Вороньки (Лубенський район)

село в Україні, у Чорнухинській селищній громаді Лубенського району Полтавської області

Вороньки́ — село в Україні, у Чорнухинській селищній громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 2000 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Вороньківська сільська рада.

село Вороньки
Церква Різдва Богородиці
Церква Різдва Богородиці
Церква Різдва Богородиці
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Громада Чорнухинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA53040130070075835
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 1287
Поштовий індекс 37140
Телефонний код +380 5340
Географічні дані
Географічні координати 50°12′51″ пн. ш. 33°02′02″ сх. д. / 50.21417° пн. ш. 33.03389° сх. д. / 50.21417; 33.03389Координати: 50°12′51″ пн. ш. 33°02′02″ сх. д. / 50.21417° пн. ш. 33.03389° сх. д. / 50.21417; 33.03389
Середня висота
над рівнем моря
97 м
Водойми Многа
Місцева влада
Адреса ради 37100, Полтавська обл, Лубенський р-н, селище Чорнухи, вул. Центральна, буд. 39
Карта
Вороньки. Карта розташування: Україна
Вороньки
Вороньки
Вороньки. Карта розташування: Полтавська область
Вороньки
Вороньки
Мапа
Мапа

CMNS: Вороньки у Вікісховищі

Географія

ред.

Село Вороньки знаходиться на березі річки Многа, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Пізники, нижче за течією на відстані 0,5 км розташовані села Мелехи та Городище.

Через село проходить автомобільна дорога Т 1714.

Історія

ред.

Вперше згадуються в 1641. В першій половині XVII століття входили до володінь Яреми Вишневецького. За переписом 1647 р. в селі налічувалось 145 господарств і 1 млин.

В 1648—1782 рр. входили до складу Городиської сотні Лубенського полку[1]. В XVIII столітті в селі було збудовано церкву Різдва Богородиці.

Станом на 1886 рік Вороньки були центром Вороньківської волості у Лохвицькому повіті.

Населення у Вороньках за 1875-1878 роки:

- козаки;

- селяни (державні, поземельні, тимчасово зобов'язані);

- війнськовослужбовці (солдати, відставні солдати, побілетні солдати, відставні унтерофіцери);

- дворяни;

- священнослужителі (священники, паламарі або пономарі).

Початок XX століття

ред.

У період 1909—1913 років село Вороньки мало статус містечка з двома діючими православними церквами.

Церква Христового Різдва. Священник — Михайло Окороков, писар — Петро Рибас.

Церква Різдва Богородиці. Священник — Дмитрій Чиясевський, писарі — Микола Юр та Олександр Прилепкін.

Жителі Вороньків того часу переважно ділилися на дві соціальні групи — козаки та селяни. Інколи у метричних книгах цього періоду можна зустріти міщан, ще рідше військовослужбовців.

Шлюби брали здебільшого з односельцями, але зустрічаються молоді із сусідніх сіл (наприклад, с. Пізники, с. Мелехи, с. Городище, с. Загребелля). За тодішніми традиціями, наречений одружувався у селі нареченої, якщо був з іншого села, а вже будував нову сім'ю у себе вдома, тому локації записів про шлюб молодят та народження їх дітей можуть різнитися.

Серед народжених немовлят зустрічаються близнята (двійні), однак 25 лютого 1913 року у сім'ї Петра Прокопієва Риженка та його дружини Євдокії Феодотової народилась трійня, що є великою рідкістю. Дітям дали імена Феодот, Марина та Євдокія. Хрестини були наступного дня 26 лютого 1913 року у Церкві Різдва Богородиці.

Інформація Метричних Книг з Державного архіву Полтавської області
Церква Христового Різдва 1875 1876 1877 1878 1879 1880 1881 1882 1883 1884 1885 1886 1887 1888 1889 1890 1891 1892 1893 1894 1895 1896 1897 1898 1899 1909 1910 1911 1912 1913
Новонароджені 73 66 68 62 60 88 87 88 93 99 65 71 94 99 99 83 95 89 Х 83 73 99 83 66 65 94 80 83 104 101
Люди, які взяли шлюб 30 12 26 26 32 36 32 32 38 20 32 34 40 32 36 28 16 16 Х 12 24 16 22 28 24 20 24 36 34 42
Померлі 39 32 35 46 195 51 50 56 62 52 45 32 58 59 53 64 33 56 Х 32 49 43 51 24 44 45 58 61 64 38
Інформація Метричних Книг з Державного архіву Полтавської області
Церква Різдва Богородиці 1875 1876 1877 1878 1879 1880 1881 1882 1883 1909 1910 1911 1912 1913
Новонароджені 132 143 119 140 133 149 157 176 139 143 131 145 154 136
Люди, які взяли шлюб 44 38 34 40 56 64 38 46 78 62 102 74 56 44
Померлі 86 45 75 144 139 130 107 96 81 78 81 98 126 76

Об'єкти соціальної сфери

ред.

Село має 5 магазинів, 2 бари. Діють школи, дитячий садок, ПТУ. Стадіон (на горі). Будинок культури, який розташований у приміщенні місцевого клубу.

Промисловість

ред.
  • цегельний завод,
  • ПП «Олійниця»,
  • млин.

Інфраструктура

ред.

Міст (сполучає правий і лівий берег Вороньків).

Релігія

ред.

В селі дві церкви — московська православна і євангелістська, два кладовища.

Пам'ятки

ред.
  • Будівля провіантського складу, початок XIX століття.

Відомі люди

ред.

Галерея

ред.

Посилання

ред.
  1. Цимбал, Т. Н. (1990). Адміністративно-територіальний устрій Лівобережної України 50-х рр. XVIII ст. Каталог населених пунктів (за матеріалами архівних податкових реєстрів) (PDF). cdiak.archives.gov.ua (Українська) . Київ. Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.