Мови Норвегії
У Норвегії існує велика кількість мов. З них норвезька мова є найпоширенішою і головною офіційною мовою країни.
| Офіційні мови | Норвезька (Букмол та Нюношк), Саамська та Квенська |
|---|---|
| Мови меншин |
Ромська мова Шведська мова Фінська мова Російська мова |
| Головні іноземні мови |
Англійська (>80%) Французька Німецька Шведська Фінська Російська |
| Жестова мова | Норвезька жестова мова |
| Розкладка клавіатури |
 |
Норвезька мова ред.
Напоширеніша мова в Норвегії — норвезька. Це північногерманська мова тісно пов'язана зі шведською та данською мовами, мовними нащадками давньоскандинавської. Норвезька мова є рідною для приблизно 95 % населення країни. Вона має два окремих письмових стандарти: Нюношк («Нова норвезька», «Нова» мається на увазі сучасна) та Букмол (книжна мова) обидва з яких є офіційними.
Мовний конфлікт у Норвегії (Språkstriden) ред.
Рух, який бере своє коріння в норвезькому націоналізмі та 400-річному правлінні Данії в Норвегії (див. Данія-Норвегія). Мова койне (змішана мова) відома як дансько-норвезька (dansk-norsk) розвивалася в містах і була результатом заміщення норвезької мови з данською, як мови вищих класів (данська мова використовувалася панівним класом та в судах, а після Реформації 1536 року замінила латину в якості літургійної мови). Прийняття норвезької орфографії на данську мову створило письмовий стандарт риксмол (riksmål), який пізніше став букмол (bokmål). Нюношк (Nynorsk) — новий стандарт норвезької мови. Його основа — розмовна мова в сільській Норвегії. Цей стандарт був визнаний парламентом у 1885 році, а в 1892 році нюношк можна було використовувати як мову для початкового навчання. До 1920 нюношк був поширеним в західній частині Норвегії та в гірських долинах де він досі використовується, букмол використовувався у більш густонаселених районах країни. Пізніше були спроби об'єднати ці два стандарти в Samnorsk (Загальна норвезька), хоча це не мало успіху.
Bokmål ред.
Букмол писемна мова для 80-90 % населення.[1] Її основа riksmål, але вона відрізняється категоріями роду, лексикою, системою підрахунку, схильністю дозволяти конкретні назви в абстрактних ситуаціях і дифтонгами у порівнянні з одиночними голосними звуками. Риксмол був офіційно змінений на букмол в 1929 році.
Nynorsk ред.
Нюношк був розроблений лінгвістом Іваром Осеном у 1850-х роках. Він заснований на сільській, розмовній норвезькій, а не культурній, данській норвезькій мові. Його перша систематизація була в 1901 році. Мова отримала назву «нюношк» в 1929 і використовувалась офіційно (поряд з букмолом) з 1939 року. Однак його використання зменшилося: у 1944 ним спілкувалося 34,1 % (найбільше зареєстроване число), в 1971 — 17,5 % населення. Сьогодні близько 15 % школярів вивчають нюношк, 7,4 % населення використовують його в якості основної мови, тоді як 5 % використовують обидві мови.
Høgnorsk ред.
Існує більш консервативна варіція нюношку — Гегношк (Висока норвезька). Вона має небагато активних користувачів, але підтримується організацією Ivar Aasen-sambandet яка була створена у відповідь на політику уряду того часу, а саме об'єднання нюношку та букмолу.
Саамські мови ред.
Саами це корінний народ у Північній Скандинавії.[2][3] І хоча вони переважно використовують норвезьку, шведську, фінську чи російську мову, деякі з них розмовляють корінними Саамськими мовами. Саамські мови, такі як Квенська та Фінська, належать до уральської мовної сім'ї. Найбільшою розмовною формою саамської в Норвегії є Північносаамська мова (використовують приблизно 15 тис. чоловік). Інші — Луле-саммська мова (розмовна для ~500 чоловік), Піте-саамська (майже вимерла), Південносаамська мова (розмовна для ~300 чоловік). Саамські мови та Норвезька є офіційними мовами Норвегії та захищені Конституцією.[4][5][6]
Квенська мова ред.
Використовується квенами. Квенська мова одна з балтійсько-фінських мов, близька до фінської, нею спілкується від п'яти до восьми тисяч людей в північній Норвегії (найбільше в Тромсе, район Трумс, та в районі Фіннмарк).
Іноземні мови ред.
| Мова | Кількість носіїв |
|---|---|
| Сербохорватська | 12,250 |
| Арабська | 11,489 |
| Англійська | 11,130 |
| Сомалійська | 10,904 |
| Курдська | 7,100 |
| Тигринья | 5,552 |
| Дарі | 5,212 |
| Російська | 5,062 |
| Перська | 4,929 |
| Албанська | 4,535 |
Згідно з індексом рівня володіння англійською мовою, станом на 2017 рік, Норвегія знаходиться на 4 місці в світі з показником 67,77 %.
Примітки ред.
- ↑ Almenningen, Olaf (1996). "Nynorsk i Noreg i dag" (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2018.
- ↑ Sammallahti, Pekka (1990). The Sámi Language: Past and Present. Arctic Languages: An Awakening. The United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO). ISBN 92-3-102661-5.
- ↑ Sammallahti, Pekka (1989). A Linguist Looks at Saami Prehistory. 2-1989: Acta Borealia.
- ↑ Vikør, Lars S. (17 жовтня 2017). språk i Norge. Store norske leksikon (норв.). Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 19 березня 2018.
- ↑ Norges grunnlov, § 108 (Constitution of Norway, article 108, mention the Sami language specifically)
- ↑ kirkedepartementet, Kultur- og (27 червня 2008). St.meld. nr. 35 (2007-2008). Regjeringa.no (nn-NO) . Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 19 березня 2018.
- ↑ "Vedlegg 6. Opptelling av antall språk fordelt på talere. Kilder: KOST, DUF og internett registreringer (UDI). 2012". Statistics of Norway. pp. 54–60. Retrieved 16 March 2018. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020.