Парламентські вибори в Польщі 2023
Парламентські вибори в Польщі — чергові вибори депутатів Сейму та Сенату Республіки Польща, що мають відбутись восени 2023 року. За їх результатами буде обирано 460 членів Сейму і 100 сенаторів.
‹ 2019  2027 ›
| ||||
| Парламентські вибори в Польщі 2023 Всі 460 місць у Сеймі (для більшості в Сеймі потрібне 231 місце) Всі 100 місць у Сенаті | ||||
| Осінь 2023 | ||||
.png)
|
|
.jpg) 
| ||
| Лідер | Ярослав Качинський Об'єднана правиця (ZP), Право і Справедливість (PiS) |
Дональд Туск Громадянська коаліція (KO), Громадянська платформа (PO) |
Роберт Бедронь Владзімєж Чажастий Нові ліві (SLD) | |
| Лідер партії з | 18 січня 2003 | 3 липня 2021 | 9 жовтня 2021 | |
| Попередні вибори | 43,59%, 8 051 935 (Сейм) 44,56%, 8 110 193 (Сенат) |
27,40%, 5 060 355 (Сейм) 35,66%, 6 490 306 (Сенат) |
12,56%, 2,319,946 (Сейм) 2,28%, 415 745 (Сенат) | |
| Місць до виборів | 235 місць (Сейм) 48 місць (Сенат) |
134 місць (Сейм) 43 місць (Сенат) |
49 місць (Сейм) 2 місця (Сенат) | |
|
| |||
| Лідер | Владислав Косіняк-Камиш Польська селянська партія (PSL) |
Роберт Вінницький Артур Дзямбор Славомір Менцен Гжегож Браун Конфедерація (KWiN) |
Шимон Головня Польща 2050 | |
| Лідер партії з | 4 липня 2019 | 27 лютого 2019 | 30 червня 2020 | |
| Попередні вибори | 8,55%, 1,578,523 (Сейм) 5,72%, 1 041 909 (Сенат) |
6,81%, 1,256,953 (Сейм) 0,79%, 144 124 (Сенат) |
не брали участь | |
| Місць до виборів | 30 місць (Сейм) 3 місця (Сенат) |
11 місць (Сейм) 0 місць (Сенат) |
не брали участь | |
|
|
| ||
| Лідер | Маґдалена Срока Ярослав Говін Порозуміння (частина блоку «Об'єднана правиця») |
Павел Кукіз Kukiz'15 (частина блоку «Польська коаліція») |
Войцех Конєчний Польська соціалістична партія (частина блоку «Ліві») | |
| Лідер партії з | 11 серпня 2021 | 27 липня 2015 | 16 березня 2019 | |
| Місць до виборів | 18 місць (Сейм) 1 місце (Сенат) |
6 місць (Сейм) 0 місць (Сенат) |
0 місць (Сейм) 0 місць (Сенат) | |
Виборча системаРедагувати
У жовтні або у листопаді 2023 року в Польщі мають відбутись чергові парламентські вибори для обрання усього складу Сейму та Сенату. Останні чергові вибори у 2019 році призвели до переобрання більшості на чолі з правлячою партією «Право і справедливість», але з перебуванням у меншості в Сенаті.
Процес виборів до Сейму відбуваються за системою пропорційного представництва за партійними списками за методом Д'Ондта в багатомандатних виборчих округах з 5% виборчим бар'єром для окремих партій і 8% виборчим бар'єром для партійних блоків (при цьому вимоги не застосовуються для національних меншини).
Система правління у Республіці Польща відноситься до так званого раціонального парламентаризму, вказуючи на те, що парламент відіграє провідну роль у системі розподілу державної влади. Склад парламенту, а особливо Сейму, визначає найважливіші напрямки політики. Партії, які мають більшість у Сеймі, можуть сформувати уряд і змінювати закони. Без більшості у Сеймі неможливо ухвалювати закони[1] Тому результати парламентських виборів є визначальними для здійснення керівництва державою.
