Відкрити головне меню

{{Пишу}}

{{{назва}}}
Epiphany Cathedral Polatsak.JPG
Основні дані
Офіційний сайт http://www.eparhia992.by
[[Зображення:PolackEparchyBelarus.png |300px|none| ]]

По́лоцька і Глубокська єпархія (біл. Полацкая і Глыбоцкая епархія Полацкая і Глыбоцкая епархізагини) — єпархія Білоруської православної церкви, яка включає західну частину Вітебської області з центром у Полоцьке. Історично правлячі єпископи мали різні титуловання: Полоцькі; архієпископи Полоцькї і Вітебські; Полоцькі, Витебські і Мстиславські; Полоцькі і Великолуцькі єпископи Полоцькі і Віленські; Полоцькі і Глубокські.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Полоцька єпархія веде свою історію від 992 року, коли тут була заснована перша епископська кафедра.[1] Ця подія відноситься на час правління князя Ізяслава, сина рівноапостольного Володимира і полоцької княгині Рогніди.

У X—XIII століттях у її склад входила територія з містами Вітебськ, Мінськ, Ізяславль, Логойськ, Слуцьк, Друцьк, Новогрудок, Орша, Лукомль.

З 1391 року кафедра отримала статус архієпархії.

Входила до канонічної юрисдикції: Києво-Литовської митрополії Константинопольского Патріархата (1315—1329, 1356—1362, 1415—1419); Київської митрополії (1620—1628). Після взяття Полоцька у 1563 року військами Івана Грозного надеякий час перейшла у відомство Московської митрополії.


З жовтня 1596 року по жовтень 1620 року, з серпня 1628 року по червень 1657 року єпархія лишалася без епископського очолювання у зв'язку з відходом духовенства у унію. У 1662 рокові у зв'язку з активною антиправославною політикою влади єпархія остаточно пресеклась.

У 1833 році єпархія була відроджена й мала назву Полоцькой і Віленськой. У її склад увійшли землі Вітебскої, Віленскої і Курляндської губерній. З 1840 року єпархія йменувалась Полоцькою і Вітебською.

У 1840—1856 роках діяла Полоцька духовна семінарія. У 1856 році вона була переведена у Вітебск, але продовжувала йменоватися Полоцькою до грудня 1871 року.

До початку Другої світової війни на Полоцькій землі не лишилося жодного діючого храму. Єпархія припинила своє існування.

Під час війни відкрилося кілька храмів і Спасо-Єфросиніїський монастир.

У 1955 році у Вітебській області налічувалося 26 церков, але 10 з них та Спасо-Єфросиніївський монастир були закриті під час хрущовської антирелігійної компанії.

Церковне життя стала відновлюватися тільки наприкінці 1980-х роках. 6 липня 1989 року Полоцька єпархія була відроджена.

Сучасний станРедагувати

Територія єпархії включає: території Браславського, Верхньодвинського, Глубокського, Докшицького, Міорського, Полоцького, Поставського, Россонського, Ушацького, Шарковщинського районів.

Кафедральні собори — Богоявленський (Полоцьк), Собор Різдва Пресвятої Богородиці (Глибоке).

Налічує (2012): 100 приходів; 63 священослужителя (59 священиків, 4 діякона).

Правлячий архієрей з 10 серпня 1997 року — Феодосій (Більченко), архієпископ Полоцький і Глубокський.

Благочинні округиРедагувати

  • Полоцьке благочининня (16 приходів)
  • Глубокське благочиння (18 приходів)
  • Браславське благочиння (8 приходів)
  • Верхньодвинське благочиння (9 приходів)
  • Докшицьке благочиння (13 приходів)
  • Міорське благочиння (14 приходів)
  • Поставське благочиння (7 приходів)
  • Шарківщинське благочиння (8 приходів)
  • Россонське благочиння (2 приходу)
  • Ушачське благочиння (5 приходів)[2]
  • Спасо-Евфросиніївский жіночий монастир (Полоцьк, ул. Евфросинии Полоцкой, 89.)
  • Свято-Пантелеймоновський жіночий монастир (Браслав, ул. Радянська, 38)
  • Свято-Михайловський Березвечський жіночий монастир (Глибоке, ул. Ф. Скорины, 77)

Список єпархіальних архієреевРедагувати

Полоцька єпархія Київської митрополіїРедагувати

Єпископи полоцькі

невідомі

Архієпископи полоцькі
Архієпископи полоцькі и вітебські
Архієпископи полоцькі, вітебські и мстиславські
Єпископи полоцькі и вітебські

Полоцька єпархія Російської православної церквиРедагувати

Єпископи полоцькі і віленські
Єпископи полоцькі і вітебські
Єпископи полоцькі і глубокські

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Апанович К. О. Формування #християнський традицій на терени древней Руси #і Беларуси. // Этнокультурное розвиток Беларуси у XIX — початку XXI у.: матеріали междунар. науч.-практ. конф. / редкол. : Т. А. Новогродский (отв. ред.) [і др.]. Мінський : БГУ, 2011. З. 153—157.
  2. Полоцкая єпархія.
  3. Иаков (епископ полоцкий) // Русский биографический словарь : в 25-ти томах. — СПб.—М. (рос.)
  4. Никольский А. И. Симеон (архиепископ Полоцкий) // Русский биографический словарь : в 25-ти томах. — СПб.—М. (рос.)

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати