Міністерство юстиції Української РСР

Міністе́рство юсти́ції Украї́нської Радя́нської Соціалісти́чної Респу́бліки — центральний орган виконавчої влади Української Радянської Соціалістичної Республіки, союзно-республіканське міністерство, діяльність якого спрямовувалася та координувалася генеральним прокурором УСРР (до 1936 року), пізніше Радою міністрів УРСР.

Міністерство юстиції УРСР
(Мін'юст)
Загальна інформація
Країна Україна
Дата створення 29 січня 1919
Попередні відомства Міністерство юстиції УНР
Керівне відомство Народний комісаріат УРСР
Голова К. Згурська

Історія ред.

Період „радянсько-української“ «юстиції» розпочався 28 листопада 1918 року з утворенням при Тимчасовому робітничо-селянському уряді України відділу юстиції.

  • 29 січня 1919 року відділ перетворено на Народний комісаріат юстиції на чолі з кваліфікованим юристом О. Хмельницьким.
  • 11 грудня 1919 р. у Харкові створено Комітет юстиції при Всеукраїнському революційному комітеті.
  • 19 січня 1920 року його реорганізовано в Народний комісаріат юстиції України, який очолив політичний діяч Євген Терлецький. Тривалий час посади Наркома юстиції і Генерального прокурора обіймала одна особа. На цих посадах працювали Микола Скрипник, Василь Порайко, Василь Поляков, М. Михайлик, А. Кисельов-Кеслер.
  • У 1936 році органи юстиції та прокуратури розділилися.
  • У 1946 році Народний комісаріат юстиції УРСР реорганізовано у Міністерство юстиції УРСР.
  • 21 березня 1963 року Міністерство юстиції УРСР було ліквідоване. Відновлене 6 жовтня 1970 року.

Народні комісари з судових справ УСРР ред.

Народні комісари юстиції УСРР ред.

Міністри юстиції УРСР ред.


Див. також ред.

Посилання ред.