Морозова Анастасія Іванівна
Анастасі́я Іва́нівна Моро́зова (11 січня 1907, Сулин, Черкаський округ, Область Війська Донського, Російська імперія — 9 лютого 1984, Запоріжжя, УРСР, СРСР) — українська радянська театральна актриса. Дружина актора Віктора Аведиктова. Народна артистка Української РСР (1954).
| Морозова Анастасія Іванівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
29 грудня 1906 (11 січня 1907) Сулин, Черкаський округ, Область Війська Донського, Російська імперія | |||
| Померла |
9 лютого 1984 (77 років) Запоріжжя, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |
 Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | акторка театру | |||
| Alma mater | Російська академія музики імені Гнесіних | |||
| Заклад | КЗ «ЗАОУМДТ ім. В.Г. Магара» ЗОР | |||
| У шлюбі з | Аведиков Віктор Овдійович | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Життєпис ред.
Народилася 29 грудня 1906 (11 січня 1907) року в селі Сулині (нині місто Красний Сулин Красносулинського району Ростовської області, Росія). Після закінчення школи працювала паспортисткою в місті Шахтах[1].
Упродовж 1924—1933 років працювала в Робітничо-колгоспному театрі на Донбасі; у 1933—1936 роках — актриса Вінницького драматичного театру імені Третього вирішального року п'ятирічки. З 1936 року — актриса Житомирського українського музично-драматичного театру імені Миколи Щорса. Одночасно, протягом 1936–1937 років, навчалася в Інституті театрального мистецтва в Москві.
1944 року театр переїхав до Запоріжжя, куди перебралася й Анастасія Іванівна. Була провідною актрисою цього театру. Член ВКП(б) з 1946 року. Померла в Запоріжжі 9 лютого 1984 року.
Ролі ред.
- Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного);
- Анна («Украдене щастя» Івана Франка);
- Маруся, Аза («Маруся Богуславка», «Циганка Аза» Михайла Старицького);
- Варка («Безталанна» Івана Карпенка-Карого);
- Оксана, Ліда, Марфа Рижова, Ага Щука, Варвара («Загибель ескадри», «Платон Кречет», «Правда», «Калиновий гай», «Богдан Хмельницький» Олександра Корнійчука);
- Анна Андріївна («Ревізор» Миколи Гоголя);
- Васса («Васса Желєзнова» Максима Горького);
- Лауренсія («Овеча криниця» Лопе де Вега);
- Леді Мілфорд («Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера);
- Марія Олександрівна («Сім'я» Івана Попова);
- Господиня Ніскавуорі («Кам'яне гніздо» Гелли Вуолійокі);
- Ніна («Щорс» Юрія Дольда-Михайлика);
- Текля («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» Марка Кропивницького);
- Наталка («Наталка Полтавка» Івана Котляревського);
- Зовиця («Майська ніч» за Миколою Гоголем);
- Стеха («Назар Стодоля» Тараса Шевченка);
- Ві Толбот («Орфей спускається у пекло» Теннессі Вільямса);
- Джемма («Овід» за романом Етель Войнич);
- Розалія («Поцілунок Чаніти» за Юрієм Мілютіним);
- Кручиніна, Катерина («Без вини винні», «Гроза» Олександра Островського);
- Пані Стессель («Порт-Артур» Олександра Степанова та Івана Попова);
- Вустя («Маруся Чурай» Івана Микитенка);
- Софія Іванівна («Рідна мати моя…» Юрія Мокрієва);
- Діанна («Не називаючи прізвищ» Василя Минка).
Відзнаки ред.
- Заслужена артистка УРСР з 1943 року[1];
- Народна артистка УРСР з 1954 року;
- Орден Леніна (1960)[1].
Вшанування ред.
У Запоріжжі, на будинку в якому жила актриса, встановлено меморіальну дошку (граніт, мідь, гальванопластика; скульптор Олексій Башкатов)[2].
Примітки ред.
Література ред.
- Морозова, Анастасия Ивановна // Театральная энциклопедия. Том ІІІ (Кетчер—Нежданова). Издательство «Советская энциклопедия». Москва. 1964. столб. 923 (рос.);
- Морозова Анастасія // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1966. — Кн. 2, [т. 5] : Місто (продовження) — Перемиська Єпархія. — ISBN 5-7707-4049-3.;
- Морозова Анастасія // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 547.;
- Морозова Анастасія Іванівна // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Морозова Анастасія Іванівна // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977., С. 8;
- Морозова Анастасія Іванівна // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 410. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Наталія Ігнатьєва. Морозова Анастасія Іванівна // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 325.;
- Т. І. Нещерет. Морозова Анастасія Іванівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — ISBN 978-966-02-9001-3.