Вікіпедія

Марія Баль

польська баронеса та довічна муза Яцека Мальчевського

Ядвіга Марія Кінга Баль (Бальова) із Заліщиків, уроджена Бруніцька (26 липня 1879 — 1 січня 1955) — польська баронеса та довічна муза Яцека Мальчевського, якого вважають національним художником Польщі. Була натурницею для серії його численних картин жінок у стилі символізму, а також етюдів оголених та міфологічних істот. Більшість із них було завершено до міжвоєнного періоду, коли Польща ще не здобула незалежності.[1][2]

Марія Баль

При народженні пол. Maria Brunicka
Народження 26 липня 1879(1879-07-26)
Заліщики, Заліщицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Смерть 3 січня 1955(1955-01-03) (75 років)
  Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка
Діяльність модель
Напрямок символізм
CMNS: Марія Баль у Вікісховищі

Походження та навчання ред.

Ядвіга Марія Бруніцька народилася 1879 року в родині барона Северина Бруніцького, польського землевласника, та його дружини Ядвіги Марії Криспіни Заґурської гербу Остоя в їхньому маєтку в Заліщиках (нині — Тернопільської області).[3] Нащадок єврейської родини з Баварії, її батько носив титул барона, отриманий у 1813 році[4]. Сім'я володіла кам'яницею в столичному місті Кракові на вул. Пєрацького 7, де Марія згодом часто гостювала.[4]

Сім'я відзначала, що Марія була надзвичайно вродливою. Вони називали її Кінга з того часу, як вона була дівчинкою. Як це було характерно для заможних сімей, вона навчалася вдома у репетитора.[4]

Шлюб та сім'я ред.

У 1898 році Марія Бруніцька вийшла заміж за старшого на дев'ять років землевласника Станіслава Якуба Баля. Головною резиденцією родини Баль був маєток у Тулігловах у східній Польщі (у гміні Красностав Красноставського повіту Люблінського воєводства). Будинок був перебудований на початку XIX ст. Нова родина викупила маєток в Оссолінських в селі Тулиголове (з 2019 року — Комарнівської міської ради Львівського району на Львівщині). Станіслав Баль разом з Марією наприкінці ХІХ століття збудували тут новий великий 2-поверховий палац[5]. У шлюбі народилися дві доньки.[4] У шлюбі народилися три доньки Кінґа Марія (нар.. 1899), Марія "Міта" (нар.. 1900) та Гелена (нар.. 1904).[6]. Одна з їхніх доньок, Гелена Баль (1904—1996), стала художницею у міжвоєнний період.[7]

Приблизно з 1904 року до початку першої світової війни у Марії тривав роман із художником Яцеком Мальчевським, який був на 25 років старшим за неї. В цей час, у 1912 році, його було обрано ректором Академії образотворчих мистецтв у Кракові.[8][9] Вони залишилися друзями після того, як Марія Баль порвала з художником, але часто листувалася під час своїх закордонних подорожей.[4] У 1923 році Марія знову вийшла заміж, цього разу за Єжи Турно гербу Котвиця.[4][10] Мальчевський був серед відомих гостей на її весіллі.[4]

Муза і модель ред.

 
«Автопортрет з музою» (1904) Яцека Мальчевського. Муза, ймовірно, Марія Баль. Колекція Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького

Марія Баль познайомилася з художником Яцеком Мальчевським близько 1904 року, коли жила в Кракові. У них був бурхливий роман, який тривав десятиліття до початку першої світової війни. Баль з Мальчевським були добрими приятелями, Мальчевський регулярно приїжджав у Тулиголови до 1908 року та періодично до 1913 року. Після 1914 року, коли почалася війна, коханці розірвали зв'язок з ініціативи Маріїї Баль[11][4] Вона позувала для багатьох його символічних картин із серії «Піфія», написаних на порозі повернення Польщі до незалежності (до кінця війни).[6] До цих робіт належать численні автопортрети Мальчевського з музами.[12] Відомий художник на той час був одруженим чоловіком. У 1892 році у нього народився син Рафал, який згодом також став художником.[13]

Марія Баль була зіркою місцевого літературного товариства в Кракові. Вона постійно брала участь у з'їздах художників у краківському маєтку Ольги Хвисткової. Після розриву з Мальчевським Марія залишилася з ним друзями. До її другого шлюбу вони часто листувалися.[4]

Марія є однією з найбільш пошанованих національних моделей мистецтва в Польщі.[7] Померла Марія Баль 3 січня 1955 року в Кракові на 76-му році життя. Похована на Раковицькому цвинтарі[4].

Ушанування пам'яті ред.

Її чорна сукня 1930-х років виставлена у відділі моди Центрального музею текстилю в Лодзі .[14]

Вибрані образи Марії Мальчевського ред.

 
Піфія
Піфія 
 
Поневолення
Поневолення 
 
Біля Джерела
Біля Джерела 
 
Intermezzo
Intermezzo 
 
Ангел смерті
Ангел смерті 
Марія Баль як національний символ Польщі
 
Батьківщина
Батьківщина 
 
Спляча Гарпія
Спляча Гарпія 
 
Занепад Польщі (подвійний портрет)
Занепад Польщі (подвійний портрет) 
 
Весна
Весна 

Примітки та література ред.

  1. ↑ Elzbieta Charazinska, director; Musée d'Orsay (2006). Jacek Malczewski (1854-1929). Exhibitions. Musée d'Orsay. с. 2 of 3. Процитовано 12 листопада 2012. In the background of his models he gave shape to symbols with esoteric meanings supposed to provide keys for a psychic interpretation. Similarly, he depicted mythological and fantastical beings, which seem to be almost tamed, in landscapes that hint at links both to his childhood and maturity.
  2. ↑ Rachel Le Goff (15 February – 14 May 2000). Is Malczewski the most conceited artist ever?. The Arts with Rachel Le Goff. Electronic Publishing Co. Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 12 листопада 2012.
  3. ↑ M.J. Minakowski (2012). Jadwiga Maria Kinga bar. Brunicka z Zaleszczyk h. wł. Potomek uczestnika Sejmu Wielkiego (Polish) . Genealogia potomków Sejmu Wielkiego. Процитовано 7 листопада 2012. Tomasz Lenczewski, Genealogia rodów utytułowanych - ut.21.1.148
  4. ↑ а б в г д е ж и к л Łukasz Bajda. Muza Jacka Malczewskiego i jej córki. Balowie i artyści w I połowie XX wieku. Wydawnictwo Libra. с. 123—134. Процитовано 15 жовтня 2023.
  5. ↑ ➤ Тулиголове Цікаві місця • Пам'ятки • Що подивитись у Тулиголове?. Україна Інкогніта (укр.). Процитовано 16 жовтня 2023.
  6. ↑ а б Monika Majewska (2012). "Pytia" by Jacek Malczewski, 1917 (Dokumenty). Zbiory Muzeum Narodowego w Kielcach (1945). Chomikuj.pl. Obrazy z cyklu Polonia (Живопис із серії Polonia із зібрання Національного музею в Кельці)).
  7. ↑ а б Włodzimierz Kalicki (14 вересня 2012). Malczewski u źródła. Ale historia (Polish) . Газета Виборча. Процитовано 15 жовтня 2023.
  8. ↑ PAP (Polish Press Agency) (4 вересня 2012). Biografia Jacka Malczewskiego. Malczewski. Dukt pisma i pędzla (Polish) . Onet.Kultura. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 16 листопада 2012.
  9. ↑ Jacek Malczewski (Radom 1854 - Kraków 1929). Short biography (Polish) . Pinakoteka Zascianek.pl. Процитовано 18 жовтня 2012. Encyklopedia Powszechna PWN, Warsaw 1974.
  10. ↑ M.J. Minakowski (2012). Jerzy Turno h. wł. (Kotwice) (ID: cz.I040843). Genealogia potomków Sejmu Wielkiego. Процитовано 7 листопада 2012.
  11. ↑ Łukasz Bajda. – Balowie. Z bieszczadskich lasów na salony Krakowa i Lwowa
  12. ↑ Maria Hussakowska (2000). Images of Women In Turn-of-the-Century Polish Painting. Presentation, Polish Arts Club of Buffalo on March, 1996. Polish Academic Information Center, University at Buffalo. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 8 листопада 2012.
  13. ↑ PAP (12 серпня 2011). Obrazy Malczewskich na wystawie w Zakopanem. Wiadomości (Polish) . Gazeta.pl. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 19 жовтня 2012.
  14. ↑ Aleksandra Trella; Senior Curator (2012). Polish national costume. Department of Fashion. Łódź: Central Museum of Textiles (Muzeum włókiennictwa). Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 7 листопада 2012.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марія_Баль&oldid=42234716