USB-флеш-накопичувач

USB-флеш-накопи́чувач, флешка (скор. UFD (USB Flash drive)) — носій інформації, що використовує флеш-пам'ять для збереження даних та підключається до комп'ютера чи іншого пристрою через USB-порт[1].

USB-флеш-накопичувач

USB-флеш-накопичувачі зазвичай підтримують перезаписування. Розмір — близько 5 см, вага — менше, ніж 60г. Надзвичайну популярність здобули у 2000-ні у зв'язку з тим, що вони дуже компактні, легкі і мають великий об'єм пам'яті (від 32 Мб до 256 Гб.[2]). Основне призначення — зберігання й перенесення файлів та обмін ними, резервне копіювання, завантаження операційних систем тощо.

Класифікація USB-флеш-накопичувачівРедагувати

В основу навчальної класифікації флеш-накопичувачів покладені основні характеристики цих пристроїв. Це зовнішня оболонка, місткість, конструкція та файлова система.

За зовнішньою оболонкою флеш-накопичувачі поділяються на:

-       флеш-пристрої з USB-роз’ємом, призначені для приєднання до комп’ютера або інших пристроїв, що мають відповідний вхід;

-       міні-карти пам’яті, які використовуються для фототехніки та мобільних телефонів;

-       мікро-карти пам’яті, які використовуються для фототехніки та мобільних телефонів.

За місткістю або за ємністю флеш-накопичувачі поділяють на:

-       флеш-карти на 2 Gb;

-       флеш-карти на 4 Gb;

-       флеш-карти на 8 Gb;

-       флеш-карти на 16 Gb;

-       флеш-карти на 32 Gb;

-       флеш-карти на 64 Gb;

-       флеш-карти на 128 Gb;

-       флеш-карти на 256 Gb.

За конструкцією:

-      висувна;

-      моноліт;

-      поворотна;

-      знімний ковпачок.

За файловою системою розрізняють:

-       флеш-носії з системою FAT для апаратів із невеликим об’ємом пам’яті;

-      флеш-носії з системою NTFS для апаратів із великим об’ємом пам’яті та різноманітними функціями.

Торговельна ж класифікація включає в себе вище зазначені ознаки, але є дещо ширшою і має ще додаткові параметри.

Так, торговельна класифікація включає в себе:  зовнішню оболонку, місткість, конструкцію, дизайн, основний та вторинний колір, матеріал корпусу, розмір, інтерфейс та файлову систему.

Попередньо вже було розглянуто чотири ознаки класифікації, додам лише ті елементи, які не були вказані в навчальній класифікації (дизайн, основний та вторинний колір, матеріал корпусу, розмір, інтерфейс).

За розміром виділяють:

·       компактні флеш-карти;

·       міні флеш-карти;

·       стандартні флеш-карти.

За  дизайном флеш-накопичувачі бувають:

·       жіночі;

·       із захисною конструкцією;

·       із оригінальним виконанням;

·       із малюнком.

Матеріал корпусу флеш-накопичувача буває:

·       метал;

·       пластмаса;

·       гумове покриття.

За кольорами бувають чорні, кольорові, білі і комбіновані.

Принцип роботиРедагувати

В основі USB-флеш-накопичувача лежить флеш-пам'ять типу NAND або NOR. Вона містить кристал кремнію, на якому розміщені транзистори з плаваючими і керуючими ізольованими затворами. Транзистори мають стік і витік. Плаваючий затвор транзистора здатний утримувати заряд (електрони).

Під час запису даних на керуючий затвор подається позитивна напруга і деяка частина електронів надсилається (рухається) від стоку до витоку, відхиляючись до плаваючого затвору. Частина електронів долає тонкий шар ізолятора і проникають в плаваючий затвор, де і залишаються на тривалий термін зберігання. Час зберігання інформації вимірюється роками, але так чи інакше він обмежений.

Дизайн USB-флеш-накопичувачівРедагувати

Зараз існує велике різноманіття дизайну (кольору, форми) USB-флеш-накопичувачів. На що тільки не йдуть виробники, щоб догодити потенційним покупцям, поєднуючи USB-накопичувач зі всіляким прикрасами, іграшками, авторучками тощо.

Варіанти дизайну USB-флеш-накопичувачів:
USB-накопичувач у нестандартному вигляді 
USB-накопичувач із коштовним камінням 
USB-флеш-накопичувачі (флешки) різного дизайну 


ПеревагиРедагувати

 
1 — USB-роз'єм; 2 — мікроконтролер; 3 — контрольні точки; 4 — мікросхема флеш-пам'яті; 5 — кварцовий резонатор; 6 — світлодіод; 7 — перемикач «захист від запису»; 8 — місце для додаткової мікросхеми пам'яті
  • Мала маса, безшумність під час роботи, портативність.
  • Усі сучасні комп'ютери, телевізори, материнські плати та DVD-програвачі обладнані USB-гніздами.
  • Експлуатація у широкому діапазоні температур.
  • Висока щільність запису.
  • Мають змогу зберігати дані автономно протягом 5-10 років.
  • Більш стійкі до механічних впливів (ударів) порівняно з твердим диском.
  • Відсутність рухливих частин, що знижує енергоспоживання у 3—4 рази
  • Не чутливі до подряпин та пилу, які є значною проблемою для дискет, CD- та DVD-дисків.

НедолікиРедагувати

  • Обмежене число циклів запису-очищення.
  • Здатні зберігати дані автономно лише протягом 5 років. Найперспективніші зразки — до 10 років.
  • Швидкість запису і зчитування обмежені пропускною здатністю шини USB і самої флеш-пам'яті.
  • На відміну від компакт-дисків, мають недоліки, властиві будь-якій електроніці:
    • чутливість до радіації;
    • чутливість до електростатичного розряду (зазвичай спостерігається у побуті).
  • Несиметричність інтерфейсу при симетричному вигляді роз'єма призводить до того, що під'єднати флешку з першої спроби виходить не завжди. Це є недоліком багатьох роз'ємів, що проявився для USB взагалі, а для флешок особливо — через часте підключення-відключення.

Флешка та комп'ютерні вірусиРедагувати

Флешки — один з найпоширеніших шляхів зараження вірусами. Саме тому необхідно кожен раз перевіряти їх перед використовуванням. Зараження флешки не обов'язково відбувається тільки тоді, коли ви щось переписали чи зберегли на носій. Є такі «флеш-віруси», які записуються на наш USB-носій просто після звичайного перебування в чужому комп'ютері, навіть якщо нічого на флешку не зберігати.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Пройдаков Е. М., Теплицький Л. А. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування. — К., 2006 — 823с.
  2. Kingston випустила флешку на 256 Гб

ПосиланняРедагувати