Многа

річка в Україні

Мно́га — річка в межах Варвинського району, Чернігівська область; та Пирятинського, Чорнухинського і (частково) Лубенського районів, Полтавська область, Україна. Ліва притока р. Удай (басейн Дніпра).

Мно́га
Mnoha Kovali.jpg
Річка Многа в селі Ковалі Чорнухинського району
50°24′13″ пн. ш. 32°45′46″ сх. д. / 50.40361111113877257° пн. ш. 32.76277777780577338° сх. д. / 50.40361111113877257; 32.76277777780577338
Витік на захід від с. Остапівки
• координати 50°24′13″ пн. ш. 32°45′46″ сх. д. / 50.40361111113877257° пн. ш. 32.76277777780577338° сх. д. / 50.40361111113877257; 32.76277777780577338
Гирло Удай
• координати 50°08′59″ пн. ш. 33°05′03″ сх. д. / 50.14972222224977827° пн. ш. 33.08416666669477735° сх. д. / 50.14972222224977827; 33.08416666669477735
Середня глибина: до 2 м.
Басейн басейн Дніпра
Країни: Flag of Ukraine.svg Україна
Регіон Чернігівська область
Полтавська область
Довжина 59 км
Площа басейну: 589 км²
Притоки: Босаха,Артополот, Безіменна (ліві)
Ідентифікатори і посилання
Ширина річища 10 м
Ширина заплави (сильно заболочена) 500 м

ОписРедагувати

Довжина річки 59 км, площа басейну 589 км². Заплава двобічна, заболочена, завширшки до 500 м. Річище слабозвивисте, завширшки до 10 м. Похил річки 2,7 м/км. Споруджено кілька ставків.

За класифікацією ерозійної діяльності Многа належить до ІІІ категорії.

 
Розлив Многи навесні (світлина датується 50-ми роками ХХ ст.

Перша згадка про назву річки Многа датується 1552 роком (перелік уходів населення Канівського замку).

РозташуванняРедагувати

Многа бере початок на захід від села Остапівки. Тече на південь, потім — переважно на південний схід (місцями на схід), у пригирловій частині — на південь. Впадає до Удаю біля західної околиці села Крутий Берег.

 
Човен на річці Многа (світлина датується 60-ми роками ХХ ст.)

ПритокиРедагувати

Легенда про річку МногаРедагувати

Було це в X чи ХІ ст. Ще навіть село Яцини було малесеньким поселенням і мало іншу назву. На той час Многа була великою, повноводною річкою, яка протікала в поселенні, по ній ходили торгові судна, навіть із Скандинавських країн. (Многа впадає в Удай, Удай в Сулу, Сула в Дніпро, Дніпро в Чорне море)[джерело?][1].

Якось князь Київської Русі, мабуть, Володимир Великий, вирішив спорядити судно з подарунками до однієї із Скандинавських країн. (Це був шлях по річках, які впадають в Чорне море, а з Чорного моря є вихід до Атлантичного океану і до Балтійського моря.) Взяти участь у спорудженні корабля було наказано всім князівства[джерело?].

Чимало золота та срібла було вже на борту судна, коли воно дійшло до наших країв. Та не судилося йому вирушити до Скандинавії. Здійнялась величезна буря, блискавка вдарила в парус, і він впав у річку. Корабель наткнувсь на затоплену щоглу і пробив дно. Так і затонуло судно у водах нашої річки. Говорять, що золота та срібла було на ньому дуже багато. Старослов'янською мовою «много»[джерело?].

Так і стали називати річку Многою. Дуже багато золота та срібла несе в собі річка Многа. Багато людей намагалися знайти те золото. Але все марно, ніхто не знає, де затонуло судно. Одного разу Ялисей знайшов п'ять карбованців і поніс панові. Пан сказав: — Хто знайде карбованець чи золото, може забрати собі половину знайденого[джерело?].

Ялисей узяв свою частину і хотів іти, але пан запитав: — А де ти знайшов ці гроші? — Там, біля старого дуба. — Добре, іди. Охорона! Ідіть до старого дуба і шукайте золото! Охорона пішла. Золото шукали два дні і дві ночі. Але там нічого не було. Вони викопали яму, де зараз трясовина. У середині X ст. літо було дуже спекотне. У річці багато купалося людей. І всі прийшли не для того, щоб відпочити, а щоб знайти хоч один доказ, що судно затонуло саме у цьому місці. Але ніхто нічого не знайшов[джерело?].

Неселені пункти на МнозіРедагувати

На берегах Многи розташовані смт Чорнухи і села: Білоцерківці, Вороньки, Городище, Кізлівка, Луговики, Яцини.

Світлини річкиРедагувати

ДжерелаРедагувати


  1. б.а., б.а (1989-1993). Географічна енциклопедія України (укр.). Київ: б.в. с. 480. ISBN 5-88500-015-8.