Припутні (Прилуцький район)

Ічнянський район

Припу́тні — село в Україні, у Ічнянському районі Чернігівської області. Населення становить 674 особи[1]. Орган місцевого самоврядування — Припутнівська сільська рада.

село Припутні
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ічнянський район
Рада Припутнівська сільська рада
Облікова картка картка ВР 
Основні дані
Засноване 1710
Населення 650
Площа 2,184 км²
Густота населення 308,61 осіб/км²
Поштовий індекс 16720
Телефонний код +380 4633
День села 13 жовтня.
Географічні дані
Географічні координати 50°57′02″ пн. ш. 32°13′56″ сх. д. / 50.95056° пн. ш. 32.23222° сх. д. / 50.95056; 32.23222Координати: 50°57′02″ пн. ш. 32°13′56″ сх. д. / 50.95056° пн. ш. 32.23222° сх. д. / 50.95056; 32.23222
Середня висота
над рівнем моря
128 м
Водойми Удай
Місцева влада
Адреса ради 16720, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Припутні, вул.Миру
Сільський голова Даниленко Олександр Петрович
Карта
Припутні. Карта розташування: Україна
Припутні
Припутні
Припутні. Карта розташування: Чернігівська область
Припутні
Припутні
Мапа
Мапа

Географія ред.

Село Припутні знаходиться на північному заході району, на правому березі річки Удай. За 2,5 км вище за течією розташоване село Вишнівка, нижче за течією на відстані 3,5 км — село Томашівка, на протилежному березі річки — села Безбородьків та Селихів, знаходиться від міста Ніжин.

Відстань від Чернігова — 140 км[2], від Ічні — 25 км[2]. Найближча залізнична станція — Крути на лінії Бахмач — Ніжин за 18 км.

Площа села близько 2.5 км²[1]. Висота над рівнем моря — 131 м[3].

Історія ред.

В цій місцевості люди мешкали з давніх-давен. Поблизу села виявлено поселення доби бронзи (II тисячоліття до н. е.). На території села знайдено скарб римських монет II-III сторіччя[4].

Село засноване у першій половині XVII століття. В 1846 році в селі проживало 1345 осіб.[5]

На фронтах Другої світової війни билися 570 жителів Припутнів, 142 з них за мужність і відвагу, проявлені в боях, нагороджені орденами і медалями СРСР, 286 — загинули. У 1958 році в центрі села встановлено пам'ятник на честь радянських воїнів, які загинули в боях за село, а у 1972 році — обеліск Слави воїнам-односельцям, полеглим на фронтах війни[4].

У повоєнний період у селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені Ватутіна, за яким було закріплено 6746 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3041 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові і технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

На початку 1970-х населення села становило 2035 осіб[4]. Нині в селі живе 674 мешканці[1].

Тут під час російського вторгнення підрозділ старшого лейтенанта Володимира Сидунця знищив російський дивізіон ракетних комплексів "Іскандер".[6]

Інфраструктура ред.

У селі є загальноосвітня школа, клуб, амбулаторія, магазин, відділення зв'язку, Бар

Працює сільськогосподарське підприємство «Довіра».

Відомі люди ред.

У селі проживає художник і письменник Жила Микола Григорович.

У селі працював учителем німецької мови поет-шістдесятник М. Клочко.

У селі народився художник Полуда Володимир Васильович (який нині проживає в м.Ніжин Чернігівської області).

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.