Пиріг
Пирі́г — печений виріб із пшеничного тіста, який може мати різні начинки.
Необхідні компоненти | pie crustd, pie crustd і начинка |
---|---|
Етимологія
ред.Слово пиріг походить від прасл. *pirogъ, утворене від *pirъ — «бенкет», «пир»[1]. Менш ймовірне виведення від прасл. *pyro («пшениця», пор. д.-рус. пыро — «полба»), що змінило вимову під впливом *pirъ, а також припущення про запозичення з тюркських мов (чагат., кримськотат. і тур. böräk — «пиріг з м'ясом»)[1]. У давньоруській мові пирогъ означало «пшеничний хліб»[1]. Пирогами також називають вареники в деяких західноукраїнських діалектах[2][3].
Історія
ред.Деякі етнографи зазначають, що, окрім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги[4]. Згодом вони набули популярності й в інших народів[5].
В українській літературі пиріг уперше згадується в поемі Івана Котляревського «Енеїда»:
- Уже ж вістимо всім богам:
- Еней в Олімпі буде з нами
- Живитись тими ж пирогами,
- Які кажу пекти я вам.
і знову:
- Послів ввели к царю з пихою,
- Як водилося у латин;
- Несли подарки пред собою:
- Пиріг завдовжки із аршин *[6].
Пиріг зазвичай печуть із дріжджового тіста, але може бути також з пісочного чи листкового тіста. За формою пироги бувають різні: прямокутні, круглі, овальні, продовгасті. Вони можуть бути закритими або відкритими. Пиріг є великий, розрахований на декількох (чи й кільканадцятеро) людей, а пиріжок — меншого розміру, його може з'їсти одна людина[7].
Начинка
ред.Начинкою до пирогів бувають різні продукти рослинного чи тваринного походження: м'ясо, риба, гриби, сир, квасоля, горох, гречка, картопля, морква, капуста, мак, вишні, сливи, яблука, груші, полуниця, малина тощо. Ліплені пироги були ритуальною стравою впродовж тисячоліть[7][8].
Пиріг в українській культурі
ред.Фразеологізми та приповідки
ред.- Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не вмієш, то й не берися!
- на пироги — у гості.
- Де кисіль — там я й сів, де пиріг — там я й ліг!
- Щедрую, щедрую —
- Я пироги чую.
- Як не дасте пирога,
- Візьму вола за рога,
- Та виведу за поріг,
- Та заріжу за пиріг.
- У ріг буду трубити,
- А воликом робити.
- Де волик рогом —
- Там жито стогом.
- Де волик ногою —
- Там жито копою.
- (записано від І.Пестонюка у c. Висоцьку Дубровицького району, Рівненської області)[9].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Пиріг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Іван Франко. Пироги з черницями. // Батьківщина і инші оповідання. — К., 1911, с. 104—110
- ↑ Лозко, Г. Українське народознавство. — К.: АртЕк, 2004. — 472 с.
- ↑ Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови — Харків, 2006
- ↑ * Аршин — давня міра, дорівнює 0,711 метра
- ↑ а б Stechishin, S.. Traditional Ukrainian Cookery. Trident Press, Canada. 1989. ISBN 0-919490-36-0 (англ.)
- ↑ Подоляка І. М. Назви хлібних виробів у поемі І. П. Котляревського «Енеїда». Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
- ↑ Дитячі пісні та речитативи. Упорядн. Г. В. Довженок, К. М. Луганська. — К.: «Наукова думка», 1991.
Джерела
ред.- І. М. Подоляка. Назви хлібних виробів у поемі І. П. Котляревського «Енеїда». // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
Посилання
ред.- Пиріг пастуший; Цікаві факти: Пастуший пиріг // Збірник рецептур страв для харчування дітей шкільного віку в організованих освітніх та оздоровчих закладах / за ред. Є. Клопотенко. — Львів: Літопис, 2019. — С. 96—99; 257. — 284 с.
- Пиріг // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1366. — 1000 екз.
- Рецепт: «Ароматний гарбузовий пиріг Гаррі»