Орбу Геннадій Григорович
- Не варто плутати з молдовським футболістом Геннадієм Орбу
Генна́дій Григо́рович О́рбу (нар. 23 липня 1970, Макіївка, СРСР) — український футболіст та тренер. В минулому — півзахисник, грав за національну збірну України.
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Геннадій Григорович Орбу | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 23 липня 1970 (53 роки) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Макіївка, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 170 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки | Клуб | І (г) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1992 1992—1996 1996—1997 1997—2000 2000 2001—2002 |
«Бажановець» «Шахтар» «Ротор» «Шахтар» «Ворскла» «Сокіл» |
20 (7) 107 (12) 21 (2) 86 (27) 3 (1) 37 (2) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки | Збірна | І (г) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1994—1997 |  Україна
|
17 (0) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра ред.
Почав грати у «Бажановці» з рідної Макіївки, однак у 17 років отримав травму меніска і довелося робити операцію. У 1988—1990 рр. проходив армійську службу у Дніпропетровську. Після армії повернувся додому, де на молодого гравця звернув увагу тренер «Бажанівця» Віктор Пищев[1]. Саме у цій команді 1992 року Орбу почав професійну кар'єру у першості другої ліги. Восени того ж року був запрошений до донецького «Шахтаря», у складі якого відіграв 4 сезони, провівши 106 матчів у вищій лізі чемпіонату України та забивши 12 голів.
Сезон 1996-97 провів у російському клубі «Ротор», по його завершенні повернувся до Донецька.
Продовжив виступи за «Шахтар» протягом 1997—2000 років. Влітку 2000 року через конфлікт з головним тренером команди Віктором Прокопенком був виставлений на трансфер. Загалом на його рахунку 238 матчів і 48 м'ячів за «Шахтар»[2].
Надалі Орбу перейшов до полтавської «Ворскли», а згодом до російського «Сокола» з Саратова, в якому 2002 року й завершив ігрову кар'єру.
Виступи за збірну ред.
До національної збірної України отримав запрошення восени 1994 року, дебютував у формі головної команди країни 13 листопада того ж року у домашньому матчі проти збірної Естонії. Загалом відіграв у збірній 3 роки (з 1994 по 1997), виходив на поле у 17 матчах.
Тренерська кар'єра ред.
2003 року втретє з'явився у донецькому «Шахтарі», цього разу вже як тренер-селекціонер, де і працював до 2009 року. Після цього по сезону провів асистентом головного тренера в «Зорі» та «Іллічівці», після чого знову повернувся в «Шахтар».
9 квітня 2013 року став головним тренером молодіжної команди «Шахтаря», змінивши на цій посаді Сергія Попова[3], але вже в липні того ж року став тренером новоствореної «молодіжки» «Севастополя»[4].
В серпні 2013 року головний тренер «моряків» Олег Кононов покинув команду і Орбу став виконувачем обов'язки головного тренера[5]. Після п'яти матчів, в яких «Севастополь» зазнав лише однієї поразки, 20 вересня, після перемоги в матчі з донецьким «Металургом» (4:2), Геннадій Орбу був призначений головним тренером клубу[6].
2 червня 2014 року очолив латвійський клуб «Даугава»[7], але вже на початку серпня 2014 року був змушений піти у відставку за сімейними обставинами[8].
Згодом знову працював у структурі «Шахтаря»[9], а потім у академії «Маріуполя». У 2022 році під час боїв за Маріуполь перебував у місті і ховався у підвалі протягом трьох тижнів від російських бомбардувань, після чого виїхав з міста[10].
З літа 2022 року Орбу працював асистентом головного тренера Дато Квірквелії у грузинському клубі «Колхеті-1913», де працював до кінця 2023 року[11], а на початку 2024 року перебрався до російського Санкт-Петербургу, де став головним тренером клубу третього дивізіону «Зірка»[12].
Статистика виступів ред.
Клубна ред.
| Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Всього | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| Бажановець | 1992 | 14 | 5 | - | - | - | - | 14 | 1 |
| 1992-93 | 6 | 2 | 1 | 0 | - | - | 7 | 2 | |
| Шахтар | 1992-93 | 18 | 0 | 1 | 0 | - | - | 19 | 0 |
| 1993-94 | 32 | 2 | 4 | 1 | - | - | 36 | 3 | |
| 1994-95 | 30 | 3 | 8 | 0 | 2 | 1 | 40 | 4 | |
| 1995-96 | 27 | 7 | 4 | 0 | 4 | 2 | 35 | 9 | |
| Ротор | 1996 | 20 | 2 | - | - | 7 | 1 | 27 | 3 |
| 1997 | 1 | 0 | - | - | - | - | 1 | 0 | |
| Шахтар | 1996-97 | 13 | 6 | 1 | 0 | - | - | 14 | 6 |
| 1997-98 | 29 | 9 | 4 | 1 | 6 | 1 | 39 | 11 | |
| 1998-99 | 20 | 5 | 2 | 0 | 4 | 2 | 26 | 7 | |
| 1999-00 | 22 | 7 | 2 | 1 | 3 | 0 | 27 | 8 | |
| 2000-01 | 2 | 0 | - | - | - | - | 2 | 0 | |
| Ворскла | 2000-01 | 3 | 1 | - | - | 2 | 0 | 5 | 1 |
| Сокіл | 2001 | 26 | 2 | 2 | 0 | - | - | 28 | 2 |
| 2002 | 11 | 0 | 2 | 0 | - | - | 13 | 0 | |
| Всього за Шахтар | 193 | 39 | 26 | 3 | 19 | 7 | 238 | 48 | |
| Всього за кар'єру | 274 | 51 | 31 | 3 | 28 | 8 | 333 | 62 | |
Досягнення ред.
- Дворазовий володар Кубка України (1995, 1997);
Примітки ред.
- ↑ Геннадій ОРБУ: «Ринат Леонідович особисто контролював повернення додому колишніх гравців». shakhtar.info. 15 квітня 2016. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Геннадієві Орбу – 50. shakhtar.com. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Молодіжку «Шахтаря» очолив Орбу. Новини Вінниці (укр.). 30 листопада 1. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Геннадий Орбу стал тренером молодежки «Севастополя» — UA-Футбол
- ↑ СМИ: Геннадий Орбу станет новым главным тренером «Севастополя» — UA-Футбол
- ↑ Геннадий Орбу утвержден на посту главного тренера «Севастополя» — UA-Футбол
- ↑ Орбу возглавил латвийский клуб Даугава. www.ua-football.com (рос.). 2 червня 2014. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Орбу больше не главный тренер ФК Даугава. www.ua-football.com (рос.). 4 серпня 2014. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Директор Академії Шахтаря: Є планка клубу - перемоги у всіх турнірах. www.ua-football.com (укр.). 13 вересня 2015. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Легенда "Шахтаря" розповів, як після трьох тижнів блокади вибрався з Маріуполя. LB.ua. 17 березня 2022. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Провів 21 день у блокаді Маріуполя. Хто з українських футболістів втік у Росію після 24 лютого та де вони зараз. sport.nv.ua (укр.). Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Легенда Шахтаря приєднався до когорти зрадників: український тренер очолив російський клуб - UkrFootball. ukrfootball.ua (укр.). 1 лютого 2024. Процитовано 11 травня 2024.
Посилання ред.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Орбу Геннадій Григорович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Геннадій Орбу (гравець) на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Геннадій Орбу (тренер) на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua