184 км²
Густота населення 308,61 осіб/км²
Поштовий індекс 16720
Телефонний код +380 4633
День села 13 жовтня.
Географічні дані
Географічні координати 50°57′2″ пн. ш. 32°13′56″ сх. д. / 50.95056° пн. ш. 32.23222° сх. д. / 50.95056; 32.23222
Середня висота
над рівнем моря
128 м
Водойми Удай
Місцева влада
Адреса ради 16703, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Ічня, площа Т. Г. Шевченка, 1
Карта
Припутні. Карта розташування: Україна
Припутні
Припутні
Припутні. Карта розташування: Чернігівська область
Припутні
Припутні
Мапа
Мапа

Географія

ред.

Село Припутні лежить на північному заході району, на правому березі річки Удай. За 2,5 км вище за течією розташоване село Вишнівка, нижче за течією на відстані 3,5 км — село Томашівка, на протилежному березі річки — села Безбородьків та Селихів.

Відстань до Чернігова — 140 км[2], від Ічні — 25 км[2]. Найближча залізнична станція — Крути на лінії Бахмач — Ніжин за 18 км.

Площа села близько 2.5 км²[1]. Висота над рівнем моря — 131 м[3].

Історія

ред.

В цій місцевості люди проживали з давніх-давен. Поблизу села виявлено поселення доби бронзи (II тисячоліття до н. е.). На території села знайдено скарб римських монет II-III сторіччя[4].

Село засноване у першій половині XVII століття. В 1846 році в селі проживало 1345 осіб.[5]

На фронтах Другої світової війни воювали 570 жителів Припутнів, 142 з них за мужність і відвагу, виявлені в боях, нагороджені орденами і медалями СРСР, 286 — загинули. У 1958 році в центрі села був встановлений пам'ятник на честь радянських воїнів, які загинули в боях за село, а у 1972 році — обеліск Слави воїнам-односельцям, полеглим на фронтах війни[4].

У повоєнний період у селі була центральна садиба колгоспу імені Ватутіна, за яким було закріплено 6746 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3041 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові та технічні культури, розвивали м'ясо-молочне тваринництво.

На початку 1970-х населення села становило 2035 осіб[4]. Нині в селі живе 674 мешканці[1].

Тут під час російського вторгнення підрозділ старшого лейтенанта Володимира Сидунця знищив російський дивізіон ракетних комплексів «Іскандер».[6]

До 2016 року орган місцевого самоврядування — Припутнівська сільська рада.

28 вересня 2017 року у широкий прокат вийшла стрічка режисера Аркадія Непиталюка «Припутні». Частина зйомок відбувалась у селі.[7]

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 667 98.96%
російська 7 1.04%
Усього 674 100%

Інфраструктура

ред.

У селі є загальноосвітня школа, клуб, амбулаторія, магазин, відділення зв'язку, бар.

Працює сільськогосподарське підприємство «Довіра».

Відомі люди

ред.

У селі проживає художник і письменник Жила Микола Григорович.

У селі вчителем німецької мови працював поет-шістдесятник Микола Клочко.

У селі народився художник Полуда Володимир Васильович (який нині проживає в м. Ніжин Чернігівської області).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
  2. а б Маршрут від Чернігова до Припутнів.[недоступне посилання] Розрахунок Карта Онлайн [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  3. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Припутні [Архівовано 14 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  4. а б в Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  5. Сповідні відомості за 1846 рік
  6. Зеленський вручив ордени героям України: серед них льотчики, які прорвались в Маріуполь
  7. 10 фактів про фільм «Припутні». open.ua (англ.). Процитовано 8 січня 2024.
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

ред.

Посилання

ред.