Михальська Валентина Михайлівна
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (липень 2016) |
Михальська Валентина Михайлівна (нар. 15 серпня 1964, село Хворостів, Любомльський район, Волинська область) — волинська художниця, перший лауреат обласної мистецької премії імені Й.Кондзелевича (1994 р.). Нагороджена Орденом княгині Ольги ІІ ступеня (2018). Ім'я Валентини Михайлівни носить обласна мистецька премія, заснована у 2003 році управлінням у справах сім’ї та молоді Волинської облдержадміністрації. У творчому доробку художниці — понад 1000 робіт, які експонувалися на 30 виставках як в Україні, так і за її межами.
| Михальська Валентина Михайлівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 15 серпня 1964 (60 років) село Хворостів, Любомльський район, Волинська область | |||
| Національність | українка | |||
| Країна |  СРСР →  Україна | |||
| Жанр | портрет, пейзаж, натюрморт, іконопис | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Роки творчості | 1985 - … | |||
|
| ||||
Життєпис
ред.Валентина Михайлівна Михальська народилася 15 серпня 1964 року в селі Хворостів Любомльського району Волинської області у селянській родині. Зростала серед мальовничої природи озерно-лісового волинського краю. У 1971 році пішла в перший клас, але через погіршення стану здоров’я батьки були змушені віддати її в Костопільську школу-інтернат, що в Рівненській області. У 1976 році через важку недугу Валя перестала ходити, була змушена припинити навчання і повернулася в рідне село. Займалася самоосвітою. Малювати почала у 1985 році.
Нині у творчому доробку Валентини Михальської більше 1000 робіт різних жанрів: портрети, пейзажі, натюрморти, іконопис, картини релігійного змісту, виконані олією, аквареллю, пастеллю, кольоровими олівцями, в техніці монотипії. Не маючи змоги постійно працювати на пленері, вона намагається якомога більше малювати з натури влітку. Осінні і зимові пейзажі частіше пише з уяви, або ж споглядає їх крізь вікно. Найбільше працює акварельними фарбами.
У своїй творчості художниця щира й безпосередня. Вона сприймає світ крізь призму захоплення і гармонії, зображаючи його гідним щастя людини. Її твори — «Ранок, умитий дощем», «Материнство», «Смачний виноград», «Колядники», «Автопортрет у капелюшку» — пробуджують світлі й добрі відчуття, надовго залишаються у пам'яті. Мистецтво Валентини Михальської переконує в тому, що вона знає, заради чого варто жити, перемагати недугу і працювати.
Перша персональна виставка Валентини Михальської відбулася 1991 року в Луцьку. Всього художниця мала понад 30 виставок в Україні та за кордоном, зокрема в Італії та Польщі. Щодо виставок в Україні, то роботи Валентини Михайлівни побували у Любомлі, Луцьку, Києві, Хмельницькому, Рівному, Костополі, Ковелі, Шепетівці та інших містах, а за сприяння культурно-виставкового центру “Райдуга” з міста Вознесенська Миколаївської області відбувся тур виставок по містах Запоріжжі, Львову, Вознесенську, Новій Каховці, Кривому Розі.
Валентина Михальська брала участь у ІІІ Міжнародній виставці інвалідів, що проходила в місті Люблін Республіки Польща, а також у XXVI та XXVII міжнародних конкурсах "Премія Миру", що відбувались в Італії. Брала участь у міжнародних конкурсах екслібрису, присвяченому Леонардо да Вінчі і Данте Аліг'єрі в Італії.
Валентина Михайлівна — перший лауреат обласної мистецької премії імені Йова Кондзелевича (1994), присудженої їй за створення низки волинських пейзажів і натюрмортів (1992—1993).
З 1 березня 1995 року художниця працює вчителем образотворчого мистецтва у Хворостівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Окрема і досить яскрава грань Валентини Михайлівни — книжкові ілюстрації до художніх книг, поетичних збірок, дитячих книжок, а також розмальовки «Малювала киця хату», «Колобок», «На подвір'ї у бабусі». Зокрема, у 1998 році була видана збірка поезій А. Махонюка «Дощу мелодія блакитна» з графічними ілюстраціями В. Михальської, а в 1999 — збірка поезій Євгенії Лещук «Вершина», частково проілюстрована художницею.
У 2000 році побачила світ дитяча книга Миколи Онуфрійчука «Загадайлівка» з кольоровими ілюстраціями художниці.
У 200] році перевидана казка «Лілея» Лесі Українки (Луцьк: Надстир я, 2002), проілюстрована Михальською та вийшла з друку дитяча книжка розмальовок А. Карп'юка «Малювала киця хатку» з ілюстраціями художниці.
У 2003 році Валентина Михальська репрезентувала свою творчість в унікальному альбомі графіки «Червоне і чорне». У книзі, що вийшла у світ у луцькому видавництві «Християнське життя», мисткиня сповна виявляє свій талант у цілому букеті графічних робіт[1]. У цьому ж році управлінням у справах сім’ї та молоді Волинської облдержадміністрації засновано обласну мистецьку премію імені Валентини Михальської. Її вручають молодим художникам Волині.
У 2004 році відбулася виставка художниці у Великому залі Спілки художників України. В цьому ж, 2004 році, Валентина Михальська з нагоди свого 40-річчя нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Також художниця нагороджена багатьма дипломами і грамотами.
Валентина Михайлівна очолює управління організації надання соціальних послуг, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань[2].
Також Валентина Михальська є почесним членом та активною учасницею жіночого клубу "Волинянка", який включає жінок–членів Міжнародного громадського об’єднання "Волинське Братство"[3].
Бібліографія
ред.Про Валентину Михальську
ред.- Валентина Штинько. Ця невгамовна Валентина Михальська... Газ. "Волинь", 5 листопада 2015 р., с. 20.
- Марина Лугова. Так тримати, народна художнице Волині! Газ. "Волинь", 5 липня 2018 р., с. 7.
Джерела і посилання
ред.- Офіційний сайт Любомльської районної ради. Відомі люди Любомльщини: Валентина Михальська
- ДОУНБ імені Олени Пчілки. Стаття Тамари Левицької "40 років від дня народження В.М.Михальської — самодіяльної художниці[недоступне посилання з липня 2019]
- ІнваВолинь. Михальська Валентина — історія з життя
- "Громада" — часопис Товариства української культури в Угорщині. Замітка Олександра Гембіка "Через терни долі - до визнання"[недоступне посилання з липня 2019]
- Костопільська централізована система публічно-шкільних бібліотек. Наш край. "Їх покликання — мистецтво"[недоступне посилання з липня 2019]
- "Волинь" — незалежна громадсько-політична газета. Стаття Валентини Штинько "НЕВИЧЕРПНА КРИНИЦЯ ДУШІ"
- Стаття "Крок до ренесансу" (Олег Смаль, "Дзеркало тижня" №31, 07 Серпень 2004)[недоступне посилання з липня 2019]
- "Волинська газета". Інтерв’ю Валентини Михальської "Не смійте марнувати життя"
Примітки
ред.- ↑ Михальська В. Червоне і чорне: Графіка. — Луцьк: МКФ „Християн. життя”, 2003. — 48 с.: іл.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Міністерство соціальної політики України: Соціальні послуги потерпілим стають якіснішими. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 20 червня 2011.
- ↑ Міжнародне громадське об’єднання "Волинське Братство". Склад жіночого клубу "Волинянка". Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 20 червня 2011.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |