Стример[1] (від англ. tape streamer[2]) — накопичувач на магнітній стрічці (запам'ятовувальний пристрій на магнітній стрічці з послідовним доступом до даних), що використовує картриджі або касети.

Dds tape drive 01.jpg

Основне призначення — запис і відтворення інформації, створення резервних копій даних.

ІсторіяРедагувати

1961-го року фірма IBM представила накопичувач на магнітній стрічці IBM 7340[en] «Hypertape drive», що працював зі стрічкою шириною 1 дюйм (25,4 мм), розміщеною всередині касети.[3] IBM 7340 забезпечував найвищу швидкість передавання даних у порівнянні з іншими накопичувачами того часу (до 170 тисяч символів за секунду при швидкості руху стрічки 112,5 дюйма за секунду). Втім, назва «стример» (streamer) на той час не використовувалася.

У комп'ютерах, що випускалися до моменту появи і широкого розповсюдження жорстких дисків, пристрої, аналогічні стримерам, використовувалися як основний постійний носій інформації (ПЗП). Надалі, в мейнфреймах стримери стали використовуватися в системах ієрархічного управління носіями для зберігання рідко використовуваних даних.

ТехнологіяРедагувати

Існує два базові методи запису:

  • Лінійний магнітний запис;
  • Похило-рядковий магнітний запис.

Переваги та недолікиРедагувати

Переваги — велика місткість, невисока вартість інформаційного носія, стабільність роботи, надійність.

Недоліки — низька швидкість доступу до даних (стрічка повинна прокрутитися до потрібного місця).

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Стример. Національний банк стандартизованих науково-технічних термінів. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 17 квітня 2022. 
  2. tape streamer. Oxford English Dictionary (англ.). 
  3. IBM 7340 hypertape drive (англ.). IBM. 

ПосиланняРедагувати