Курдська мова
Курдська мова (лат. Kurdî, ар. کوردی, вірм. Գուրտի, кир. Курди) — мова курдського народу, відноситься до іранської групи індоєвропейських мов. Цією мовою розмовляє переважна більшість населення Курдистану, мова є офіційною в автономній області Курдистан в Іраку, а також у Рожаві в Сирії.
Курдська мова | |
---|---|
Kurdî كوردی | |
Курдська мова, де вона є більшістю
Курдська мова, де вона є меншістю | |
Поширена в | Ірак, Іран, Туреччина, Сирія, Ліван, Вірменія |
Регіон | Близький Схід |
Носії | ~ 20 мільйонів |
Місце | 33 |
Писемність | латинське письмо, арабська абетка і кирилиця |
Класифікація |
|
Офіційний статус | |
Офіційна |
Ірак: автономна область Курдистан Сирія: Рожава |
Регулює | офіційна регуляція відсутня |
Коди мови | |
ISO 639-1 | ku |
ISO 639-2 | kur |
ISO 639-3 |
kur (курдська макромова) kmr (курманджі) ckb (сорані) kmr (південнокурдська) |
Публікації курдською мовою заборонені на теренах Сирії, що керовані режимом Башара аль-Асада, а курдську абетку не визнають у Туреччині. В Ірані курдську мову використовують у місцевій пресі, але викладання нею в школах заборонене.
Говори ред.
Незважаючи на наявність власної багатої літератури, курдська мова внаслідок несприятливих історичних обставин не має єдиного літературного стандарту. Тому весь друк курдською мовою випускають на двох основних говорах — північному говорі (курманджі, курд. kurdmancî), яким розмовляє 60 % всіх курдів, і серединному говорі (сорані, курд. سۆرانی), яким розмовляє 30 %. Решта 10 % — це південні говори (ґорані, курд. گۆرانی та келхурі, курд. کەڵھوڕ) та західні говори (зазакі, курд. zazaki), що часто вважаються окремими мовами та рідко застосовуються у друці.
Окрім того, в Ірані та Іраку для запису мови користуються арабицею, тоді як у Сирії та Туреччині — латиницею. У Туркменістані та Азербайджані на початку XX-го століття користувалися кирилицею, а у Вірменії у минулому траплялися випадки застосування вірменського письма.
Писемність ред.
Латиниця ред.
Для запису північних говорів (курманджі та зазакі) використовується латиниця з 31 букви: 26 звичайних букв і 5 букв із додатковими позначками. Розроблена Селадетом Алі Бедірханом 1931 року та оприлюднена 1932 року в його часописі Хавар (курд. Hawar), від якого дістала свою другу назву.[1][2]
Оскільки більшість курдського населення на той час мешкала на теренах Туреччини та володіла турецькою мовою, абетка була розроблена схожою на турецьку, щоб її було легше вивчати та використовувати у повсякденному житті.[3] Однак до 2013 року абетку було неможливо використовувати у Туреччині через заборону букв Q, X та W, що є частиною утисків проти курдської спільноти Туреччиною, що їх спричинили військові зіткнення.[4][5] Латиниця є найуживанішою абеткою з усіх інших видів письма, що використовуються курдською спільнотою.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
Великі букви | ||||||||||||||||||||||||||||||
A | B | C | Ç | D | E | Ê | F | G | H | I | Î | J | K | L | M | N | O | P | Q | R | S | Ş | T | U | Û | V | W | X | Y | Z |
Малі букви | ||||||||||||||||||||||||||||||
a | b | c | ç | d | e | ê | f | g | h | i | î | j | k | l | m | n | o | p | q | r | s | ş | t | u | û | v | w | x | y | z |
Початково латиниця, запропонована Селадетом Алі Бедірханом, містила також додаткові букви Ḧ і Ẍ, що відповідали арабським буквам غ and ح, однак вони не увійшли до остаточного варіанту абетки та використовуються лише у науковій літературі та словниках для розрізнення запозичень з інших мов, що можуть бути сплутані у випадку вживання букви без діакритичного знаку.[1]
Арабиця ред.
