47°57′ пн. ш. 23°39′ сх. д. / 47.95° пн. ш. 23.65° сх. д. / 47.95; 23.65

Мармарощина
Герб
Дата створення / заснування 1320
Зображення
Країна Румунія і Україна
Адміністративна одиниця Румунія
Час/дата припинення існування 1402
Мапа розташування
Категорія мап на Вікісховищі d
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Мармарощина у Вікісховищі
Мармароська жупа, 17821785

Мармаро́щина (рум. Maramureş, угор. Máramaros) — історична область у Карпатах, зараз ділиться на Південну Мармарощину в Румунії та Північну Мармарощину в Україні. Багато лісів, які ростуть у передгір'ях та в горах, а також яблуневих садів, які ростуть на півдні української (в долині Тиси) та по долинах румунської частин області.

Назва

ред.
  • Мармарощина, або Мармарош — українська назва.
  • Марамуреш (рум. Maramureş, нім. Maramuresch) — румунська і німецька назви.
  • Марамарош (угор. Máramaros, тур. Marmaroş) — угорська і турецька назви.
  • Марматія (лат. Marmatia) — латинська назва.

Географія

ред.

Площа історичної області становить 9 716 км² — з них Україні належить 6148 км² та 3568 км² Румунії.

Міста

ред.

Головні міста: Південна Мармарощина — Сигіт; часто до Південного Мармарошу відносять і головне місто сьогоднішнього жудеця Мармарош місто Бая-Маре, іноді також і місто Сату-Маре (укр. Сатмір).

Північний Мармарош  — Хуст, Тячів, Рахів, Міжгі́р'я та села Міжгірського району, Довге.

Річки

ред.

Річки краю: Південна Мармарощина — Тиса, Самош і Красна; Північна Мармарощина — Тересва, Ріка, Теребля.

Озера: Синевир

У межах Мармарощини розміщений Мармароський заповідний масив Карпатського біосферного заповідника.

Історія

ред.

Це найвисокогірніша і найбільш важкодоступна частина Карпат. Історичні центри — Хуст і Мармарош-Сигіт. В Австро-Угорщині Мармарощина відповідала комітату Мармарош. Етнічний склад історичної області різноманітний — українці, румуни, ціпзерські німці, угорці. Назва має румунське походження і означає «Великий Муреш».

Населення

ред.

Північна Мармарощина

ред.

Північна Мармарощина тепер належить Україні і більшість населення становлять українці. В чотирьох районах сходу Закарпатської області та місті Хусті українців близько 90 %, румунів — близько 6 %, до 3 % угорців та близько 1 % інших (головним чином циган та прибулих після Другої світової війни росіян).

Див. також

ред.

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.