Кшиштоф Босак

польський політик

Кшиштоф Босак (пол. Krzysztof Bosak; нар. 13 червня 1982. Зелена Гура) — польський політик. Він був членом Сейму від партії Ліга польських родин з 2005 по 2007 рік і з 2019 року знову є членом Сейму від партії Конфедерація свободи і незалежності. Босак був головою Всепольської молоді з 2005 по 2006 рік і був одним із засновників і на цю мить є заступником голови партії Національний рух. Кандидат у президенти на виборах у Польщі 2020 року .

Кшиштоф Босак
пол. Krzysztof Bosak
Кшиштоф Босак
Кшиштоф Босак
Віцемаршалок Сейму Республіки Польща
Нині на посаді
На посаді з 13 листопада 2023
Народився 13 червня 1982(1982-06-13) (41 рік)
Зелена Гура, Республіка Польща
Відомий як політик
Країна Республіка Польща
Політична партія

Життєпис ред.

В юнацтві Кшиштоф Босак навчався акробатиці, а також віндсерфінгу, був інструктором вітрильного спорту.[1]

З 2001 по 2004 він навчався архітектурі у Вроцлавському університеті науки і технологій. З 2004 до 2008 він навчався економіці у Варшавській школі економіки.[1] Він також вивчав філософію у приватному університеті. Кшиштоф Босак так і не закінчив жодне з навчань.[2][3]

Політична кар'єра ред.

 
Босак на мітингу на честь Вітольда Пілецького у 2014 році.

Він був обраний до Сейму на виборах 25 вересня 2005 року, отримавши 3764 голоси в окрузі з центром у Зеленій Гурі як кандидат від Ліги польських родин. Таким чином, він став другою наймолодшою людиною, коли-небудь обраною до польського сейму . Він брав участь у шостому польському сезоні Танців з зірками.

13 червня 2008 року він відмовився від свого членства в Лізі польських родин та відмовився від політичного життя. У 2011 році він брав участь у Конгресі Нових Правих, але ніколи не приєднувався до партії. Пізніше він став одним із засновників Національного руху.

Кшиштоф Босак кандидував на виборах Європейського парламенту 2019 року, але не був обраний.[4]

На польських парламентських виборах 2019 року він був обраний членом Сейму. Він отримав 22 155 голосів в окрузі з центром у Кєльці.[5] Його обрали заступником голови та речником партії «Конфедерація свободи і незалежності» в сеймі.[6]

Він був кандидатом на праймаріз президентських виборів 2020 від партії «Конфедерація свободи і незалежності». Він має сильну підтримку серед багатьох фракцій в його політичній групі, а також широкої громадськості.[7] Він виграв праймаріз і його висунули кандидатом в президентм на з'їзді партії у Варшаві 18 січня.[8]

Політичні позиції ред.

Босак є євроскептиком, і, хоча не виступає за вихід Польщі з Європейського Союзу, він дуже скептично ставиться до нього і вважає, що необхідні реформи. Він визначає себе як націонал-консерватора і як католика-традиціоналіста. На його думку, основні праві партії Західної Європи капітулювали перед ліберальною революцією і більше не пропагують консервативні цінності. Він також критично ставиться до партії «Закон і справедливість», яка, за його словами, швидше за все піде тим самим шляхом, що й праві партії на Заході.[9]

Блокування перевізниками кордону з Україною ред.

3 листопада 2023 року Кшиштоф Босак та Рафал Меклер на прес-конференції у Сеймі заявили, що коаліція «Конфедерація свободи й незалежності» підтримує акцію з блокування перевізниками кордону з Україною, що має розпочатися 6 листопада.[10][11][12]

23 листопада 2023 року Кшиштоф відвідав блокувальників кордону з Україною в селі Медика, біля пункт пропуску Шегині на Підкарпатті, де на спільній прес-конференції заявив, що блокування буде продовжено до січня 2024.[13][14]

Електоральна історія ред.

Вибори Перший тур
Голосів % Позиція Результат
2020 1 317 380[15] 6,78 % 4 Вибув

Примітки ред.

  1. а б Taniec z Gwiazdami - Pary, szósta edycja - Uczestnicy - Para numer 10 - Krzysztof i Kamila. 31 грудня 2007. Архів оригіналу за 31 грудня 2007. Процитовано 9 березня 2020.
  2. Oni chcą być prezydentem? Bosak i Hołownia bez studiów. wpolityce.pl. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 9 березня 2020.
  3. Krzysztof Bosak - narodowiec imprezowy - newsweek.pl - Polska - Newsweek.pl. 11 лютого 2018. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 9 березня 2020.
  4. Krzysztof Bosak zapowiada dalszą współpracę Konfederacji! "Mamy zamiar w obecnym składzie kandydować jesienią" | nczas.com (pl-PL) . Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 4 червня 2019.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 14 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 14 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 травня 2020. Процитовано 14 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 14 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 травня 2020. Процитовано 14 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. 6 listopada przewoźnicy ponownie zablokują granicę z Ukrainą!. konfederacja.pl (пол.). 03.11.2023. Процитовано 23.11.2023.
  11. Блокування кордону з Україною: польська партія «Конфедерація» підтримала акцію перевізників. ukrinform.ua. 03.11.2023. Процитовано 23.11.2023.
  12. Хто стоїть за блокадою України: розповідаємо про радикалів, що перекрили польський кордон. Європейська правда, eurointegration.com.ua. 10.11.2023. Процитовано 23.11.2023.
  13. Protest rolników przed przejściem granicznym w Medyce. Krzysztof Bosak: przewoźnicy i rolnicy zostali zdradzeni przez rząd. konfederacja.pl (пол.). 23.11.2023. Процитовано 23.11.2023.
  14. Польські фермери страйкуватимуть до січня, хоча раніше обіцяли, що це на 3 дні — організатори акції. Інтернет-видання «Суспільне Мовлення». 23.11.2023. Процитовано 23.11.2023.
  15. PKW. Вибори Президента Польщі 28 червня 2020. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 30 червня 2020.(пол.),(англ.)

Посилання ред.