Відкрити головне меню

Новопавлівка (Межівський район)

село в Україні, в Межівському районі Дніпропетровської області.

Новопа́влівка — село в Україні, в Межівському районі Дніпропетровської області. Населення становить 3 439 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новопавлівська сільська рада.

село Новопавлівка
Novopavlivka Mezhivskyi.jpg
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Межівський
Рада/громада Новопавлівська сільська рада
Код КОАТУУ 1222685501
Облікова картка Новопавлівка 
Основні дані
Населення 3 439
Поштовий індекс 52950
Телефонний код +380 5630
Географічні дані
Географічні координати 48°08′13″ пн. ш. 36°47′41″ сх. д. / 48.13694° пн. ш. 36.79472° сх. д. / 48.13694; 36.79472Координати: 48°08′13″ пн. ш. 36°47′41″ сх. д. / 48.13694° пн. ш. 36.79472° сх. д. / 48.13694; 36.79472
Середня висота
над рівнем моря
106 м
Водойми р. Солона
Відстань до
обласного центру
175 км
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Межова
Відстань до
залізничної станції
14 км
Місцева влада
Адреса ради с. Новопавлівка, вул. Карпінського, 19
Сільський голова Кондратюк Інна Іванівна
Карта
Новопавлівка. Карта розташування: Україна
Новопавлівка
Новопавлівка
Новопавлівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Новопавлівка
Новопавлівка

Новопавлівка у Вікісховищі?

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Село Новопавлівка знаходиться на березі річки Солона, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Мар'ївка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Філія. Через село проходить автомобільна дорога Т 0428.

Розташоване у східній частині області на межі з Донецькою областю за 130 кілометрів від обласного центру і за 70 кілометрів від Донецька.

ІсторіяРедагувати

На території села Новопавлівка виявлено скарб бронзових виробів епохи пізньої бронзи (XII ст. до н. е.).

На місці сучасного поселення ще у 80-х роках 17 століття існували зимівники запорізьких козаків. Після ліквідації Запорізької Січі тут була заснована військова слобода Павлівка.

У 1780–1781 роках за наказом губернатора Азовської губернії на місці слободи планувалось заснувати місто Павлівськ, але згодом спорудження міста перенесене до іншої місцевісті, а слобода отримала назву Новопавлівка.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Новопавлівської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії, мешкало 3765 осіб, налічувалось 628 дворів, існували православна церква, каплиця, школа, 10 лавок, 2 рейнських погреби, 3 винних комори, проходило 4 ярмарки на рік та базари по неділях[1].

У сусідньому селі Підгородному, мешкало 4 396 осіб, налічувалось 681 подвір'я, були православна церква, каплиця, школа.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5668 осіб (2765 чоловічої статі та 2903 — жіночої), з яких 5511 — православної віри[2].

Серед учасників повстання на броненосці "Потьомкін" був уродженець Новопавлівки матрос С.С. Бойко. Після повернення у 1905 році з Румунії на батьківщину його заарештували і засудили на два роки каторжних робіт. Повернувшись, жив під наглядом поліції у рідному селі. У зв'язку з 50-річчям повстання у 1955 році нагороджений орденом Червоної Зірки.

Після встановлення радянської влади на початку 1918 року в Новопавлівці створюється волосний ревком, який очолював селянин-бідняк П. В. Шовкун. В серпні 1920 року розпочав роботу комітет незаможних селян, його головою на той час був С. Філоненко. Комнезам розподілив між селянами 11 тис. га землі в т. ч. 2 тис. га, відібраних у місцевих куркулів. У 1922 році в селі утворився партійний осередок.

1924 року за свідченням очевидців в межах с. Павлівка в бік с. Муравка і Комінтерн було падіння метеориту. На місці падіння було споруджено капличку.

В період гітлерівської окупації село зазнало великих руйнувань. Німецькі окупанти знищили майже всі колгоспні будівлі і спалили більше 300 будинків.Центр села бомбардували. Загальна сума збитків, заподіяних окупантами Новопавлівці, перевищувала 20 млн. крб.

1957 року село Підгородне приєднане до Новопавлівка[3].

СучасністьРедагувати

У Новопавлівці працює дві середні загальноосвітні школи, два дитячих садки, амбулаторія, бібліотека, відділення зв'язку. Діє декілька сільськогосподарських підприємств.

Природоохоронні територіїРедагувати

Біля села знаходиться заказник Балка Горіхова.

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971 — С. 434
  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  • рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Павлоградскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-62)
  3. Рішення Дніпропетровської обласної ради № 615 від 16 серпня 1957