Відкрити головне меню

Олександр Ісакович Хмельницький (30 жовтня 1889, Одеса — 7 грудня 1919, Москва) — адвокат, комісар юстиції Одеської радянської республіки, народний комісар юстиції УСРР, член ЦК КП(б)У.

Олександр Ісакович Хмельницький

Час на посаді:
28 листопада 1918 — травень 1919
Попередник-
НаступникМихайло Мусійович Лебединець

Народився30 жовтня 1889(1889-10-30)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер7 грудня 1919(1919-12-07) (30 років)
Москва, РРФСР
ГромадянствоFlag of Russia.svg Російська імперія, Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic.svg РРФСР
Національністьєврей
Політична партіяРСДРП(б), РКП(б)
Професіяюрист, державний і політичний діяч

ЖиттєписРедагувати

О. І. Хмельницький народився 18 (30) жовтня 1889 року в Одесі в родині відомого адвоката.

В 1911 році закінчив юридичний факультет Новоросійського університету в Одесі.

По закінченні університету працював помічником присяжного повіреного та присяжним повіреним.

У 1917 році — редактор газети «Голос пролетария», член виконкому Одеської ради, секретар Одеського губкому РСДРП(б). Був комісаром юстиції Одеської радянської республіки.

У березні 1918 році переїхав до Москви, працював юрисконсультом, завідувачем відділу публікацій законів РНК РСФРР.

В 1919 році був членом Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ВУЦВК), обіймав посаду народного комісара юстиції УСРР. Того самого року був головою Мало Ради Народних Комісарів УСРР, головою Вищого партійного суду ЦК КП(б)У, уповноваженим Ради оборони і ЦК КП(б)У на Волині та в Одесі.

Обирався членом ЦК КП(б)У.

У вересні 1919 відкликаний до Москви, де працював заступником начальника політуправління військ внутрійшної охорони РСФРР.

В кінці листопада 1919 захворів запаленням легенів, був шпиталізований до лікарні в Москві де й помер 7 грудня того ж року від туберкульозу.

Державотворча та наукова діяльністьРедагувати

За його пропозицією при Народному комісаріаті юстиції була утворена спеціальна комісія, на яку покладалося завдання створити «систему соціального і карального кримінального червоного права і тим закріпити в Україні новий лад і нове життя».

Керував розробкою першої Конституції УСРР (1919).

Автор ряду публікацій, у тому числі праці «Виконавче провадження. Червоне право і червоний суд» (надрукована у 1921 р.).

РодинаРедагувати

Джерела та літератураРедагувати