Відкрити головне меню

Паньків Юрій Михайлович

український футболіст, воротар

Юрій Михайлович Паньків (нар. 3 листопада 1984, Львів) — український футболіст, воротар «Олександрії».

Ф
Юрій Паньків
Yuriy Pankiv2013.jpg
Особові дані
Повне ім'я Юрій Михайлович Паньків
Народження 3 листопада 1984(1984-11-03) (34 роки)
  Львів, УРСР
Зріст 186 см
Вага 81 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Олександрія»
Номер 79
Юнацькі клуби
1998-1999
1998
1999
1999-2001
2001
Україна «Карпати» (Львів)
Україна «Форум-Аякс»
Україна УФК (Львів)
Україна «Карпати» (Львів)
Україна «Волинь» (Луцьк)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2001—2006 Україна «Карпати» 0 (0)
2001—2005   Україна «Карпати-2» 28 (−?)
2001—2004   Україна «Галичина-Карпати» 40 (−?)
2005   Україна «Енергетик» 8 (−6)
2006   Україна «Газовик-Скала» 4 (−?)
2006   Україна «Львів» 10 (−15)
2007 Україна «Десна» 1 (−2)
2007—2008 Україна «Нива» (Т) 23 (−?)
2009—2012 Україна «Олександрія» 92 (−?)
2012 Україна «Арсенал» (К) 11 (−16)
2013—2015 Україна «Металург» (Д) 36 (−62)
2015—2017 Україна «Сталь» (К) 49 (−51)
2017—н.ч. Україна «Олександрія» 25 (-22)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2001 Україна Україна (U-16) 1 (−2)
2019—н.ч. Україна Україна 0 (-0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 21 липня 2018.

Кар'єраРедагувати

Юнацька кар'єраРедагувати

Вихованець СДЮШОР «Карпати» (Львів)[1]. Перший тренер — Ярослав Кікоть.

У дитячо-юнацькій футбольній лізі Україні почав виступати в 1998 році за «Карпати». Потім він короткий час він грав за «Форум-Аякс» (Копачівка, Хмельницька область) та УФК (Львів). З 1999 року по 2001 знову виступав за «Карпати». У 2001 році недовго виступав за луцьку «Волинь» в ДЮФЛ.

7 березня 2001 року зіграв за юнацьку збірну Україну до 16 років в матчі кваліфікації юнацького чемпіонату Європи 2001 року проти Туреччини, який закінчився поразкою українців з рахунком 1:2[2][3].

«Карпати»Редагувати

Фарм-клуби «Карпат»Редагувати

Незважаючи на те, що Паньків з 1999 року потрапляв у заявку на матчі «Карпат-2» у другій лізі Україні, дебютував у професійному футболі він лише 28 квітня 2001 року у складі «Карпат-2» в домашньому матчі проти «Тернополя-Ниви-2» (Тернопіль), який завершився розгромною перемогою львів'ян з рахунком 7:0[4]. Паньків вийшов на поле на 78 хвилині замість Назара Литвина. Окрім гри за «Карпати-2», які з літа 2001 року виступали в першій лізі, Паньків виступав і за «Галичину-Карпати», яка з 2001 по 2004 рік виступала у другій лізі, поки туди не опустились «Карпати-2».

У сезоні 2004/05 Паньків разом з «Карпатами-2» став бронзовим призером другої ліги. Всього Юрій провів за «Карпати-2» 28 ігор, а за «Галичину-Карпати» — 40. Крім того Паньків також потрапляв у заявку на матчі основної команди «Карпат», проте жодного разу не вийшов на поле.

ОрендиРедагувати

У 2005 році Паньків недовго виступав на правах оренди за бурштинський «Енергетик» в першій лізі і зіграв у його складі у 8 матчах, в яких пропустив 6 м'ячів. В «Енергетику» він виступав з іншим орендованим гравцем «Карпат» Миколою Грештою[5].

Другу половину сезону 2005/06 Паньків провів у іншому першолігової клубі — «Газовику-Скала» з міста Стрий. Всього за команду він зіграв у 4 іграх.

Влітку 2006 року Юрій був відданий в оренду в новостворений клуб «Львів», у якому провів 10 матчів і пропустив 15 м'ячів. У грудні 2006 року Паньків був виставлений на трансфер «Карпатами»[6], так як у складі «Карпат» Юрій не зміг закріпитись через велику конкуренцію на позиції воротаря[1].

«Десна»Редагувати

На початку 2007 року воротар підписав контракт з чернігівською «Десною»[7]. 20 березня 2007 зіграв єдиний матч у складі команди в домашній грі проти «Львова», який завершився поразкою чернігівчан з рахунком 1:2. Паньків пропустив два м'ячі від Олександра Мандзюка і Юрія Кудінова і на 31 хвилині був замінений на Віктора Литвина[8].