Для запису південних говорів (сорані та ґурані) використовується арабиця (перське письмо), що складається з 34 букв. Вона була створена Саїдом Кабан Седчі. На відміну від перського письма, що є абджадом (тобто передає лише приголосні звуки), ця абетка має і голосні букви (хоч і не всі). У сучасному вигляді абетка існує з 2010 року, над нею працювала Курдська Академія і вона є офіційним стандартом у Іраці та представлена в Unicode.[6][7]
34 | 33 | 32 | 31 | 30 | 29 | 28 | 27 | 26 | 25 | 24 | 23 | 22 | 21 | 20 | 19 | 18 | 17 | 16 | 15 | 14 | 13 | 12 | 11 | 10 | 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 |
ێ | ی | وو | ۆ | و | ە | ھ | ن | م | ڵ | ل | گ | ک (ك) | ق | ڤ | ف | غ | ع | ش | س | ژ | ز | ڕ | ر | د | خ | ح | چ | ج | ت | پ | ب | ا | ئـ |
У дужках наведено застарілі види букви, що вже не використовуються на офіційному рівні, але все ще вживаються окремими особами та організаціями.
Вірменське письмо ред.
З 1921 до 1929 року, для запису говору курдської мови, яким розмовляла курдська спільнота Вірменії, використовувалася видозмінена вірменська писемність (західного зразка), однак пізніше почався перехід до використання латиниці, який було зупинено після згортання коренізації.[9][10]
Примітки ред.
- ↑ а б Bedir-Xan, Celadet Ali (1998). Elfabêya Kurdi & bingehên gramera Kurdmancî. Beyoğlu, İstanbul: Doz Basın Yayın. ISBN 978-975-6876-08-4.
- ↑ Gorgas, Jordi Tejel (2007). Le mouvement kurde de Turquie en exil: continuités et discontinuités du nationalisme kurde sous le mandat français en Syrie et au Liban (1925-1946) (фр.). Peter Lang. с. 303. ISBN 978-3-03911-209-8.
- ↑ Gorgas, Jordi Tejel (2007), p.305
- ↑ Mark Liberman (24 жовтня 2013). Turkey legalizes the letters Q, W, and X. Yay Alphabet!. Slate. Процитовано 25 жовтня 2013.
- ↑ RSF - Letters of protest - Turkey - March 2000. web.archive.org. 10 березня 2007. Архів оригіналу за 10 березня 2007. Процитовано 21 липня 2023.
- ↑ (курд.) گۆڤاری ئەکادیمیای کوردی، ژمارە (١٦)ی ساڵی ٢٠١٠ (The 2010 Journal of Kurdish Academy, Issue 16), 14-16
- ↑ Unicode Team of KRG-IT. Kurdish Keyboard. unicode.ekrg.org. Процитовано 1 березня 2016.
- ↑ Different Kurdish Scripts' Comparison.
- ↑ (рос.) Курдский язык (Kurdish language), Кругосвет (Krugosvet)
- ↑ Kurdish language, alphabets and pronunciation. omniglot.com. Процитовано 23 квітня 2021.
Посилання ред.
- Сайт курдів України російською мовою [Архівовано 2 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- The Kurdish Institute of Paris — Language and Literature [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Kurdish Language and Linguistics, at Encyclopedia Iranica (article written by Ludwig Paul)
- History of Kurdish Written Literature, at Encyclopedia Iranica (article written by Philip G. Kryeenbroek)
- Kurdish Language Initiative of Seywan Institute
- Курдська мова на сайті Ethnologue: Kurdish. A macrolanguage of Iraq (англ.)
- Курдська мова на сайті Glottolog 3.0: Subfamily: Kurdish [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] (англ.)