Носій даних

(Перенаправлено з Носій інформації)

Носі́й даних (англ. data medium) — матеріальний об'єкт природного або штучного походження, який здатний містити, зберігати інформацію (дані) і бути готовим до зчитування і передачі даних.

Класифікація[1]Редагувати

Типи носіїв:
  • мікроносії візуальної інформації;
  • паперові носії;
  • відеоносії;
  • магнітні носії;
  • перфоносії;
  • електронні носії.
 
Аналогові носії інформації — магнітна стрічка на котушці і всередині компакт-касети

За формою сигналу, який використовується для запису даних, розрізняють аналогові та цифрові носії. Для перезапису інформації з аналогового носія на цифровий чи навпаки необхідно застосовувати аналого-цифрове чи цифро-аналогове перетворення сигналу.

За призначенням розрізняють носії:

  • для використання на різних пристроях (CD, DVD, аудіо- та відеокасети);
  • вмонтовані у певний пристрій (Наприклад, USB-флешки - власне накопичувачем вважається флеш-пам'ять, а пристроєм зчитування-записування можна вважати контролер флеш-пам'яті та інші електронні схеми всередині пристрою, що становлять єдиний прилад - флешку).

За стійкістю запису і можливістю перезапису:

  • Постійні запам'ятовувальні пристрої (ПЗП), вміст яких не може бути змінено кінцевим користувачем (наприклад, CD-ROM, DVD-ROM). Такий пристрій в робочому режимі допускає тільки зчитування інформації.
  • Записувані пристрої, у які кінцевий користувач може записати інформацію тільки один раз (наприклад, CD-R, DVD-R, DVD+R, BD-R). Слід зазначити, що деякі оптичні диски не дозволяють фізично видаляти дані, проте є можливість "дописувати" нові, у тому числі модифікувати файлову систему (зазвичай CDfs), що дозволяє приховати вже наявні дані, але не видаляє їх фізично з носія. Деякі програвачі можуть не "бачити" додаткові сесії даних (доданих чи "видалених" попередніх даних) на відміну від ПК, тому це слід враховувати для забезпечення сумісності між пристроями.
  • Перезаписувані пристрої (наприклад, CD-RW, DVD-RW, DVD+RW, BD-RE, DVD-RAM, магнітна стрічка тощо).
  • Оперативні пристрої забезпечують режим запису, зберігання й зчитування інформації в процесі її обробки. Швидкі, але дорогі ОЗП (SRAM, статичні ОЗП) будуються на основі тригерів, повільніші, але дешеві різновиди (DRAM, динамічні ОЗП) будуються на основі конденсатора. В обох видах оперативної пам'яті інформація зникає після вимкнення від джерела струму. Динамічні ОЗП потребують періодичного оновлення вмісту — регенерації.

За фізичним принципом:

За конструктивними (геометричними) особливостями:

За швидкістю:Редагувати

За джерелом походження:Редагувати

  • штучні (усі сучасні пристрої збереження даних);
  • природного походження (стіни в печерах з написами - їх теж можна вважати носіями даних).

За тривалістю збереження даних:Редагувати

Іноді носіями інформації також називають об'єкти, читання інформації з яких не потребує спеціальних пристроїв — наприклад паперові носії.

Місткість носія інформаціїРедагувати

Місткість цифрового носія означає кількість інформації, яку на нього можна записати чи яку він може вмістити; її вимірюють у спеціальних одиницях — байтах, а також у їхніх похідних — кілобайтах, мегабайтах тощо, або ж у кібібайтах, мебібайтах тощо. Наприклад, місткість найпоширеніших CD-носіїв становить 650 або 700 МБ, DVD-5 — 4,37 ГБ, двошарових DVD 8,7 ГБ, Flash-накопичувачів — до сотень гігабайтів, сучасних SSD та жорстких дисків — до 10 ТБ[3]. Об'єм носіїв інформації невпинно росте.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати