Потяг-привид — серія міських легенд, що розповідають про випадки спостереження примарних потягів або локомотивів. В Україні є версія із черепом Гоголя.[1]

Примарний потяг в метро (фото реального поїзда в русі)

Варіанти легендиРедагувати

Італійський потяг-привидРедагувати

На території пострадянського простору відома[2] версія легенди, яку популяризує Микола Андрійович Черкашин, капітан першого рангу у відставці, журналіст і філософ.

ЗникненняРедагувати

У розповіді Черкашина М.А. фігурує італійський трьохвагонний туристичний поїзд, який в 1911 році здійснював черговий оглядовий рейс. В районі входу в тунель[3] в дивному, в'язкому тумані, який незрозуміло звідки з'явився, потяг зник разом з усіма пасажирами. Більш детальна версія легенди стверджує, що дві людини, з числа пасажирів, встигли покинути потяг. З їх слів відома історія про густий туман, що викликав в усіх, хто був у поїзді, напад паніки.

Подальші спостереженняРедагувати

Після 1911 року, поїзд, схожий за описом на зниклий, нібито неодноразово бачили в різних частинах світу.

Зокрема, в 1955 році, робітник Петро Григорович Устименко під Балаклавою, (Крим) нібито бачив поїзд, що проходить по насипу, на якому давно були демонтовані рейки. Поїзд і вагони були явно іноземного виробництва і виглядали досить примітивно; потяг рухався зовсім беззвучно, проте якимось чином йому вдалося розчавити не помітивших його, курей. Здавалося, в ньому не було жодної живої людини, штори в вагонах були завішені. Свідок цієї події стверджує, що в цей момент він був тверезий і усвідомлював, що відбувається. У той же день стався вибух на лінкорі "Новоросійськ".[4]

Такий же за описом потяг був помічений в 1991 році в Полтавській області, Україна, на переїзді Завалічі. Втім, існування, в Полтавській області, такого переїзду ставиться під сумнів.

На сайтах, що спеціалізуються на містиці, і в приватних блогах неодноразово зустрічається історія про спостереження пізньої осені 1994 року на станції Половина (Іркутська область) після 23:00: якийсь чоловік нібито бачив, як поряд з ним повільно проїхав старовинний потяг, з написом великими латинськими літерами жовтого кольору. Свідок запам'ятав кондуктора в коричневій уніформі з комірцем, пристібнутим до сорочки та шапкою з околишем. Також він помітив кілька людей у ​​вікнах вагонів. Прибуття поїзда не оголошували, поїзд йшов по чужому шляху.

Припущення про повернення частини пасажирівРедагувати

В одній зі статей, присвячених цій легенді, йдеться про те, що нібито в 1840-х роках в Мексиці невідомо звідки з'явилися 104 людини. Їх визнали божевільними, оскільки всі вони стверджували, що прибули з Італії на потязі[5]. Автор статті припустив, що це були пасажири потяга-привида, який «провалився» в минуле, котрі зуміли покинути його.

Потяг-привид в метроРедагувати

Відомо багато міських легенд пов'язаних з підземними спорудами, в тому числі метрополітеном. Серед легенд про Московський метрополітен, зокрема, є кілька варіантів про потяг-примару, який нібито неодноразово бачили після півночі на Кільцевій лінії. Він завжди рухається проти годинникової стрілки. За однією з версій, в цьому потязі зібрані «душі робочих, загиблих під час будівництва, зневірені знайти шлях в світ живих». Потяг, (іноді уточнюється - явно старої конструкції) за однією з версій, абсолютно порожній, за іншою - заповнений виснаженого вигляду чоловіками в сірому одязі. В кабіні можна побачити машиніста в формі 1940-50-х років і кондуктора (що було характерно для довоєнних часів). Потяг зупиняється на кожній станції, але лише зрідка відкриває двері. Наближатися до відчинених дверей потяга, тим більше заходити нього, вкрай небезпечно: ті, хто намагались зробити це, зникли назавжди[6].

Іноді розповіді про примарні потяги обростають ще більш страшними подробицями[7]. Походження легенди може бути пов'язано з тим фактом, що через Кільцеву лінію часто йдуть порожні транзитні потяги з інших ліній (в тому числі і більш старих типів, ніж використовуються на Кільцевій), наприклад, на техобслуговування в інше депо, тоді як інші деталі свідомо чи несвідомо могли бути домальовані очевидцями або при переказі.

Поїзд-привид в культуріРедагувати

  • В оповіданні польського письменника С. Грабіньского «Сигнали» (збірник «Демон руху», 1919 г.) старий залізничник розповідає «шляхову легенду» про потяг, який зник зі шляхів в результаті маніпуляцій начальника станції колійними сигналами.
  • У кінофільмі 1989 року Мисливці на привидів 2 присутня сцена в метро з появою потяга-привида, який проїжджає крізь одного з мисливців Вінстона, налякавши його до напівсмерті.
  • У відеогрі The Matrix: Path of Neo на одному з рівнів гри, головний герой після сутички в метро з агентом Смітом випадково виявляється на покинутій станції метро. Щоб вибратися звідти, йому доводиться сісти в потяг-привид і вийти на станції Бальбоа. При цьому, потяг цікавий тим, що зовні головному герою видно лише перший вагон (кабіна машиніста), а всередині є три прихованих вагона. Один з вагонів перевернутий догори дригом, а його пасажири - примарні тіні.
  • У 2006 році в Японії вийшов кінофільм під назвою «Потяг-привид».
  • Крапивін Владислав Петрович в романі «Хлопчик і ящірка», з трилогії «Голубник на жовтій галявині», згадується примарний залізничний міст з проїжджаючим по ньому потязі, який періодично з'являється в одному і тому ж місці на короткий час. У момент появи міст і потяг цілком реальні, на міст можна піднятися, але спробувавши зробити це герой помер не встигнувши спуститися, він падає і розбивається на смерть, коли міст зникає.
  • Колупаєв Віктор Дмитрович написав фантастичний роман «Фірмовий потяг "Фомич"», в якому описуються пригоди потяга, який подорожував в часі.
  • У відеогрі Final Fantasy VI фігурує потяг-привид, що відвозить душі померлих на той світ. Героям гри, сівши в нього помилково, доводиться вириватися з боєм.
  • У мультсеріалі Гей, Арнольде! виробництва Nickelodeon є серія, де головні герої, перевіряючи легенду про потяг-примару, потрапляють у халепу. Після з'ясовується, що це звичайний експрес.
  • Основа аніме-серіалу Miracle Train: Oedo-sen e Yokoso - чарівний потяг, що з'являється на лінії Оедо, токійського метрополітену. За сюжетом, потрапити в цей потяг може тільки дівчина, і тільки в момент серйозного суму.
  • В аніме-фільмі Віднесені привидами головні герої сідають на потяг, що йде по затопленим рейкам і заповнений пасажирами-тінями.
  • Розповідь А. Дж. Дейча «Лист Мебіуса» (A Subway Named Moebius), написана в 1950 році, розповідає про поїзд в метро, ​​що перетворився в поїзд-привид. Згідно з розповіддю було знято кілька фільмів: «Лист Мебіуса» (СРСР, 1988), «Мебіус» (Німеччина, 1993), «Мебіус» (Аргентина, 1996), «Мебіус 17» (Німеччина, 2005).
  • У відеогрі Metro 2033 (відеогра) в місії «Хан» по тунелю проїжджає потяг, який не видно в темряві, світяться лише вікна, та якщо навести ліхтар, буде видно напівпрозорий силует поїзда, схожий на тінь.
  • Борис Тараканов в романі «Слідами поїзда-привида» (перша назва «Кільце часу») схоже описує зникнення потяга фірми Sanetti в нещодавно побудованому тунелі в горах Ломбардії.

ПриміткиРедагувати

  1. Поїзд-привид із черепом Гоголя уже 20 років «мандрує» сторінками нашої і зарубіжної преси, квітень 2014
  2. Борис Тараканов. Поезд-призрак. Новый миф или стыковка с реальностью?. Русская Фантастика. Архів оригіналу за 2012-03-30. Процитовано 2016-05-23. 
  3. Только что открытый самый большой в мире тоннель
  4. http://www.100velikih.com/view1402.html Архівовано 30 травня 2016 у Wayback Machine. Непомнящий Н. Н., Низовский А. Ю. 100 великих тайн. — М.: Вече, 2000. — 576 с., илл. — (100 великих)
  5. Поезд-призрак // Информационно-развлекательный портал «Чёртовы Кулички». Автор Борис Тараканов
  6. Чёрный машинист и эскалатор-убийца. Статья о легендах Московского метрополитена. // Портал gorod.tomsk.ru
  7. Рассказ пассажирки, якобы прокатившейся на поезде-призраке на Кольцевой линии Московского метрополитена. Архів оригіналу за 15 березень 2014. Процитовано 15 березень 2014. 

ПосиланняРедагувати