Відкрити головне меню

Олександрія (футбольний клуб)

Футбо́льний клуб «Олександрі́я» — український футбольний клуб з міста Олександрія Кіровоградської області. Виступає в українській Прем'єр-лізі. Утворений 6 березня 1990 року. У 2014 році об'єднався з командою ПФК «УкрАгроКом» з Головківки.

ФК «Олександрія»
Емблема клубу
Повна назва Футбольний клуб «Олександрія»
Прізвисько жовто-чорні, містяни, Сашка
Коротка назва ФК «Олександрія»
Засновано 1948
Населений пункт Олександрія, Україна
Стадіон КСК «Ніка»
Вміщує 7000
Президент Україна Сергій Кузьменко
Головний тренер Україна Володимир Шаран
Ліга Прем'єр-ліга
2018/19 3
Домашня
Виїзна
Запасна

Кольори клубу — жовто-зелено-чорні. Домашні матчі команда проводить на стадіоні «Ніка» (7000 місць).

ФК «Олександрія» виграла «бронзу» Чемпіонату УПЛ сезону 2018/19 років[1]

ІсторіяРедагувати

Колишні назви:

  • «Шахтар» (19481990) — зовсім інша команда, з якою не потрібно плутати ФК «Олександрія».
  • «Поліграфтехніка» (19912002)
  • ФК «Олександрія» (2003)
  • ПФК «Олександрія» (20042014)
  • ФК «Олександрія» (2015)

Початок історіїРедагувати

Команда «Шахтар», що представляла ВО «Олександріявугілля» у повоєнні 1948 та 1949 роки, вперше випробовувала свої сили на республіканській арені в чемпіонаті серед колективів фізичної культури. Старт був невдалим: у першому ж сезоні гірники, зазнавши 7 поразок у 7 матчах, посіли підсумкове восьме місце, а за рік знову були восьмими, проте вже серед десяти команд. Як наслідок, наступні три роки колектив провів у другій групі чемпіонату колективів фізкультури. Олександрійці поновили свої виступи в аматорській першості УРСР з 1956 року.

У 1960 та 1961 роках у ранзі чемпіона області «Шахтар» у перехідних матчах за право грати в класі «Б» двічі невдало протистояв кіровоградській «Зірці»: 1:2, 1:1 та 0:3, 1:3 відповідно.

Радянські часиРедагувати

На початку сезону 1962 року команду було включено до розіграшу чемпіонату СРСР серед команд класу «Б». А перший матч у Кубку СРСР команда провела 9 травня 1962 року в Олександрії проти рівненського «Колгоспника». «Шахтар» переміг 4:3. На наступному етапі (1/128 фіналу) 21 травня в Запоріжжі олександрійці програли запорізькому «Металургу» 1:2. Усього в Кубку СРСР «Шахтар» брав участь 5 разів. Перші три роки у чемпіонаті і в статусі команди майстрів «Шахтар» боровся за «виживання», а згодом олександрійці стали «міцним середняком» змагань. Останній матч у Кубку СРСР команда провела 27 квітня 1966 року в Олександрії проти «Кривбасу». Гірники поступилися 0:2. Найбільш вдало колектив виступив у 1968 році, коли у фінальному турнірі за право грати у другій групі класу «А» посів восьме місце. У класі «Б» команда зіграла 9 сезонів.

Після чергової реорганізації чемпіонату УРСР гірники втратили статус команди майстрів і протягом 18 років (19711985, 19881990) виступали в чемпіонаті УРСР серед команд колективів фізкультури. Чотири рази в цьому турнірі «Шахтар» був другим (19731975 і 1989) і один раз третім (1972) у своїй зоні. Також до активу слід занести участь у фіналі аматорського кубка УРСР 1974 року — «Сокіл» (Львів) 0:0 і 0:1.

 
Емблема «Поліграфтехніки»

На заводі поліграфічної техніки у 1990 році була створена заводська команда «Поліграфтехніка», яка того ж року стала чемпіоном Кіровоградщини та футбольною командою № 1 у місті.

