Глух Федір Кирилович

Фе́дір Кири́лович Глух (18 вересня 1912(19120918), с. Беєве, тепер Липоводолинського району Сумської області — 3 серпня 1984, Київ) — український юрист і державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 4—10-го скликань. Член Ревізійної комісії КПУ в 19601966 роках, кандидат у члени ЦК КПУ в 19661976 роках, член ЦК КПУ в 19761984 роках.

Федір Кирилович Глух
Федір Кирилович Глух

Час на посаді:
лютий 1963 — січень 1983
ПопередникПанасюк Денис Харитонович
НаступникОсипенко Петро Григорович

Час на посаді:
травень 1957 — лютий 1963

Час на посаді:
січень 1953 — березень 1957
ПопередникПанасюк Денис Харитонович
НаступникЗгурська Катерина Іванівна

Народився18 вересня 1912(1912-09-18)
Беєве, Липоводолинський район, Україна
Помер3 серпня 1984(1984-08-03) (71 рік)
Київ, СРСР
ГромадянствоСРСР
Національністьукраїнець
ДружинаГлух Олена Ісаївна
ДітиГлух Валерій Федорович Глух Юрій Федорович
Професіяукраїнський юрист і державний діяч
Особистий підписFedir Hlukh Signature 1964.png
Нагороди
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Червоної Зірки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років радянській міліції»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Заслужений юрист України

БіографіяРедагувати

Народився 18 вересня 1912 р. у селі Беєве Синівського району Сумської області в селянській родині.

Після закінчення сільської семирічної школи навчався в Гадяцькому педагогічному технікумі, у 1933 році закінчив три курси технікуму. Трудову діяльність розпочав у червні 1933 році учителем неповної середньої школи на Луганщині, згодом працював завідувачем дитячого садка.

Упродовж квітня 1934 — серпня 1935 років проходив військову службу в лавах Радянської Армії. Демобілізувавшись, вступив до Харківського юридичного інституту, який закінчив у 1939 році і почав працювати в органах прокуратури України та Казахстану, де пройшов шлях від прокурора району до прокурора УРСР. У 19391941 роках — прокурор Червонозаводського району міста Харкова.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 19411943 роках — помічник прокурора Актюбінської області Казахської РСР, прокурор міста Актюбінська Казахської РСР. У 1943 році — прокурор відділу кадрів Прокуратури УРСР.

У 19431944 роках — інструктор відділу кадрів ЦК КП(б)У, у 19441947 роках — завідувач сектору Управління кадрів ЦК КП(б)У.

З 1947 по 1953 рік — заступник прокурора Української РСР.

Із січня 1953 по березень 1957 року — Міністр юстиції Української РСР, а з травня 1957 по лютий 1963 року — Голова Верховного Суду УРСР.

У лютому 1963— січні 1983 року — прокурор Української РСР. Звільнений з посади у зв'язку з виходом на пенсію.

Помер 3 серпня 1984 року в Києві.

Сім'яРедагувати

  • дружина — Глух Олена Ісаївна,
  • син — Глух Валерій Федорович,
  • онук — Глух Дмитро Валерійович (дружина — Глух Тетяна Марківна),
  • правнучка — Глух Дар'я Дмитріївна.

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати