Дольд-Михайлик Юрій Петрович
Дольд-Михайлик Юрій Петрович | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Михайлик Юрій Петрович[1] | |||
Народився | 4 (17) березня 1903 с. Бутенки, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 18 травня 1966 (63 роки) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна | Українська РСР | |||
Діяльність | драматург | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1922-1966 | |||
Жанр | повість, роман, п'єса | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Дольд-Михайлик Юрій Петрович (нар. 4 (17) березня 1903, с. Бутенки, Полтавська губернія — помер 18 травня 1966, м.Київ) — український радянський письменник, сценарист, член Спілки письменників України. В СРСР відомий своїми частково екранізованими романами, які героїзували розвідників.
Біографія
ред.Народився 17 березня 1903 р. в с. Бутенки Полтавської губ. в родині залізничного сторожа. У рідному селі закінчив «вищепочаткову» школу, а пізніше (екстерном) — Кобеляцьке комерційне училище. Диплом про вищу освіту отримав 1928 року в Дніпропетровському державному університетi.
Трудову діяльність розпочав у 1919 році. Спочатку працював у ближніх селах лектором-бібліотекарем, пізніше був начальником повітового відділу політосвіти, директором дитячої трудової колонії імені Третього Інтернаціоналу (Лозова, Харківської обл.), а з 1929 року — співробітник газети «Комуніст». Був головним редактором Української студії кінохроніки (1934—1935), керівником «Кінолітопису» (1936—1937), головним редактором Київської студії художніх фільмів (1937—1942). В ці роки Дольд-Михайлик разом з сином письменника Івана Франка, Петром, написав сценарій за мотивами творів «Борислав сміється», «Boa constrictor», «Звернений грішник», «Яця Зелепуа» та інші. За втілення цієї картини взявся режисер В. Кучвальський. Але йому судилося довести зйомки тільки до половини. Бої німецько-радянської війни дійшли до Києва і в місті почалася евакуація. Тоді відзнятий матеріал не увійшов до списку цінностей, що підлягали збереженню. Тому плівки втоплено у Дніпрі. Головну роль у стрічці «Борислав сміється» виконував Семен Свашенко.
У роки німецько-радянської війни — начальник театрального відділу Управління в справах мистецтв Туркменської РСР.
Після війни завідувач літературної частини театру імені Щорса, потім працював із газетою «Радянська Україна». На 1952 рік — директор видавництва «Радянський письменник».
Написав популярну в радянські часи трилогію про розвідника Григорія Гончаренка (він же — Генріх фон Гольдрінг). По першому, найвідомішому роману трилогії «І один у полі воїн» 1960 року на кіностудії ім. Довженка знято фільм «Далеко від Батьківщини» за сценарієм самого Ю. Дольд-Михайлика. Фільм в тому ж році став лідером прокату.
Помер 18 травня 1966 р. в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
Твори
ред.Книжки: збірки нарисів та оповідань, повісті, романи
- «Між двома батьківщинами» (1930)
- «Колгоспні люди» (1931)
- «Жіночі портрети» (1934)
- «Степовики» Роман (1949)
- «Степ прагне» (1951)
- «Каховські оповідання» (1952)
- «Портрет матері» (1954)
Роман-трилогія:
- «І один у полі воїн» Роман (1956) — екранізовано на кіностудії ім. О. Довженка рос. «Вдали от Родины» (1960)
- «У чорних лицарів» Роман (1964)
- «Над Шпрее клубочаться хмари» (1965) (рос.)
П'єси
ред.- «Щорс» (1938)
- «Котовський» (1937—1938)
- «Великий закон» (1948)
- «Бориславська трагедія» (1954)
- «Богунці» (1960) — оновлений варіант «Щорса»
Фільмографія
ред.Автор сценаріїв художніх кінокартин
ред.- «Кривавий світанок» (1956, у співавт.),
- «Далеко від Батьківщини» (1960, у співавторстві на основі роману письменника «І один у полі воїн» (1956),
Документальних стрічок
ред.- «Фабрика пшениці» (1955),
- «Не будьте байдужими» (1957), дикторського тексту до кінокартин:
- «Вони бачать знову» (1948),
- «Слідами невидимих ворогів» (1955),
- «Пісні над Дніпром»,
- «В степу під Херсоном»,
- «У земляків на цілині» (1957) тощо.
Вшанування пам'яті
ред.У Києві його ім'ям названо вулицю. На фасаді будинку № 6 по вул. Великій Васильківській, де в 1952—1966 рр. жив письменник, встановлено меморіальну дошку.
Нагороджений орденом «Знак Пошани».
Література
ред.- Сценаристы советского художественного кино. М., 1972. — С.120;
- Письменники Радянської України. 1927—1987. К., 1988. — С.195;
- Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.215.
- Вишневская Н. А., Юрій Дольд-Михайлик, «Радянське літературознавство», 1959, № 1;
- Українські письменники. Біобібліографічний словник, т. 4, К., 1965;
- История украинской советской литературы, К., 1965.
Примітки
ред.- ↑ Юрій Дольд-Михайлик, майстер детективу [Архівовано 2014-07-04 у Wayback Machine.] pvgazeta.info
Посилання
ред.- БСЭ, Дольд-Михайлик Юрий Петрович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Шпіономанія. Юрій Петрович Дольд-Михайлик
- Автор відомого шпигунського роману починав у дніпропетровських газетах [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]