Незалежна УкраїнаРедагувати

У 1991 році нова команда дебютувала у змаганнях КФК і відразу стала переможцем зони, а у фінальному турнірі, що проходив у Маріуполі, стала бронзовим призером чемпіонату, що дало їй право наступного сезону грати в першій лізі національного чемпіонату України.

Бронзовий успіх в чемпіонаті УРСР 1991 року серед КФК став путівкою для «Поліграфтехніки» до першої ліги національного чемпіонату. Перший матч в чемпіонатах України команда провела 14 березня 1992 року в Олександрії проти черкаського «Дніпра». Господарі перемогли 3:1.

За часів незалежності олександрійці досить вдало виступали у першій лізі: за винятком сезонів 1996/1997 та 1997/1998 років, команда нижче восьмого місця у турнірній таблиці не опускалась. Двічі «Поліграфтехніка» посідала третю сходинку турнірної таблиці — 1993/1994 (тренер Юрій Коваль) та 2000/2001 (тренер Роман Покора). Саме бронза чемпіонату 2000/2001 років вивела команду з райцентру на Кіровоградщині до вищого дивізіону України.

«Поліграфтехніка» протягом двох сезонів утримувала прописку у вищій лізі, двічі посідаючи 13-те місце. За підсумками чемпіонату 2001/2002 років довелося грати перехідний матч у Києві проти житомирського «Полісся», у якому олександрійці виявились сильнішими 1:0.

Через фінансову скруту у 2003 році команда була змушена на рік призупинити своє членство у ПФЛ. Вже під новою назвою — ПФК «Олександрія» — у сезоні 2004/2005 років клуб розпочав свій новий похід до вершин національної першості.

Перший сезон у другій лізі олександрійці завершили на третій сходинці турнірної таблиці групи «Б», а за рік, як найкраща команда серед тих, що посіли у своїх групах другі місця, «Олександрія» виборола путівку до першої ліги.

У кубку країни команда брала участь в усіх розіграшах, окрім сезону 2003/2004. Перший матч у турнірі команда зіграла 16 лютого 1992 року вдома проти івано-франківського «Прикарпаття». Основний і додатковий час закінчилися з рахунком 0:0, а в серії пенальті перемогли олександрійці 4:3. У наступному матчі 23 лютого «Поліграфтехніка» поступилася «Кременю» на виїзді 0:2. Усього в розіграшах Кубка України команда зіграла 46 ігор. В сезоні 2008/2009 команда дійшла до 1/4 фіналу.

Провівши 5 сезонів у Першій лізі, команда врешті виборола путівку до Прем'єр-ліги. Перший матч після повернення був проти «Шахтаря». У першій частині чемпіонату «Олександрія» виступала на середньому рівні, але у другій частині, після другого матчу з «гірниками», коли олександрійці були близькі до перемоги, команда стала виступати краще. Вона підібралась до єврокубкової зони. А в кубку країни у чвертьфіналі перемогла київське «Динамо» і вийшла до півфіналу, де знову зустрілася із «Шахтарем»: перший матч закінчився внічию, а другий був за «Шахтарем», що згодом у фіналі здолав «Зорю».

У першому в своїй історії єврокубковому матчі «Олександрія» поступилася хорватському «Хайдуку» з рахунком 0:3.

