Павлов Юрій Павлович

український скульптор

Юрій Павлович Па́влов (25 липня 1935, Кіпешино — 8 жовтня 2019, Дніпро) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Заслужений художник України з 2009 року[1]. Батько художниці-монументалістки Тетяни Корольової-Павлової[2].

Павлов Юрій Павлович
Народився25 липня 1935(1935-07-25)
Кіпешино, Троїцький район, Західно-Сибірський край, РСФРР, СРСР
Помер8 жовтня 2019(2019-10-08) (84 роки)
Дніпро, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьскульптор
Alma materДніпропетровське художнє училище і Харківський художньо-промисловий інститут (1965)
ВчителіРябінін Микола Леонідович і Сизиков Валентин Васильович
ЧленствоСпілка радянських художників України
ДітиКорольова-Павлова Тетяна Юріївнаd і Павлов Олег Юрійовичd
Нагороди
заслужений художник України почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

Біографія

ред.

Народився 25 липня 1935 року в селі Кіпешиному (нині Троїцький район Алтайського краю, Росія). З 1947 року мешкав у Дніпропетровську, де закінчив художнє училище[3]. 1965 року закінчив Харківський художньо-промисловий інститут, де навчався у Миколи Рябініна, Валентина Сизикова.

Мешкав у Дніпропетровську в будинку на проспекті Пушкіна, № 61, квартира № 13 та у будинку на вулиці Космодромній, № 9, квартира № 83[4]. Помер у Дніпрі 8 жовтня 2019 року.

Творчість

ред.

Працював у галузях станкової та монументальної скульптури. Серед станкових робіт:

  • «Батьківщина у полум'ї» (1964, співавтор Є. Троян);
  • «Наші діди» (1966);
  • «Мати» (1967);
  • «Портрет художника» (1967);
  • «Монтажники і сонце» (1974);
  • «Учителька Н. Гультяєва» (1975);
  • «Материнство» (1979);
  • «Юність» (1985);
  • «Сорок перший рік» (1985).

Деякі роботи зберігаються у Дніпровському художньому музеї.

Його пам'ятники та меморіальні дошки встановлено в містах України (у Дніпропетровській області — понад 20), Білорусі, Росії, зокрема:

у Дніпрі
         
скульптура «Лев»
фонтан «Муза Талія»
«Навіки разом»
«Гайдамаки»
пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам
в інших місцях
 
меморіальний комплекс «Дніпровський плацдарм».
  • меморіальний комплекс «Дніпровський плацдарм» у селі Військовому Дніпровського району Дніпропетровської області (1985);
  • меморіальний комплекс «Острів сліз» у Мінську (1996, у співавторстві);
  • пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам у Мінську (1993);
  • пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам у Могильові (2002).

Брав участь у республіканських виставках з 1965 року. Персональна виставка відбулася у Дніпропетровську у 2015 році.

Примітки

ред.

Література

ред.