Оклі Гедь (до 2000 року — Клиновецька Гора) — село в Пийтерфолвівській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.

село Оклі Гедь
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Берегівський район
Громада Пийтерфолвівська громада
Код КОАТУУ 2121282404
Основні дані
Населення 611
Площа 32350 км²
Густота населення 0,02 осіб/км²
Поштовий індекс 90365
Телефонний код +380 03141
Географічні дані
Географічні координати 48°00′46″ пн. ш. 23°03′43″ сх. д. / 48.01278° пн. ш. 23.06194° сх. д. / 48.01278; 23.06194Координати: 48°00′46″ пн. ш. 23°03′43″ сх. д. / 48.01278° пн. ш. 23.06194° сх. д. / 48.01278; 23.06194
Середня висота
над рівнем моря
175 м
Місцева влада
Адреса ради 90365, с.Неветленфолу, вул.Фогодо, 36
Карта
Оклі Гедь. Карта розташування: Україна
Оклі Гедь
Оклі Гедь
Оклі Гедь. Карта розташування: Закарпатська область
Оклі Гедь
Оклі Гедь
Мапа

ІсторіяРедагувати

У 1921 році - це був хутір з 25-ти хат села Оклі, в 1930 році - вже було 65 будинків і 208 жителів. Поступово, поряд із селом Оклі, на засадженій виноградом горі, у першій половині ХХ століття в часи Перша Чехословацька Республіка, виникло самостійне поселення.

Під час радянської окупації відбулося об'єднання населеного пункту Юлівецька Гора з селом Клиновецька Гора.

У межах села є Долина крові. Усні перекази говорять, що свою назву вона отримала через те, що тут загинуло безліч людей. Ворог насувався на клиновецькі села. Багато людей ховалося тут, місце було придатне для цього: вдалині від населених пунктів густі ліси оточували долину. Але хтось видав криївку, і безжалісний ворог знищив беззбройних людей, не пошкодував ні дітей, ні старих, ні жінок. Кров текла потоком, заливши всю долину. Відтоді це місце називають Долиною крові. Вчитель місцевої школи Шандор Фоврі аналітичним шляхом довів, що це були татари під час нападу на Угочанська жупа в 1717 році.

Тут поруч живуть римо-католицькі, греко-католицькі та реформатські сім'ї. У 1995 році тут було зведено першу екуменічну церкву Закарпаття.

Церква є власністю реформатів, але в мирі та злагоді нею користуються вірники всіх трьох конфесій. Мова літургій — угорська. Зараз у селі служить реформатський пастор Степан Мейсар, греко-католицький священик о. Віктор Сюч та римо-католицький священик Ласло Гойош.

Потрібно зазначити, що до 1995 року вірники — реформати належали до церкви села Оклі.

Під час влади Чехословаччини, у селі відкрили трьохкласну угорську школу з трьома вчителями.

Під час Другої світової війни на фронтах загинуло 6 вихідців із села.

Восени 1944 року совіти з села забрали 33-х чоловіків: Депортація угорців та німців Закарпаття 1944-45 років із яких 16 загинуло в таборах.


Це місце вважається одним з найтепліших у Закарпатті, як, зрештою, і південні схили Чорної гори.

На півночі села розташований ботанічний заказник Юлівська Гора, на південно-західних відрогах Гутинського масиву (частина Вигорлат-Гутинського хребта). Широко поширені діброви зі скельного дуба, дубово-букові ліси, дуба Далешампа. Також зростають унікальні для України масиви липи сріблястої. Заказник є єдиним в Україні природним місцем зростання дуба бургундського.

Свого часу село славилося ще своїм мінеральним джерелом від ревматизму, яке останнім часом замулилося.


На початку червня в селі з 2009 року відбувається гастрономічний фестиваль "Черешень та полуниць".

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 594 особи, з яких 295 чоловіків та 299 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 610 осіб.[2]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
угорська 97,71 %
українська 2,13 %
російська 0,16 %

ПриміткиРедагувати