Пиріг

тонке хлібне тісто, пісочне та листкове тісто з солоною або солодкою начинкою, запечене або смажене

Пирі́г — печений виріб із пшеничного тіста, який може мати різні начинки.

Пиріг
Необхідні компонентиpie crustd, pie crustd і начинка
Данський листковий пиріг з яблуками і горіхами
Пиріг із начинкою з бурячанки та домашнього сиру
Солодкий пиріг з білим сиром
Солодкий пиріг з яблуками
Пироги

Етимологія

ред.

Слово пиріг походить від прасл. *pirogъ, утворене від *pirъ — «бенкет», «пир»[1]. Менш ймовірне виведення від прасл. *pyro («пшениця», пор. д.-рус. пыро — «полба»), що змінило вимову під впливом *pirъ, а також припущення про запозичення з тюркських мов (чагат., кримськотат. і тур. böräk — «пиріг з м'ясом»)[1]. У давньоруській мові пирогъ означало «пшеничний хліб»[1]. Пирогами також називають вареники в деяких західноукраїнських діалектах[2][3].

Історія

ред.

Деякі етнографи зазначають, що, окрім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги[4]. Згодом вони набули популярності й в інших народів[5].

В українській літературі пиріг уперше згадується в поемі Івана Котляревського «Енеїда»:

Уже ж вістимо всім богам:
Еней в Олімпі буде з нами
Живитись тими ж пирогами,
Які кажу пекти я вам.

і знову:

Послів ввели к царю з пихою,
Як водилося у латин;
Несли подарки пред собою:
Пиріг завдовжки із аршин *[6].

Пиріг зазвичай печуть із дріжджового тіста, але може бути також з пісочного чи листкового тіста. За формою пироги бувають різні: прямокутні, круглі, овальні, продовгасті. Вони можуть бути закритими або відкритими. Пиріг є великий, розрахований на декількох (чи й кільканадцятеро) людей, а пиріжок — меншого розміру, його може з'їсти одна людина[7].

Начинка

ред.
 
Пиріг із черемхою. Сибір

Начинкою до пирогів бувають різні продукти рослинного чи тваринного походження: м'ясо, риба, гриби, сир, квасоля, горох, гречка, картопля, морква, капуста, мак, вишні, сливи, яблука, груші, полуниця, малина тощо. Ліплені пироги були ритуальною стравою впродовж тисячоліть[7][8].

Пиріг в українській культурі

ред.

Фразеологізми та приповідки

ред.
  • Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не вмієш, то й не берися!
  • на пироги — у гості.
  • Де кисіль — там я й сів, де пиріг — там я й ліг!
Щедрую, щедрую —
Я пироги чую.
Як не дасте пирога,
Візьму вола за рога,
Та виведу за поріг,
Та заріжу за пиріг.
У ріг буду трубити,
А воликом робити.
Де волик рогом —
Там жито стогом.
Де волик ногою —
Там жито копою.
(записано від І.Пестонюка у c. Висоцьку Дубровицького району, Рівненської області)[9].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. Пиріг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Іван Франко. Пироги з черницями. // Батьківщина і инші оповідання. — К., 1911, с. 104—110
  4. Лозко, Г. Українське народознавство. — К.: АртЕк, 2004. — 472 с.
  5. Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови — Харків, 2006
  6. * Аршин — давня міра, дорівнює 0,711 метра
  7. а б Stechishin, S.. Traditional Ukrainian Cookery. Trident Press, Canada. 1989. ISBN 0-919490-36-0 (англ.)
  8. Подоляка І. М. Назви хлібних виробів у поемі І. П. Котляревського «Енеїда». Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
  9. Дитячі пісні та речитативи. Упорядн. Г. В. Довженок, К. М. Луганська. — К.: «Наукова думка», 1991.

Джерела

ред.

Посилання

ред.