Новофе́дорівка (рос. Новофёдоровка, крим. Novofödorovka) — селище міського типу в Україні, в Сакському районі Автономної Республіки Крим. Населення становить 6 584 особи. Орган місцевого самоврядування - Новофедорівська селищна рада.

смт Новофедорівка
COA Novofedorivka, Sakskyi, Crimea.svg FLA Novofedorivka, Sakskyi, Crimea.svg
Герб Новофедорівки Прапор Новофедорівки
НовофедорівкаКрим1.JPG
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Сакський район
Рада Новофедорівська селищна рада
Код КОАТУУ: 0124355500
Облікова картка Новофедорівка 
Основні дані
Статус із 1992 року
Площа 3.2 км²
Населення 6584 (на 2014 рік)[1]
Густота 2057.5 осіб/км²
Поштовий індекс 96574
Телефонний код +380 6563
Географічні координати 45°05′29″ пн. ш. 33°34′27″ сх. д. / 45.09139° пн. ш. 33.57417° сх. д. / 45.09139; 33.57417Координати: 45°05′29″ пн. ш. 33°34′27″ сх. д. / 45.09139° пн. ш. 33.57417° сх. д. / 45.09139; 33.57417
Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Адреса 96574, АР Крим, Сакський р-н, смт Новофедорівка, вул. Марченка, 2
Карта
Новофедорівка. Карта розташування: Україна
Новофедорівка
Новофедорівка
Новофедорівка. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Новофедорівка
Новофедорівка

Commons-logo.svg Новофедорівка у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Розташоване в західній частині Кримського півострова, в безпосередній близькості від берега Каламітської затоки Чорного моря, за 7 км від міста Саки, та за 20 км від міста Євпаторія, а також за 56 км від міста Сімферополь.

Поблизу від селища знаходяться солоні озера - Кизил-Яр, Богайли, Сакське озеро.

НаселенняРедагувати

Населення — 6,5 тис. осіб (2011), з них: українців — 41%, росіян — 36%, проживають також кримські татари.

За даними перепису 2001 року населення села становило 5 620 осіб, з них 13,84% зазначили рідною мову українську, 85,13% — російську, а 1,03% — іншу[2].

ТранспортРедагувати

Є військовий аеродром. Зв'язок з районним центром та іншими містами Криму здійснюється автомобільним транспортом. Залізнична гілка завдовжки 7 км пов'язує селище із залізничною станцією Прибережне, яка розташована на напрямку Євпаторія — Сімферополь. Морський причал може приймати невеликі вантажопасажирські судна.

ІсторіяРедагувати

Ще у V столітті до н. е. на території селища знаходилося поселення давніх греків, археологічні розкопки якого в 1980-ті роки проводив кримський археолог С.Ланцов. До 1917 року на території селища знаходилося декілька будівель, дача «Яскраво-Червоний», господар якої Шевкопляс поставляв лікувальні грязі в Лівадію для лікування царевича Олексія.

У 1930-ті роки побудований один з польових (ґрунтових) аеродромів для Качинського училища військових льотчиків. Під час окупації було зроблене штучне покриття аеродрому, і після звільнення Криму, в лютому 1945 оку, аеродром прийняв літаки Черчилля та Рузвельта, які прибули на Ялтинську конференцію. У післявоєнний період тут був заснований авіаційний гарнізон «Саки-4».

Згідно з ухвалою ВР Криму від 12 грудня 1992 року на території авіаційного гарнізону «Саки-4» утворено смт Новофедорівку Оріхівської сільради, яке з 1995 року виділене в окрему селищну раду.

Природно-ресурсний потенціалРедагувати

Берегова лінія Чорного моря поблизу селища становить понад 2 км піщано-галечних пляжів, за 2 км від селища розташовані озера, багаті лікувальними грязями, і озера, де добувають кухонну сіль, а також ропу для хімічної промисловості.

ЕкономікаРедагувати

На території селища розташований аеродром з відповідними службами забезпечення, авіаційні майстерні, автомайстерні, підприємства сфери обслуговування, АЗС та інші. Діє військторг з державною формою власності, 2 ТОВ, 23 суб'єкти підприємницької діяльності, які мають власну мережу підприємств живлення і торгівлі, а також декілька малих підприємств, які займаються виробничою діяльністю.

Соціальна сфераРедагувати

На території селища знаходяться загальноосвітня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, база і будинок відпочинку, 2 бібліотеки, мережа готелів, відділення ощадного банку.

Пам'ятникиРедагувати

У селищі встановлені пам'ятники:

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua