Назва Швеції

етимологія назви країни

Назва Швеції шведською мовою звучить як Sverige (слухати) — ця назва походить від давньоскандинавського «svear-rige» — «держава свеїв (шведів)», яка називалася Sweon/Sweonas1000 році як «Swēorice» в Беовульфі)[1]. Це самоназва в формі Swerike зустрічається в шведських джерелах від кінця XIII століття, у формі Svearike — від XIV століття, а також в ісландських джерелах у формі Svíaríki і давньогутнійських — Suiariki. У середньовіччі цей топонім використовувався лише стосовно Свеаланду, «землі свеїв» і протиставлявся Геталанду, «землі гетів». Компонент riki, що означає «держава», з'являється в назві шведського законодавчого органу, Риксдагу (порівняти з дан. Rigsdag, нім. Reichstag).

До кінця XV століття написання топоніму змінилося на Swerighe в Швеції та Данії. У XVII столітті з'явилися варіанти Swerghe, Swirghe, Swirge. За оцінками лінгвістів, незважаючи на різницю в написанні, вимова топоніму в варіантах Svearike й Sverige була приблизно однаковою. Івар Модер висловив гіпотезу, що популяризував Ян Гійу, буцімто форма Svearige є запозиченням із данської мови з різними конотаціями.

Назва Швеції в інших мовах ред.

У прибалтийсько-фінських мовах назва Швеції має зовсім інший вигляд, ніж у шведській: фін. Ruotsi — це слово походить від того самого кореня, що й «Русь»[2], ест. Rootsi, півн.-саам. Ruoŧŧa — ймовірно, походить від різних форм rōþs-, тобто «пов'язаних з веслуванням» у давньошведській мові (швед. fornsvenska).

На давньоанглійській мові назва Швеції виглядала як Sweoland або Sweorice (Sweoðeod)[3], що означало «земля» або «царство свеїв», давньонімецького племені[4]. Сама назва «свеї» (давньоскан. Svíþjóð) походить від протоскандинавського * Swihoniz — імовірно, самоназва, що містить німецькомовний компонент *swe — «чий-небудь, свій»[5] (нім. Schweden); «sweon» (шведи) походить від старонімецького слова «Swihoniz» у значенні «власність» або «земля», що в скандинавську перейшло вже у формі «Svithjoth» зі значенням «народ»[3]. Сучасна англійська назва Sweden прийшла з голландської мови (Zweden, Zwede)[6] після XV століття і закріпилося в XVII столітті, до того в англійській мові використовувалася форма Swedelandшотландській Swethin, Swadne).

Латинізована назва Suecia, Suetidi, Suiones (Suetia у Саксона Граматика)[7] в різних варіаціях існує в романських (норв. Sviar, Svíþjóð, дан. Sverige, ісл. Svíþjóð[8]) і слов'янських мовах, в тому числі ісп. Suecia, кат. Suecia, порт. Suecia, укр. Швеція, а також у неєвропейських мовах, де найчастіше виникає плутанина між назвами Швеції та Швейцарії (ісп. Suiza, кат. Suïssa, рос. Швейцарія). Є точка зору, що в XV столітті місто Швіц (що дало свою назву Швейцарії) дійсно було назване на честь шведів. «Батько шведської історіографії» Ерік Олай в своїй «Chronica Regni Gothorum» (бл. 1470 р.) відзначав схожість у топоніміці: Swycia, quasi Suecia. Ця ідея була підхоплена в XIX столітті в шведському романтичному націоналізмі (наприклад, у праці 1836 року «Історія шведів» Еріка Гейера), але на даний час не поділяється в науковому співтоваристві.

На китайській мові назва «Швеція» передається як кит. 瑞典, піньїнь: Ruì​diǎn, акад. жуйдянь, кант. seui6 din2. У китайській мові також спостерігається часта плутанина назв «Швеція» й «Швейцарія» (кит. 瑞士, піньїнь: Ruì​shì, акад. жуйши, кант. seui6 si6), оскільки назви обох країн на китайській починаються з того ж самого ієрогліфу 瑞 («сприятливий»). Це спонукало швейцарське та шведське консульства в Шанхаї в 2013 році почати кампанію для китайських туристів, щоб допомогти їм розрізняти ці країни[9].

Арабською мовою назва Швеції виглядає як «сувейд» (араб. سويد‎), з прикметником «сувейді» (араб. سويدي‎) — «шведський». Ця словоформа омонімічна з уже існуючим арабським словом «сувейд» («чорний, темний, смаглявий», порівняти «Судан») і «Нісба», існуюча в різних частинах арабського світу (наприклад, Ас-Сувайді — район Ер-Ріяда).

Примітки ред.

  1. (швед.)Beowulfkvädet, Första delen, vers 2380 // Rudolf Wickberg, «Beowulf», Uppsala 1914.
  2. (рос.)Александр Леонтьев, Марина Леонтьева,. «Истоки медвежьей Руси». — М. : "Алгоритм", 2007. — 240 с. — (Древнейшая история Руси) — 4000 прим. — ISBN 978-5-9265-0371-2.
  3. а б (рос.)«Этимология названий всех стран Европы [Архівовано 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.]» // LiveInternet, 12.04.2009.
  4. (швед.)Hellquist, Elof (1922). Svensk etymologisk ordbok. Stockholm: Gleerups förlag. с. 917. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 2 березня 2018.
  5. (швед.)Hellquist, Elof (1922). Svensk etymologisk ordbok. Stockholm: Gleerups förlag. с. 915.
  6. Разом з самою назвою Netherlands.
  7. (рос.)«Швеция» [Архівовано 6 лютого 2018 у Wayback Machine.] (Шведы [Архівовано 4 березня 2018 у Wayback Machine.]-Швеция [Архівовано 4 березня 2018 у Wayback Machine.]) // Этимологический словарь русского языка, Фасмер Макс.
  8. (рос.)Швеция: Этимология // Туристический портал
  9. (англ.)Soo Kim, «Chinese confuse Sweden with Switzerland [Архівовано 30 листопада 2015 у Wayback Machine.]», The Telegraph, 12 November 2013.

Посилання ред.