«Нива»Редагувати

Влітку 2007 року Паньків перейшов в тернопільську «Ниву». За визнанням самого Паньківа, саме в цей час він думав про завершення кар'єри футболіста[1]. У сезоні 2007/08 «Нива» разом з Паньківом стала срібним призером другої ліги. Усього за «Ниву» Юрій зіграв півтора сезони, вийшовши на поле 23 рази.

«Олександрія»Редагувати

На початку 2009 року підписав контакт з «Олександрією», після того як пройшов перегляд. В команду його запросив головний тренер Юрій Коваль, який раніше очолював «Ниву»[1]. У новій команді він отримав номер 77.

 
Юрій Паньків 2011 року в складі «Олександрії»

17 квітня 2009 року дебютував у складі клубу в домашньому матчі проти івано-франківського «Прикарпаття», який завершився перемогою олександрійців з рахунком 2:1[9]. В тому матчі Паньків вийшов на 50 хвилині замість Дмитра Козаченка, який отримав травму[10]. Перші півроку Паньків був запасним воротарем, поступаючись місцем в основі Дмитру Козаченку[1]. Всього у сезоні 2008/09 Юрій зіграв 5 матчів в яких пропустив м'яч 1, а «Олександрія» стала бронзовим призером першої ліги.

У сезоні 2009/10 «Олександрія» посіла 5 місце в першій лізі, а Паньків став основним воротарем і зіграв 28 матчів.

У сезоні 2010/11 Юрій провів 29 ігор, а «Олександрія» стала переможцем турніру і вийшла в Прем'єр-лігу.

8 липня 2011 року у віці 26 років Паньків дебютував в Прем'єр-лізі в 1 турі сезону 2011/12 у виїзному матчі проти полтавської «Ворскли»[11]. На 50 хвилині Давид Таргамадзе вивів «Олександрію» вперед, а з 58 хвилини клуб грав в меньшості після видалення Андрія Гітченка. На 77 хвилині арбітр Анатолій Жабченко призначив пенальті у ворота «Олександрії», який парирував Паньків після удару Сергія Закарлюки[12]. Після матчу Юрій зізнався, що стрибати у правий кут йому підказав тренер воротарів Андрій Ковтун[13]. Також сайти Football.ua і UA-Футбол включили його у символічну збірну туру[14][15].

Незважаючи на те, що в першій половині 2011/12 Паньків в 20 іграх пропустив 39 м'ячів до його гри претензій не було[1]. У тому сезоні Паньків зіграв у всіх 30 іграх чемпіонату, в яких пропустив 58 м'ячів, але «Олександрія» зайняла останнє 16 місце і вилетіла назад в першу лігу.

«Арсенал»Редагувати

На початку червня 2012 року перейшов до київського «Арсеналу», який того сезону вперше в своїй історії стартував у єврокубках і шукав заміну голкіперу Сергію Погорілому, що покинув команду. У новий клуб Паньків перейшов разом з партнером по «Олександрії» Андрієм Гітченком[16].

22 липня 2012 року дебютував за київський клуб у другому турі чемпіонату України в київському дербі проти «Динамо». Паньків в тому матчі відбив пенальті Андрія Ярмоленка та зробив ще кілька сейвів, проте його команда все одно програла з рахунком 0-1[17].

«Металург» (Донецьк)Редагувати

16 січня 2013 року разом з одноклубником з «Арсеналу» Володимиром Польовим уклав угоду з донецьким «Металургом»[18]. Дебютував у першому ж матчі весняної частини сезону у грі проти харківського «Металіста». Проте основним воротарем донеччан Юрій не став і більшість часу був змінщиком Олександра Бандури.

«Сталь» (Кам'янське)Редагувати

Улітку 2015 року «Металург» оголосив себе банкрутом, вакантне місце в Прем'єр-лізі України посіла дніпродзержинська «Сталь», куди і перейшов Юрій разом з Бандурою[19], зберігши 79 номер[20]. Проте і тут основним воротарем у дебютному матчі «Сталі» в еліті став Бандура, а Паньків залишився на лавці.

Повернення в «Олександрію»Редагувати

23 червня 2017 року, по завершенні контракту зі кам'янською «Сталлю», перейшов до складу іншого представника Прем'єр-ліги, ФК «Олександрії»[21].

10 листопада 2018 року У матчі з «Арсеналом-Київ» Юрій Паньків 10 раз став переможцем 26-ї пенальтійської дуелі у чемпіонатах України[22].

Стиль гриРедагувати

Юрій зазвичай витримує напругу сильних команд. Але невдовзі погана гра захисту просто не залишає йому шансів. Відбиває м'ячі красиво і тому на його сейви можна задивлятися. Це дуже подобається вболівальникам. Не дає лідерам суперника шансів. Приклад тому Андрій Ярмоленко. Юрій тягнув від нього всі удари і навіть відбивав пенальті.

Кар'єра в збірнійРедагувати

У 2001 році зіграв 1 матч у футболці юнацької збірної України (U-16), в якому пропустив два м'яча.

Наприкінці травня 2019 року, через травму Дениса Бойка та виступи Андрія Луніна на молодіжному чемпіонаті світу, отримав дебютний виклик до національної збірної України[23].

СтатистикаРедагувати

Станом на 27 липня 2012 року
Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок Дублери Єврокубки
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1998-99   «Карпати» (Львів) ДЮФЛ 12 -?
  «Форум-Аякс» 1 −2
УФК (Львів) 5 −2
1999-00   «Карпати» (Львів) 5 -?
2000-01 13 -?
  «Волинь» (Луцьк) 2 −2
2000-01   «Карпати-2» Друга ліга 2 -?
2001-02   «Галичина-Карпати» 12 −7
  «Карпати-2» Перша ліга 2 −5
2002-03   «Галичина-Карпати» Друга ліга 23 -?
2003-04 5 −7
  «Карпати-2» Перша ліга 12 -?
2004-05 Друга ліга 12 −10
2005-06   «Газовик-Скала» Перша ліга 4 -? 0 0
  «Енергетик» 8 −5 0 0
2006-07   «Львів» 10 −15 0 0
  «Десна» 1 −2 0 0
2007-08   «Нива» (Тернопіль) Друга ліга 20 -? 2 0
2008-09 13 −9 0 0
  «Олександрія» Перша ліга 5 -? 0 0
2009-10 28 −29 1 0
2010-11 29 −24 2 −2
2011-12 Прем'єр-ліга 30 −58 0 0 0 0
2012-13   «Арсенал» (Київ) 1 −1 0 0 0 0 0 0

ДосягненняРедагувати

КомандніРедагувати

ІндивідуальніРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Паук О. Футбольний клуб «Львів» (сезон 2006/07). Календар-довідник. — Львів: ПП «КолВес», 2007. — С. 102

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е Юрій Паньків: «У 24 думав завершувати спортивну кар’єру». ukrfootball.in.ua. 17.01.2012. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 2012-02-10. 
  2. Профіль гравця (російською). Сайт УЄФА. Архів оригіналу за 2012-09-11. Процитовано 2012-02-10. 
  3. Шуст став гравцем «Шахтаря». За 6 млн. 60 тис. гривень!. UA-Футбол. 09.01.2006. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 2012-02-10. 
  4. Протокол матча. Официальный сайт Федерации футбола Украины. Архів оригіналу за 2012-09-11. Процитовано 2012-02-10. 
  5. Богдан Стронціцький: «Омолодження „Карпат“ пішло на користь клубу». UA-Футбол. 11.01.2006. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 2012-02-10. 
  6. Новини зі стану «Карпат». UA-Футбол. 30.11.2006. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 2012-02-10. 
  7. Первая лига. Межсезонье (російською). Football.ua. 13.02.2007. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 2012-02-10. 
  8. Протокол матча. ФФУ. Архів оригіналу за 2012-09-11. Процитовано 2012-02-10. 
  9. Протокол матча. ФФУ. Архів оригіналу за 2012-09-11. Процитовано 2012-02-10. 
  10. Вітання Юрію Паньківу з днем народження!. pfca.com.ua. 03.11.2011. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 2012-02-10. 
  11. «Александрия» начинает с победы (російською). Football.ua. 08.07.2011. Архів оригіналу за 27.08.2012. Процитовано 2012-02-10. 
  12. Епіцентр Чемпіонат України. 1 тур. Матч № 6. Архів оригіналу за 26 травень 2012. Процитовано 26 липень 2012. 
  13. Панькив: «Тренер вратарей подсказал, куда пробьет Закарлюка» (російською). Football.ua. 08.07.2011. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 2012-02-10. 
  14. Украина. Сборная тура (російською). Football.ua. 12.07.2011. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 2012-02-10. 
  15. Сборная 1-го тура по версии UA-Футбол (російською). UA-Футбол. 12.07.2011. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 2012-02-10. 
  16. «Арсенал» подписал двоих игроков «Александрии» (російською). Football.ua. 07.06.2012. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 2012-07-24. 
  17. Чемпіонат.2 тур. Матч № 13. Архів оригіналу за 25 липень 2012. Процитовано 26 липень 2012. 
  18. Польовий та Паньків — футболісти Металурга (рос.). Офіційний сайт ФК «Металург». Архів оригіналу за 2013-07-07. Процитовано 2013-01-16. 
  19. ФФУ: «Сталь» замінить «Металург» Д
  20. «Сталь» заявила Пшеничних, Іщенко та Путраша
  21. Юрій Паньків та Максим Каленчук — гравці ФК «Олександрія»[недоступне посилання з квітень 2019]
  22. Десята «пенальтійська» перемога Юрія Паньківа
  23. Вітаємо Юрія Паньківа з викликом до збірної України!
  24. Юрія Паньківа визнали голкіпером року

ПосиланняРедагувати