Відкрити головне меню
Плаунець заплавний
Lycopodiella inundata 002.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Плауноподібні (Lycopodiophyta)
Клас: Плауновидні (Lycopodiopsida)
Порядок: Плауни (Lycopodiales)
Родина: Плаунові (Lycopodiaceae)
Рід: Лікоподієлла (Lycopodiella)
Вид: Плаунець заплавний
Біноміальна назва
Lycopodiella inundata L.
(L.) Holub, 1964
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lycopodiella inundata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lycopodiella inundata
IPNI: 146933-2
IUCN logo.svg МСОП: 19619815

Плаунець заплавний (Lycopodium inundatum L.) — багаторічна рослина родини Плаунові (Lycopodiaceae).

МорфологіяРедагувати

Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина 5-10 см заввишки. Стебло повзуче, дихотомічно розгалужене, до 10 см завдовжки, 0,5-1 мм завширшки, густо вкрите лінійно-шилоподібними листками (мікрофілами). Листки 5-8-мм завдовжки, вузько-ланцетні, гострі, цілокраї, при основі серпоподібно зігнуті, повернуті в один бік. Стебло часто вкорінюється у вузлах. Вегетативні пагони густо вкриті листками. Спороносні гілки короткі, не розгалужені, нечітко відмежовані від стебла, на верхівках мають довгі стробіли (1-3 см) без ніжки, листки на них направлені вгору або майже горизонтально відхилені, з 1 зубчиком до 0,5 мм довжиною, розміщені рідше. Численні світло-жовті спори. Спороносить у липні-вересні. Розмножується спорами і вегетативно.

АреалРедагувати

Голарктичний вид, поширений в Північній Америці, Європі, Західному Сибіру і Японії. В Україні трапляється в Карпатах і на Поліссі у вологих лісах, по терасах річок Лісостепу і Степу. Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Закарпатська, Хмельницька, Черкаська, Дніпропетровська, Полтавська, Херсонська, Луганська, Миколаївська, Харківська області.

Мезофіт. Зростає у невластивих для плаунових умовах (торфові болота, заболочені луки, замоховілі піщані зниження на терасах річок, вологі свіжі піски, колії доріг, кар'єри). Популяції нечисленні, представлені невеликими групами. Популяціям властиві ознаки пульсуючих. Окремі популяції мають високу щільність до 24 особин на 1 м2, виступаючи домінантами в фітогеоценозах. Порушення ґрунтового покриву призводить до значного розширення популяції, відновлення ж рослинного покриву значно зменшує чисельність виду.

ОхоронаРедагувати

Природоохоронний статус плаунця заплавного — вразливий. Наукове значення виду: рідкісний зникаючий вид. Причинами зміни чисельності виступають: осушення боліт, освоєння річкових терас, зміна гідрологічного режиму річок та боліт.

Потребує цілеспрямованого пошуку й опису вцілілих місцезнаходжень в Лісостепу і Степу; створення природно-заповідних територій. Рослину охороняють в Поліському, Рівненському та Черемському заповідниках; в національних парках: Шацькому, «Прип'ять-Стохід», «Синевир», «Святі гори». Заради збереження виду заборонено всі види гідромеліоративних робіт, торфорозробку.

Відомостей про розмноження та розведення у спеціально створених умовах немає. Має господарське та комерційне значення як лікарська рослина.

ЛітератураРедагувати

  • Андрієнко Т. Л., Прядко О. І., Онищенко В. А. Раритетна компонента флори Рівненського природного заповідника // Український ботанічний журнал. — 2006 — 63, № 2. — С. 220–228.
  • Байрак О. М., Стецюк Н. О. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини. — Полтава: Верстка, 2005. — 248 с.
  • Брадіс Є. М., Андрієнко Т. Л., Лихобабіна Є. П. Оліготрофні болота Закарпатської області // Український ботанічний журнал. — 1969. — 26, № 1. — С. 29-35.
  • Каталог раритетного біорізноманіття заповідників і національних природних парків України. Фітогенетичний фонд, мікогенетичний фонд, фітоценотичний фонд / Під науковою редакцією д. б. н. С. Ю. Поповича. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 276 с.
  • Кучеревський В. В. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Дніпропетровщини. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 360 с.
  • Орлов О. О. Рідкісні та зникаючі види судинних рослин Житомирської області. — Житомир: Волинь, ПП «Рута», 2005. — 296 с.
  • Терлецький В. К., Охримович В. М., Кудрик В. В. Поширення деяких видів рідкісних рослин на Західному Поліссі // Український ботанічний журнал. — 1985. — 42, № 2. — С. 24-27.
  • Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона / Під заг. ред. Т. Л. Андрієнко. — К.: Фітосоціоцентр, 2006. — 316 с.
  • Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с. ISBN 978-966-97059-1-4


  • (рос.) Андриенко Т. Л., Попович С. Ю., Шеляг-Сосонко Ю. Р. Полесский государственный заповедник. Растительный мир. — К.: Наукова думка, 1986. — 208 с.
  • (рос.) Шауло Д. Н. Флора Сибири. Том 1. Lycopodiaceae-Hydrocharitaceae. 1988. 
  • (нім.) Walter Erhardt u. a.: Der große Zander. Enzyklopädie der Pflanzennamen. Band 2. Verlag Eugen Ulmer, Stuttgart 2008. ISBN 978-3-8001-5406-7
  • (нім.) R. Düll/ H. Kutzelnigg: Taschenlexikon der Pflanzen Deutschlands und angrenzender Länder, 7. Auflage, Quelle & Meyer-Verlag, 2011, ISBN 978-3-494-01424-1

ПосиланняРедагувати