Дату парламентських виборів призначає президент Польщі, відповідно до положення Конституції. Згідно з ними наступні чергові вибори призначаються не пізніше ніж за 90 днів до закінчення четвертого року повноважень парламенту поточного скликання, яке було обрано під час чергових виборів 13 жовтня 2019 року. Водночас дату дня голосування призначається у неробочий день за 30 днів до закінчення чотирьох років від початку поточного терміну повноважень Сейму та Сенату, які розпочалоися 12 листопада 2019 року. Таким чином серед можливих дат майбутнього дня голосування 15 жовтня, 22 жовтня, 29 жовтня або 5 листопада. Рішення про дату виборів Анджей Дуда має прийняти не пізніше 14 серпня 2023 року.[2]
Тим часом на початку 2023 року правляча партія «Право і справедливість» підготувала 21 поправку до власного проєкту Виборчого кодексу, які вони анонсували у грудні 2022 року.[3] Вонии покликані полегшити голосування виборцям у сільській місцевості та малих містах, які з більшою ймовірністю голосуватимуть за ПіС, що має допомогти перемогти на виборах. Такі поспішні зміни до виборчого законодавства влада раніше вже ухвалювала перед останніми президентськими виборами у 2020 році.[4]
Партійна конкуренціяРедагувати
Заплановані на осінь 2023 року парламентські вибори важливі, оскільки можуть призвести до зміни влади після домінування протягом двох останніх каденцій партії «Право і справедливість» (ПіС), яке беззмінно триває з 2015 року. Опитування громадської думки 2022 року покуазують можливий успіх опозиційних партій: якщо не перемогу об'єднаної опозиції, то ймовірно втрату партією влади більшості у Сеймі та Сенаті. Підтримка «Права і справедливості» опустилась нижче 40% і все частіше долає позначку 35%.
Правлячий табір досі сподівається, що після зими 2022/2023 минуть енергетичні проблеми та інфляційний шок, а під час виборчої кампанії, яка на повну розпочинається наприкінці літа 2023 року, вдасться відновити підтримку виборців. І в цьому сенсі нинішній уряд має всі шанси, тим паче, що він може розраховувати на допомогу президента Анджея Дуди та підвладного громадського телебачення. Але для уряду Матеуша Моравецького не менш серйозним викликом є криза у відносинах з Європейською комісією, яка вже призвела до призупинення виплат із Фонду реконструкції Європейського Союзу, покликаного допомогти економікам країн-членів ЄС повернутися на шлях зростання після пандемії коронавірусу.[5]
На початку грудня 2022 року уряд узгодив із Єврокомісією рішення про ліквідацію новоствореної Дисциплінарної палати Верховного суду. Згідно з цією угодою, справи щодо дисциплінарної відповідальності суддів мають бути передані до Вищого адміністративного суду, хоча таке рішення викликає сумніви у деяких конституціоналістів. Влада у Варшаві та Брюсселі не довіряють одне одному і навзаєм звинувачують одне одного в порушенні слова. У лавах «Права і справедливість» також переважає розчарування в позиції Єврокомісії та підозра, що Брюссель таким чином хоче допомогти опозиції перемогти на виборах.[5]
Основну конкуренцію для партії влади становить парламентський блок ліберальних та ліво-центриських сил «Громадянська коаліція», що сформований довколо провідної опозиційної партії «Громадянська платформи», яка до поразки на парламентських виборах 2015 року утримувала владу протягом двох каденцій поспіль (з 2007 року). Популярність «Громадянської коаліції», яку знову очолює колишній прем’єр-міністр Польщі і голова Європейської ради Дональд Туск, перевищила 25% і повільно наближається до 30%.
Водночас в опозиції тривають дискусії, чи йти на вибори з єдиним об’єднаним списком, чи окремо. «Громадянська коаліція» хотіла б балотуватись єдиним списком, але на своїх умовах, які не подобаються іншим опозиційним партіям. Проте більш ймовірним та найкращим для опозиції буде створення двох виборчих списків. За таким сценарієм «Громадянська платформа» могла б піти на вибори разом з «Лівими», а Польська селянська партія — з новим політичним правоцентристським проєктом шоумена та публіциста Шимона Головні «Польща 2050», що може розраховувати на понад 10% підтримки.
За прогнозами більшості опитувань громадської думки, подолати 5% виборчий поріг атакож ще три політичні партії: «Ліві» (пол. Lewica), аграрна «Польська селянська партія» і ультраправа «Конфедерація свободи і незалежності».
Соціологічні опитуванняРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Maria Olecha-Lisiecka. Wybory 2023. Cztery możliwe terminy. Wyjaśniamy, kiedy wybory parlamentarne 2023 mogą się odbyć. - Процитовано 05.02.2023
- ↑ Wybory parlamentarne 2023 coraz bliżej. Znamy cztery daty, które wchodzą w grę. - Процитовано 05.02.2023
- ↑ Agata Kowalska. Jakie będą wybory 2023? PiS zmienia kodeks wyborczy. - Процитовано 05.02.2023
- ↑ Mariusz Jałoszewski. PiS wrzuca nowy kodeks wyborczy. Ma zwiększyć frekwencję w jego bastionach i w jego elektoracie. - Процитовано 05.02.2023
- ↑ а б Міхал Потоцький. Найвищі шанси на зміну влади: як перетворять Польщу парламентські вибори 2023 року. - Європейська правда. - Процитовано 04.02.2023