Відкрити головне меню

Міністр-президент (нім. Ministerpräsident, нід. Minister-president, фр. Ministre-président) — очільник уряду в деяких європейських країнах та федеральних регіонах, з парламентською чи президентсько-парламентською формою правління.

Зміст

БельгіяРедагувати

У Бельгії міністр-президент (нід. Minister-president, фр. Ministre-président, нім. Ministerpräsident) є очільником урядів бельгійських регіонів (Валлонії, Фландрії[1] та столичного регіону[2]) або мовних спільнот (фламандськомовної, французькомовної та німецькомовної), але посада керівника бельгійського федерального уряду має назву прем'єр-міністр (нід. Eerste міністр, фр. Premier ministre, нім. Premierminister).

Відповідно до бельгійської конституції, міністри-президенти регіонів та мовних спільнот не призначаються королем, а призначаються своїми регіональними парламентами.

НідерландиРедагувати

У Нідерландах міністр-президент (нід. Minister-president) є офіційна назва очільника уряду з 1983 року[3]. Міністр-президент є «Перший серед рівних» в Раді міністрів, яку він очолює. Крім того, він представляє Нідерланди на міжнародній арені (у ті й ж Європейській раді).

НімеччинаРедагувати

У Німеччині посада міністр-президента є у тринадцяти з шістнадцяти урядів федеральних земель. Оскільки конституція визначає Німеччину як Федеративну республіку, кожна німецька земля має свою конституцію. Усі міністри-президенти мають приблизно однакові повноваження у своїх землях, хоча існують також деякі відмінності між положеннями конституцій німецьких земель щодо очільників їх урядів.

Посада міністра-президента є у федеральних землях: Баден-Вюртемберг, Баварія[4], Бранденбург[5], Гессен[6], Мекленбург-Передня Померанія[7], Нижня Саксонія[8], Північний Рейн-Вестфалія[9], Рейнланд-Пфальц, Саарланд[10], Саксонія[11], Саксонія-Ангальт[12], Тюрінгія[13] та Шлезвіґ-Гольштейн[14]. У трьох інших німецьких земляї посади очільників мають називи: керуючий мер Берліна, президент сенату та мер Бремену та перший мер Гамбурга.

НорвегіяРедагувати

Відкун Квіслінґ, голова коллабораційного уряду під час німецької окупації Норвегії, з 1942 по 1945 роки, мав титул міністра-президента (норв. ministerpresident).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Minister-president van de Vlaamse Regering, Vlaams minister van Buitenlands Beleid en Onroerend Erfgoed
  2. De Gewestregering
  3. Ministerie van Algemene Zaken
  4. Bayerische Verfassung (PDF). Uni-augsburg.de. Процитовано 12 November 2018. 
  5. Verfassung des Landes Brandenburg. Bravors.brandenburg.de. Процитовано 12 November 2018. 
  6. Verfassung des Landes Hessen (PDF). Starweb.hessen.de. Процитовано 12 November 2018. 
  7. VERFASSUNG DES LANDES MECKLENBURG-VORPOMMERN (PDF). Landtag-mv.de. Процитовано 12 November 2018. 
  8. VORIS Artikel 29 Verf ND-Landesnorm Niedersachsen-Regierungsbildung-Niedersächsische Verfassung vom 19. Mai 1993-gültig ab: 01.06.1993. Nds-voris.de. Процитовано 12 November 2018. 
  9. Verfssung der North Rhine-Westphalia (PDF). Krefeld.de. Процитовано 12 November 2018. 
  10. VERFASSUNG des Saarlandes (SVerf) vom 15. Dezember 1947 zuletzt geändert durch das Gesetz vom 13. Juli 2016 (Amtsbl. I S. 178) (PDF). Landtag-saar.de. Архів оригіналу за 26 жовтень 2018. Процитовано 12 November 2018. 
  11. REVOSax Landesrecht Sachsen : Verfassung. Revosax.sachsen.de. Процитовано 12 November 2018. 
  12. Landesrecht Sachsen-Anhalt Verf ST-Landesnorm Sachsen-Anhalt-Gesamtausgabe-Verfassung des Landes Sachsen-Anhalt vom 16. Juli 1992 - gültig ab: 18.07.1992. Landesrecht.sachsen-anhalt.de. Процитовано 12 November 2018. 
  13. Landesrecht TH Verf TH-Landesnorm Thüringen-Gesamtausgabe-Verfassung des Freistaats Thüringen vom 25. Oktober 1993 - gültig ab: 30.10.1993. Landtag.thueringen.de. Процитовано 12 November 2018. 
  14. Gesetze-Rechtsprechung Schleswig-Holstein Verf SH 2014 - Landesnorm Schleswig-Holstein-Gesamtausgabe-Verfassung des Landes Schleswig-Holstein in der Fassung vom 2. Dezember 2014-gültig ab: 11.12.2014. Gesetze-rechtsprechung.sh.juris.de. Процитовано 12 November 2018.