Плоске (Полтавський район)
Пло́ске — село в Україні, у Полтавському районі (до 2020 року Решетилівському районі) Полтавської області. Входить до Мачухівської сільської громади. Населення становить 562 особи. Орган місцевого самоврядування — Плосківська сільська рада.
| село Плоске | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Полтавський район |
| Громада | Мачухівська сільська громада |
| Облікова картка | Село Плоске |
| Основні дані | |
| Населення | 562 |
| Поштовий індекс | 38441 |
| Телефонний код | +380 5363 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°29′32″ пн. ш. 34°13′59″ сх. д. / 49.49222° пн. ш. 34.23306° сх. д.Координати: 49°29′32″ пн. ш. 34°13′59″ сх. д. / 49.49222° пн. ш. 34.23306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
96 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38441, с. Плоске |
| Карта | |
  Плоске | |
 Плоске | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Село Плоске знаходиться на правому березі річки Полузір'я, вище по течії на відстані 1,5 км знаходиться село Левенціівка, нижче по течії на відстані 3 км - село Чередники, на протилежному березі - село Твердохліби. Річка в цих місцях звивиста, утворює багато боліт.
Історія ред.
У 1826 році з ініціативи Сахновського в селі збудовано кам’яну Спасо-Вознесенську церкву, богослужіння в якій відбуваються і досі.
За даними 1859 року у власницькому селі Полтавського повіту Полтавської губернії мешкало 679 осіб (347 чоловічої статі та 332 — жіночої), налічувалось 85 дворових господарств, існувала православна церква та завод[1].
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Площанської волості, мешкало 762 особи, налічувалось 135 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок і 2 лавки[2].
У 1889 році при церкві відкрито церковнопарафіяльну школу, у якій навчалося 64 учні.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 950 осіб (459 чоловічої статі та 491 — жіночої), з яких 925 — православної віри[3].
Наприкінці 30-х років XX століття Вознесенську церкву намагалися зруйнувати решетилівські комуністи, але за свідченнями місцевих жителів, церква вистояла обстріл і продовжувала працювати під час війни. У післявоєнні роки радянська влада закрила церкву, приміщення використували для потреб місцевого колгоспу.
У 1994 році розпочалася реставрація Вознесенської церкви, але коштів вистачило лише на певне відновлення дзвіниці й частини приміщення. У 2002 році під куполом з'явилися дзвони, які встановили за кошти плосківської громади.
24 травня 2012 року в селі Плоске відкрито Решетилівські філії відділеннь соціально-побутової адаптації, організації надання адресної натуральної та грошової допомоги.
У 2013 році Вознесенська церква знову почала працювати, було відремонтовано значну частину приміщення. У свято Вознесіння Господнього Високопреосвященнійший архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір відвідав с. Плоске з нагоди храмового свята та Дня села.
Освітні заклади ред.
Плосківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Решетилівської районної ради Полтавської області
Школу було відкрито у 1872 році.[4]
Місцеві пам'ятки ред.
- Вознесенська церква
- Пам'ятник воїнам Другої Світової війни і могили невідомих солдатів
- Парк імені А. К. Григоренка
Дошка в парку імені А. К. Григоренка
Відомі люди ред.
- Ківшар Григорій Федорович (1901—?) — директор Оржицької машинно-тракторної станції Полтавської області. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.
- Ковінька Олександр Іванович (справжнє прізвище — Ковінько) (1900—1985) — український письменник-гуморист.
- Григоренко Анатолій Кирилович (1935—2001) — український поет, прозаїк та журналіст.
- Попов Микола Васильович (1907—1985) — один з фундаторів Черкаського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, директор, художній керівник, головний режисер, актор, Заслужений артист УРСР.
Примітки ред.
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 288)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-175. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Історія школи - Плосківська ЗОШ І-ІІІ ступенів. sites.google.com. Процитовано 11 серпня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання ред.
- Плосківська сільська рада на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі Плоске
- http://www.plsz.gov.ua/arxiv/arxiv0512.html
- http://sites.google.com/site/ploskivskazosiiiistupeniv/
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (вересень 2013) |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |