Павлов Юрій Павлович
Юрій Павлович Па́влов (25 липня 1935, Кіпешино — 8 жовтня 2019, Дніпро) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Заслужений художник України з 2009 року[1]. Батько художниці-монументалістки Тетяни Корольової-Павлової[2].
Павлов Юрій Павлович | |
---|---|
Народився | 25 липня 1935 Кіпешино, Троїцький район, Західно-Сибірський край, РСФРР, СРСР |
Помер | 8 жовтня 2019 (84 роки) Дніпро, Україна |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | скульптор |
Alma mater | Дніпропетровське художнє училище і Харківський художньо-промисловий інститут (1965) |
Вчителі | Рябінін Микола Леонідович і Сизиков Валентин Васильович |
Членство | Спілка радянських художників України |
Діти | Корольова-Павлова Тетяна Юріївнаd і Павлов Олег Юрійовичd |
Нагороди | |
Біографія
ред.Народився 25 липня 1935 року в селі Кіпешиному (нині Троїцький район Алтайського краю, Росія). З 1947 року мешкав у Дніпропетровську, де закінчив художнє училище[3]. 1965 року закінчив Харківський художньо-промисловий інститут, де навчався у Миколи Рябініна, Валентина Сизикова.
Мешкав у Дніпропетровську в будинку на проспекті Пушкіна, № 61, квартира № 13 та у будинку на вулиці Космодромній, № 9, квартира № 83[4]. Помер у Дніпрі 8 жовтня 2019 року.
Творчість
ред.Працював у галузях станкової та монументальної скульптури. Серед станкових робіт:
- «Батьківщина у полум'ї» (1964, співавтор Є. Троян);
- «Наші діди» (1966);
- «Мати» (1967);
- «Портрет художника» (1967);
- «Монтажники і сонце» (1974);
- «Учителька Н. Гультяєва» (1975);
- «Материнство» (1979);
- «Юність» (1985);
- «Сорок перший рік» (1985).
Деякі роботи зберігаються у Дніпровському художньому музеї.
Його пам'ятники та меморіальні дошки встановлено в містах України (у Дніпропетровській області — понад 20), Білорусі, Росії, зокрема:
- у Дніпрі
- рельєфи на пілонах моста через Дніпро (1967);
- меморіальний комплекс на Соборній площі (1968—1970);
- скульптура «Лев» у парку імені Тараса Шевченка (1972; 48°27′40″ пн. ш. 35°04′14″ сх. д. / 48.4613806° пн. ш. 35.0706194° сх. д.);
- декоративний фонтан «Муза Талія» (1974, Дніпровський академічний театр опери та балету; Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР)[3];
- барельєфи «Гайдамаки», «Навіки разом», «Загибель ескадри» і фігура «Музи»[3] на фасаді Музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка (1978—1979);
- меморіальна дошка Дмитру Кедріну (1985);
- пам'ятник студентам технікуму залізничного транспорту, що загинули, захищаючи Дніпропетровськ у роки німецько-радянської війни (1988);
- пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам (1989);
- «Козацьке поло» (2008).
скульптура «Лев»
|
фонтан «Муза Талія»
|
«Навіки разом»
|
«Гайдамаки»
|
пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам
|
- в інших місцях
- меморіальний комплекс «Дніпровський плацдарм» у селі Військовому Дніпровського району Дніпропетровської області (1985);
- меморіальний комплекс «Острів сліз» у Мінську (1996, у співавторстві);
- пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам у Мінську (1993);
- пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам у Могильові (2002).
Брав участь у республіканських виставках з 1965 року. Персональна виставка відбулася у Дніпропетровську у 2015 році.
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 24 листопада 2009 року № 959/2009 «Про нагородження працівників культури і мистецтв Дніпропетровської області»
- ↑ О. П. Годенко-Наконечна. Корольова - Павлова Тетяна Юріївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- ↑ а б в Константин Шруб. В Днепре умер легендарный скульптор Юрий Павлов / Міський сайт Дніпра.
- ↑ Павлов Юрій Павлович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 111.
Література
ред.- Павлов Юрій Павлович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 348—349.;
- Л. В. Тверська. Павлов Юрій Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.