Статистика виступівРедагувати

Чемпіонати СРСРРедагувати

Рік Клас, ліга, група, зона І В Н П РМ О Місце
1962 Клас «Б», 3 зона УРСР 24 6 5 13 22−39 17 11 із 13
Клас «Б», УРСР, 29−39 місця 10 4 5 1 12−6 13 31 із 39
1963 Клас «Б», 1 зона УРСР 38 7 12 19 28−56 26 16 із 20
Клас «Б», УРСР, Стикові матчі 2 1 1 0 3−1 3 31 із 40
1964 Клас «Б», 2 зона УРСР 30 8 5 17 32−42 21 15 із 16
Клас «Б», УРСР, 31−36 місця 10 5 3 2 12−5 13 31 із 41
1965 Клас «Б», 1 зона УРСР 30 10 14 6 34−20 34 4 із 16
Клас «Б», УРСР, 7−12 місця 10 4 2 4 12−9 10 9 з 45
1966 Клас «Б», 1 зона УРСР 38 12 17 9 30−25 41 8 з 20
Клас «Б», УРСР, Стикові ігри 2 0 0 2 0−3 0 16 із 40
1967 Клас «Б», 1 зона УРСР 40 12 11 17 34−45 35 13 із 21
1968 Клас «Б», 1 зона УРСР 42 21 10 11 56−39 52 4 із 22
Клас «Б», УРСР, Фінал 7 0 1 6 3−16 1 8 з 8
1969 Клас «Б», 1 зона УРСР 40 13 13 14 34−45 39 13 з 21
1970 Клас «Б», 1 зона УРСР 26 7 8 11 18−29 22 10 з 14
Клас «Б», УРСР, 15−27 місця 14 4 4 6 15−17 12 24 із 27
Всього 9 чемпіонатів 359 112 111 136 342−394

Кубок СРСРРедагувати

Рік Етап І В Н П РМ О
1962 1/128 фіналу 2 1 0 1 5−5 2
1963 1/256 фіналу 2 1 0 1 3−3 2
1964 1/1024 фіналу 1 0 0 1 0−1 0
1965 1/128 фіналу 4 2 1 1 4−3 5
1966/1967 1/2048 фіналу 2 1 0 1 3−3 2
Всього 5 турнірів 11 5 1 5 15−15 11

Чемпіонат УкраїниРедагувати

Рік Ліга, зона, група I В Н П РМ О Місце
1992 (весна) Перша ліга, 1 підгрупа 26 11 8 7 25−27 30 3 із 14
1992/1993 Перша ліга 42 19 10 13 69−39 48 6 із 22
1993/1994 Перша ліга 38 22 11 5 62−22 55 3 із 20
1994/1995 Перша ліга 42 18 8 16 59−37 62 8 із 22
1995/1996 Перша ліга 42 23 7 12 69−37 76 4 із 22
1996/1997 Перша ліга 46 17 14 15 55−50 65 10 із 24
1997/1998 Перша ліга 42 15 9 18 51−49 54 16 із 22
1998/1999 Перша ліга 38 15 13 10 47−51 58 5 із 20
1999/2000 Перша ліга 34 13 10 11 34−34 49 8 із 18
2000/2001 Перша ліга 34 18 9 7 50−22 63 3 із 18
2001/2002 Вища ліга 26 5 8 13 21−39 23 13 із 14
Перехідний матч 1 1 0 0 1−0 3 1 із 2
2002/2003 Вища ліга 30 7 9 14 26−43 30 13 із 16
2003/2004 команда розформована
2004/2005 Друга ліга, група Б 26 13 6 7 30−19 45 3 із 14
2005/2006 Друга ліга, група Б 28 20 5 3 52−14 65 2 із 15
2006/2007 Перша ліга 36 19 4 13 37−27 61 5 із 19
2007/2008 Перша ліга 38 14 15 9 41−32 57 8 із 20
2008/2009 Перша ліга 32 15 9 8 43−31 54 3 із 17
2009/2010 Перша ліга 34 19 6 9 58−34 63 5 із 18
2010/2011 Перша ліга 34 21 6 7 55−25 69 1 із 18
2011/2012 Прем'єр-ліга 30 4 8 18 24−58 20 16 із 16
2012/2013 Перша ліга 34 17 9 8 48−35 60 3 із 18
2013/2014 Перша ліга 30 14 10 6 47−28 52 2 із 16
2014/2015 Перша ліга 30 22 6 2 53−15 72 1 із 16
2015/2016 Прем'єр-ліга 26 10 8 8 30−29 38 6 із 14
2016/2017 Прем'єр-ліга 32 10 10 12 41−43 40 5 із 12
2017/2018 Прем'єр-ліга 32 10 15 7 32−27 45 7 із 12
2018/2019 Прем'єр-ліга 32 14 7 11 39−34 49 3 із 12
Усього 26 чемпіонатів 883 396 225 262 1167−874 1361
Статистика за лігами
Ліга У І В Н П РМ О
Вища (Прем'єр) 5 144 36 43 65 142−212 151
Перша 18 652 312 164 176 903−625 1048
Друга 2 54 33 11 10 82−33 110
Перехідні ігри 1 1 1 0 0 1−0 3
Всього 24 789 350 206 237 1034−782 1200

