Оптичний диск

Опти́чний диск — носій даних у вигляді пластикового чи алюмінієвого диска, призначеного для запису й відтворення звуку, зображення, буквенно-цифрової інформації тощо за допомогою лазерного променя. Щільність запису — понад 10⁸ біт/см.

компакт-диск

Перші оптичні диски, що записували відео в аналоговому форматі (Laserdisc) були винайдені фірмою Philips у 1960-х і випущені на ринок в 1970-х в кооперації з фірмою MCA. Накопичений досвід дозволив приступити до випуску CD-ROM'ів на початку 1980-х (Philips та Sony).^[1]

ІсторіяРедагувати

Перший прообраз сучасного компакт-диску було розроблено у середині 60-х років ХХ століття, аспірантом Київського інституту кібернетики Петровим В'ячеславом Васильовичем на основі скляної підкладки.^[2]^[3]. В Інституті кібернетики існувала група, яка на чолі з академіком Юрієм Пуховим проводила наукові дослідження і створила оптичні диски для супер-ЕОМ. На Всесвітньому електротехнічному конгресі в 1977 році вперше у світі, за сім років до появи перших компакт-дисків, запропонована концепція оптичного диска як «єдиного носія інформації» та обґрунтовані принципи створення оптико-механічних запам'ятовуючих пристроїв.^[4] Американець Джеймс Рассел, співробітник Optical Recording. представив в 1971 р. свій винахід, оптичний диск для зберігання даних.

Перше поколінняРедагувати

Друге поколінняРедагувати

DVD та похідні
- DVD-Audio
- DualDisc
- Digital Video Express (DIVX)
Super Audio CD
Enhanced Versatile Disc
DataPlay
Universal Media Disc
Ultra Density Optical

Третє поколінняРедагувати

Четверте поколінняРедагувати

Типи оптичних дисківРедагувати

Нижче представлено список розроблених типів оптичних дисків:

High Density DVD (HD DVD)
Holographic Versatile Disc (HVD)
Laserdisc (LD)
Laser Intensity Modulation Direct OverWrite (Limdow-Disk)
Magneto Optical Disk (MOD)
MiniDisc (MD)
Multiplexed Optical Data Storage (MODS)
Phasewriter Dual (PD)

Зчитування та запис оптичних дисківРедагувати

Оптичний привід ASUS CD-ROM

Пристрій для зчитування та запису оптичних дисків називається оптичним приводом, який є одним із видів дисководів. Оптичні приводи розрізняються за підтримуваними форматами лазерних дисків, а також можливістю запису на оптичний диск. Так, CD-дисководи підтримують лише формати CD, DVD-дисководи підтримують CD і DVD, а BD-дисководи підтримують формати CD, DVD та BD. З іншого боку зчитувальні приводи (ROM) дозволяють лише зчитувати інформацію, записувальні приводи (recordable) дозволяють зчитувати та записувати відповідні формати дисків, а перезаписувальні (rewritable) — зчитувати, записувати та перезаписувати.

ПриміткиРедагувати

↑ Особливості та історія появи оптичних дисків.
↑ Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
↑ CD, прообраз которого разработали киевские ученые, пришел в Украину с опозданием почти на четверть века [Архівовано 27 грудень 2013 у Wayback Machine.] dpravda.org(рос.)
↑ The history of ideas «the optical disc as a „unique“ carrier of information in the systems management» [Архівовано 18 травень 2015 у Wayback Machine.](англ.)

ДжерелаРедагувати

Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.
Валерий Белунцов. Железо ПК. Практическое руководство. ISBN 5-9605-0016-7

[1] Особливості та історія появи оптичних дисків.

[Чугуєнко-2] Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.

[3] CD, прообраз которого разработали киевские ученые, пришел в Украину с опозданием почти на четверть века [Архівовано 27 грудень 2013 у Wayback Machine.] dpravda.org(рос.)

[4] The history of ideas «the optical disc as a „unique“ carrier of information in the systems management» [Архівовано 18 травень 2015 у Wayback Machine.](англ.)

[1]

[2]

[3]

[4]