Озе́рки (до 1948 року — Тата́р-Бари́н, Бари́н Тата́рський, крим. Tatar Barın) — село в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим. Розташоване в центральній частині району, входить до складу Стальненської сільської ради. Населення — 474 осіб за переписом 2001 року.

село Озерки
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Стальненська сільська рада
Облікова картка Озерки 
Основні дані
Населення 474
Поштовий індекс 96166
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°41′55″ пн. ш. 34°32′30″ сх. д. / 45.69861° пн. ш. 34.54167° сх. д. / 45.69861; 34.54167Координати: 45°41′55″ пн. ш. 34°32′30″ сх. д. / 45.69861° пн. ш. 34.54167° сх. д. / 45.69861; 34.54167
Середня висота
над рівнем моря
м
Місцева влада
Адреса ради 96163, АРК, Джанкойський район, с. Стальне, вул. Леніна, 34-а
Карта
Озерки. Карта розташування: Україна
Озерки
Озерки
Озерки. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Озерки
Озерки
Мапа
Мапа

CMNS: Озерки у Вікісховищі

Географія ред.

Озерки — село в центральній частині району, у степовому Криму. Село розташоване на лівому березі річки Стальна, що впадає в Сиваш. Висота над рівнем моря — 8 м[1]. Сусідні села: Стальне на іншому боці річки, Суміжне (2 км на північ). Відстань до райцентру — близько 10 кілометрів. Там же знаходиться найближча залізнична станція.

Історія ред.

Вперше село згадується у Камеральному Описі Криму… 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Барон входив до Дип Чонгарського кадилику Карасубазарського каймакамства[2].

Після анексії Кримського ханства Російською імперією, у 1784 році село було приписане до Перекопського повіту Таврійської області. Після Павловських реформ, з 1792 по 1802 рік входило до Перекопського повіту Новоросійської губернії[3]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії[4], Барин був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.

Згідно з Відомістю про усі селища, що в Перекопському повіті перебувають… від 21 жовтня 1805 року в селі Барин числилося 14 дворів, 103 жителів — кримських татар, 9 ясир і 28 циган[5]. На військовій топографічній карті Кримського півострова, складеній у 1817 році генерал-майором Семеном Олександровичем Мухіним в селі Барин нараховується 13 дворів[6]. На топографічній карті півострова Крим полковника Бєтєва і підполковника Оберга, виданій Військово-топографічним депо у 1842 році село позначене позначкою «мале село» (менше п'яти дворів)[7]. У Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року, складеному за результатами VIII-ї ревізії 1864 року, Барин, який після земської реформи Олександра II був приписаний до Байгончекської волості — власницьке татарське село на 10 дворів і 38 мешканців[8]. На трьохверстовій карті Криму 18651876 селище Барин позначене дванадцятьма дворами[9]. Згідно з Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1889 рік Барин-Татарський — 18 дворів, 80 мешканців.

Після земської реформи 1890 року Барин-Татарський був віднесений до Ак-Шейхської волості. За всеросійським переписом 1897 року в селі Барин мешкало 495 жителів, з низ 273 німці, 98 православних і 96 кримських татар. Згідно з Календарем і Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік в селі Барин числилося 229 жителів у 45 дворах (але можливо мова йшла про Барин-Німецький)[10]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії за 1915 рік в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться село Барин Татарський[11].

Згідно зі Списком населеннх пунктів Кримської АРСР до Всесоюзного перепису населення 17 грудня 1926 року село Барин (татарський) входило до складу Баринської (німецької) сільради Джанкойського району[12]. Після утворення у 1935 році Колайского району (1944-го перейменований у Азовський) воно також було включене до його складу.

Невдовзі після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були депортовані, спочатку в Ставропольський край, а потім у Сибір і північний Казахстан[13]. 18 травня 1944 року, згідно з постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, кримські татари були депортовані у Середню Азію. 18 травня 1948 року указом Президії Верховної Ради РРФСР Барин татарський був перейменований на село Озерки[14].

У грудні 1962 року указом Президії Верховної Ради УРСР Азовський район був скасований і Озерки увійшли до Джанкойського району[15].

Примітки ред.

  1. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Озерки (Крим)
  2. Камеральное описание Крыма, 1784 года // Известия Таврической ученой архивной комиссии. Том 6. 1888. Електронний доступ: Камеральное Описание Крыма, 1784 года. Л. А. № 22
  3. Іменний указ від 12 грудня 1796 року, даний Сенату «Про нове розділення Держави на Губернії». Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 122. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  4. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 124. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  5. Лашков Ф. Ф. Сборник документов по истории Крымско-татарского змлевладения. ИТУАК. т. 26, стр.119. Електронний ресурс: library.chersonesos.org (рос.)
  6. Топографічна карта півострова Крим складена С. О. Мухіним, 1817 рік. Аркуш А-3
  7. Карта Бєтєва и Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 рік. Аркуш ІІ
  8. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 186. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  9. Трьохверстова карта Криму. 1865–1876. Військово-топографічне депо. Аркуш XXXII-13-f
  10. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. 1900. 568 стор. С. 106. Електронний доступ: на сайті book-old.ru [Архівовано 16 червня 2012 у Wayback Machine.]
  11. Статистический справочнник Таврической губернии. Часть 1-я. Статистический очерк, выпуск четвёртый: Перекопский уезд, 1915 г. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 186. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  12. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 316. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  13. Депортація етнічних німців з Кримської АРСР до Казахстану (1941). Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 9 вересня 2012.
  14. Переименования населенных пунктов Крыма (рос.)
  15. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 року.

Посилання ред.