Кубок УкраїниРедагувати

Рік Етап І В Н П РМ О
1992 1/16 фіналу 2 0 1 1 0−2 1
1992/1993 1/16 фіналу 4 2 0 2 8−9 4
1993/1994 1/16 фіналу 4 3 0 1 7−3 6
1994/1995 1/64 фіналу 1 0 0 1 0−1 0
1995/1996 1/32 фіналу 2[2] 1[2] 0 1 2−3 2
1996/1997 1/8 фіналу 3 2 0 1 3−1 4
1997/1998 1/32 фіналу 2 1 0 1 3−3 2
1998/1999 1/64 фіналу 2 1 0 1 2−3 2
1999/2000 1/16 фіналу 1 0 0 1 0−1 0
2000/2001 1/16 фіналу 1 0 0 1 0−3 0
2001/2002 1/8 фіналу 4 3 0 1 7−4 6
2002/2003 1/16 фіналу 2 1 1 0 3−1 3
2004/2005 1/32 фіналу 1 0 0 1 0−2 0
2005/2006 1/32 фіналу 1 0 0 1 1−2 0
2006/2007 1/32 фіналу 1 0 0 1 0−2 0
2007/2008 1/16 фіналу 2 1 0 1 2−2 2
2008/2009 1/4 фіналу 4 2 1 1 5−3 5
2009/2010 1/16 фіналу 2 1 0 1 4−3 2
2010/2011 1/8 фіналу 3 1 1 1 5−3 3
2011/2012 1/16 фіналу 1 0 0 1 0−5 0
2012/2013 1/32 фіналу 1 0 0 1 1−2 0
2013/2014 1/16 фіналу 2 0 1 1 2−5 1
2014/2015 1/8 фіналу 3 0 2 1 2−3 2
2015/2016 1/2 фіналу 7 3 3 1 9−6 12
2016/2017 1/8 фіналу 1 0 0 1 1−2 0
2017/2018 1/8 фіналу 1 0 0 1 2−3 0
2018/2019 1/16 фіналу 1 0 0 1 0−3 0
Всього 27 турнірів 59[2] 22[2] 10 27 69−79 57

Рекордсмени клубуРедагувати

Гравці з найбільшою кількістю матчів[3]

Станом на 1 січня 2015 року

  1. Віталій Первак — 217 ігор
  2. Андрій Запорожан — 213 ігор
  3. Ігор Чередніченко — 213 ігор
Гравці з найбільшою кількістю м'ячів[4]

Станом на 1 січня 2015 року

  1. Сергій Чуйченко — 101 гол
  2. Володимир Максімов — 45 голів
  3. Олександр Казанюк — 33 голи

СтадіонРедагувати

 
Стадіон «Ніка» ввечері
Докладніше: Ніка (стадіон)

Домашньою ареною ФК «Олександрія» є культурно-спортивний комплекс «Ніка», який був відкритий після реконструкції стадіону «Шахтар» 30 травня 1998 року. На сьогоднішній день цей комплекс вміщує 7000 глядачів. Близько 70 % всіх місць захищені від опадів та снігу. Стадіон розташований в середмісті Олександрії в зеленій частині міста.

УболівальникиРедагувати

Найвідданіші вболівальники «Олександрії» збираються на 10 секторі. Фанатський рух в Олександрії зародився з моменту утворення команди. Однак найбільша популярність спостерігається в останні роки, що пов'язано з успіхами команди. Кількість активних уболівальників становить 100—120 осіб. Переважна більшість уболівальників дотримуються правих політичних поглядів.

Фанати «Олександрії» підтримують дружні стосунки з уболівальниками білоцерківського «Арсеналу».

Основне протистояння на внутрішній арені — з фанатами кропивницької «Зірки» (дербі Кіровоградської області). Також напружені стосунки з вболівальниками «Кривбасу», «Металіста», київського «Арсеналу», запорізького «Металурга», «Оболоні», «Чорноморця», «Геліоса», черкаського «Дніпра» та алчевської «Сталі».

Склад командиРедагувати

Основний складРедагувати

Орієнтовний склад ФК «Олександрія» у сезоні 2018/19
Станом на 10 листопада 2019 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ
Позиція Гравець
21   ВР Дмитро Рудик
31   ВР Олег Білик
79   ВР Юрій Паньків (віце-капітан)
4   ЗХ Владислав Бабогло
5   ЗХ Тимур Стецьков
11   ЗХ Денис Мірошніченко
13   ЗХ Гліб Бухал
17   ЗХ Валерій Лучкевич
20   ЗХ Павло Пашаєв
26   ЗХ Антон Шендрік
55   ЗХ Кирило Прокопчук
90   ЗХ Каспарс Дубра
6   ПЗ Кирило Ковалець
7   ПЗ Євген Протасов
Позиція Гравець
8   ПЗ Олексій Довгий
10   ПЗ Максим Третьяков
15   ПЗ Андрій Запорожан (капітан)
16   ПЗ Кирило Дришлюк
22   ПЗ Василь Грицук
23   ПЗ Дмитро Шастал
27   ПЗ Дмитро Гречишкін
44   ПЗ Євген Банада
57   ПЗ Жоау Тіаго Алмейда Тейшейра
94   ПЗ Максим Задерака
9   НП Денис Безбородько
18   НП Артем Сітало
99   НП Денис Устименко

U-21Редагувати

Станом на 28 серпня 2019 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ
Позиція Гравець
  ВР Богдан Степанцов
  ВР Микола Ярошевич
  ЗХ Іван Гура
  ЗХ Максим Дубенков
  ЗХ Олександр Кобеляш
  ЗХ Олександр Мельник
  ЗХ Олег Соколов
  ПЗ Андрій Глоба
  ПЗ Микита Дудка
Позиція Гравець
  ПЗ Максим Івахно
  ПЗ Микита Кіщук
  ПЗ Максим Куліш
  ПЗ Богдан Литвяк
  ПЗ Павло Пастухов
  НП Віктор Сезар
  НП Андрій Новіков
  НП Назар Хрієнко

Відомі гравціРедагувати

ДосягненняРедагувати

Найвище досягнення в чемпіонаті України — 5-те місце у Прем'єр-лізі у сезоні 2016/2017 років

Кубок престижу 1 раз 2017/2018

Участь у єврокубкахРедагувати

Сезон Турнір Раунд Суперник Вдома На виїзді Сумарно
2016/17 Ліга Європи 3 квал. раунд   Хайдук 0:3 1:3 1:6
2017/18 Ліга Європи 3 квал. раунд   Астра 1:0 0:0 1:0
Раунд плей-оф   БАТЕ 1:2 1:1 2:3
2019/20 Ліга Європи Група I   Вольфсбург 1:3 1:3
  Гент 1:1 1:1
  Сент-Етьєн 2:2 1:1 3:3

Цікаві фактиРедагувати

  • Гравці ФК «Олександрії» розпочинають передматчеву розминку під композицію гурту Bon Jovi «It's My Life».
  • Єдиний футбольний клуб Кіровоградської області, який має досвід виступів у єврокубках.

ПриміткиРедагувати

  1. Об’єднання професіональних футбольних клубів України «Прем’єр-ліга» (22.05.2019). Колектив УПЛ вітає «Олександрію» з виграшем «бронзи» Чемпіонату УПЛ!. Процитовано 23.05.2019. 
  2. а б в г Ураховуючи технічну перемогу в матчі «Велта» — «Поліграфтехніка» (полтавська команда відмовилася від участі в матчі).
  3. ФК «Олександрія» | Офіційний сайт — Гравці, що провели за нашу команду 100 і більше матчів. Архів оригіналу за 2016-10-01. Процитовано 2016-09-21. 
  4. ФК «Олександрія» | Офіційний сайт — Клуб бомбардирів ФК «Олександрія». Архів оригіналу за 2016-10-01. Процитовано 2016-09-21. 

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати