Мандаринська мова (кит. трад. 官話, спр. 官话, піньїнь Guānhuà мова чиновників), або Північне наріччя (спрощ.: 北方话; кит. трад.: 北方話; піньїнь: Běifānghuà, бейванхуа) — група діалектів китайської мови, якими розмовляють на півночі та південному заході Китаю, а також в китайській діаспорі. Інколи визначається як окрема мова китайської мовної групи сино-тибетської мовної сім'ї[2]. У вузькому розумінні — стандартна розмовна китайська мова путунхуа, яка базується на Пекінському говорі і використовується як офіційна мова в Китайській народній республіці, Республіці Китай, Сингапурі та ООН. Має найбільшу кількість мовців у світі. Своєю назвою завдячує «мандаринам», китайським чиновникам, які вживали її як універсальну мову спілкування.

Мандаринська мова
Країни КНР
Регіон північ та південний захід Китаю, Малайзія, США, Канада, Австралія, Франція, Велика Британія.
Носії 1 373 859 774 (2009)[1]
Місце 1
Класифікація Сино-тибетські
Коди
ISO 639-1 zh
ISO 639-2 chi (B)  zho (T)
ISO 639-3 cmn

 

Поширення ред.

Мандаринська мова поширена в північній частині континентального Китаю, на північ від річки Янцзи. Південний кордон поширення мови простягається від провінції Цзянсі на заході до провінцій Цзянсу та Хубей на сході. Носії мови також проживають у південно-західних районах Китаю, а саме провінції Сичуань, Юньнань, північнозахідних частинах Гуансі-Чжуанський автономного району та провінції Хунань[2]. Крім цього мандаринська мова поширена в місцях компактного проживання китайської діаспори: в Брунеї, Великій Британії, В'єтнамі, індонезійських островах Яві та Балі, Замбії, Камбоджі, Канаді, Лаосі, Лівії, Маврикії, півострівній Малайзії, Мозамбіку, Монголії, азійській частині Росії, Сингапурі, США, Тайвані та Таїланді[2].

За даними офіційного перепису населення КНР, що був проведений 2000 року, мандаринською мовою володіли близько 840 мільйонів мешканців країни. Загалом 70 % китаємовних громадян країни, включаючи 9,816 мільйона хуейцзу та 10,682 мільйона маньчжурів, вважали її рідною мовою[2]. За даними перепису 2005 року мандаринською володіло близько 845 мільйонів осіб[2]. На 2009 рік нею володіли 1,373 мільярда осіб.[1]

Діалекти ред.

 
Мандаринська мова (жовті відтінки).

Мандаринська мова поділяється на вісім великих говорів (діалектів).

  • Північно-східна група
  • Північно-західна група
  • Східний говір
  • Південний говір

Фонетика ред.

Фонеми мови в транскрипції МФА. Порівняльна таблиця знаків чжуіню і піньіню[3].

  • запис із дефісом вказує на склад після приголосного.
  • [-iau] може записуватися як [-iao];
  • [-iɔu] може записуватися як [-iu];
  • [-ua] може записуватися як [-uɑ];
  • [ɥan] може записуватися як [ɥɛn];
  • [-yɛn] може записуватися як [-yan];
  • [ʈ͡ʂʰ] може записуватися як [ʈ͡ʂʰʐ];

  • [t͡sʰ] може записуватися як [t͡sʰz] або [t͡sʰɯ];
  • [t͡ɕ] може записуватися як [d͡z];
  • [ɹ] може записуватися як [ʐ];
  • [ʂ] може записуватися як [ʂʐ];
  • [s] може записуватися як [sz];
  • [ʈ͡ʂ] може записуватися як [ʈ͡ʂʐ] або [d͡ʒ]
  • [d͡z] може записуватися як [d͡zz];
Чжуїнь
Чжуїнь Піньїнь МФА bo chi ci de fo ge he ji ke le mo ne po qi ri shi si te xi zhi zi
a a a ʈ͡ʂʰa t͡sʰa a fa a ha a la ma na a ʂa sa a ʈ͡ʂa d͡z̥ɑ
ai ai ai ʈ͡ʂʰai t͡sʰai ai ai hai ai lai mai nai ai ʂai sai ai ʈ͡ʂai d͡z̥ai
an ɑn ɑn ʈ͡ʂʰɑn t͡sʰɑn ɑn fɑn ɑn hɑn ɑn lɑn mɑn nɑn ɑn ɹɑn ʂɑn sɑn ɑn ʈ͡ʂɑn d͡z̥ɑn
ang ɑŋ ɑŋ ʈ͡ʂʰɑŋ t͡sʰɑŋ ɑŋ fɑŋ ɑŋ hɑŋ ɑŋ lɑŋ mɑŋ nɑŋ ɑŋ ɹɑŋ ʂɑŋ sɑŋ ɑŋ ʈ͡ʂɑŋ d͡z̥ɑŋ
ao au / ɑʊ ɑʊ ʈ͡ʂʰɑʊ t͡sʰɑʊ ɑʊ ɑʊ hɑʊ ɑʊ lɑʊ mɑʊ nɑʊ ɑʊ ɹɑʊ ʂɑʊ sɑʊ ɑʊ ʈ͡ʂɑʊ d͡z̥ɑʊ
e ɜ / ə ʈ͡ʂʰə ə ə hə ə lə mə nə ɹə ʂə sə ə ʈ͡ʂə d͡z̥ə
ê ɛ nɛ
ei ei b̥ei d̥ei fei g̥ei hei kʰei lei mei nei pʰei ʂei sei ʈ͡ʂei d͡z̥ei
en ən ən ʈ͡ʂʰən ən fən ən hən ən mən nən ən ɹən ʂən sən ʈ͡ʂən d͡z̥ən
eng əŋ əŋ ʈ͡ʂʰəŋ t͡sʰəŋ əŋ fəŋ əŋ həŋ əŋ ləŋ məŋ nəŋ əŋ ɹəŋ ʂəŋ səŋ əŋ ʈ͡ʂəŋ d͡z̥əŋ
-er ɚ
o ɔ t͡sʰɔ fɔ lɔ mɔ ɔ
-ou ɔu ʈ͡ʂʰɔu t͡sʰɔu ɔu fɔu ɔu hɔu ɔu lɔu mɔu nɔu ɔu ɹɔu ʂɔu sɔu ɔu ʈ͡ʂɔu d͡z̥ɔu
yi i i i t͡ɕi li mi ni i t͡ɕʰi i ɕi
ㄧㄚ ya / -ia ja / -ia t͡ɕia lia nia t͡ɕʰia ɕia
ㄧㄢ yan / -ian jɛn / -iɛn iɛn iɛn t͡ɕiɛn liɛn miɛn niɛn iɛn t͡ɕʰiɛn iɛn ɕiɛn
ㄧㄤ yang / -iang jaŋ / -iaŋ iaŋ t͡ɕiaŋ liaŋ niaŋ t͡ɕʰiaŋ ɕiaŋ
ㄧㄠ yao / -iao jao / -iau iau iau fiau t͡ɕiau liau miau niau iau t͡ɕʰiau iau ɕiau
ㄧㄝ ye / -ie jɛ / -iɛ iɛ iɛ t͡ɕiɛ liɛ miɛ niɛ iɛ t͡ɕʰiɛ iɛ ɕiɛ
ㄧㄣ yin in / ɪn t͡ɕɪn lɪn mɪn nɪn ɪn t͡ɕʰɪn ɕɪn
ㄧㄥ ying iŋ / ɪŋ ɪŋ ɪŋ t͡ɕɪŋ lɪŋ mɪŋ nɪŋ ɪŋ t͡ɕʰɪŋ ɪŋ ɕɪŋ
ㄧㄡ you / -iu jɔu / -iɔu iu t͡ɕiɔu liɔu miɔu niɔu t͡ɕʰiɔu ɕiɔu
ㄨㄚ wa / -ua wɑ / -ua ʈ͡ʂʰua ua hua ua ʂua ʈ͡ʂua
ㄨㄥ weng / -ong wʌŋ / -ʊŋ ʈ͡ʂʰʊŋ t͡sʰʊŋ ʊŋ ʊŋ hʊŋ ʊŋ lʊŋ nʊŋ ʂʊŋ sʊŋ ʊŋ ʈ͡ʂʊŋ d͡z̥ʊŋ
wu / -u wu / -u u ʈ͡ʂʰu t͡sʰu u fu u hu u lu mu nu u ɹu ʂu su u ʈ͡ʂu d͡z̥u
ㄨㄞ wai / -uai wai / -uai ʈ͡ʂʰuai uai huai uai ʂuai ʈ͡ʂuai
ㄨㄢ wan / -uan wan / -uan ʈ͡ʂʰuan t͡sʰuan uan uan huan uan luan nuan ɹuan ʂuan suan uan ʈ͡ʂuan d͡z̥uan
ㄨㄤ wang / -uang waŋ / -uaŋ ʈ͡ʂʰuaŋ uaŋ huaŋ uaŋ ʂuaŋ ʈ͡ʂuaŋ
ㄨㄟ wei / -uei wei / -uei ʈ͡ʂʰuei t͡sʰuei uei uei huei uei ɹuei ʂuei suei uei ʈ͡ʂuei d͡z̥uei
ㄨㄣ wen / -un wən / -ʊn ʈ͡ʂʰʊn t͡sʰʊn ʊn ʊn xʊn ʊn lʊn nʊn ɹʊn ʂʊn sʊn ʊn ʈ͡ʂʊn d͡z̥ʊn
ㄨㄛ wo / -uo wɔ / -uɔ ʈ͡ʂʰuɔ t͡sʰuɔ uɔ uɔ xuɔ uɔ luɔ nuɔ ɹuɔ ʂuɔ suɔ uɔ ʈ͡ʂuɔ d͡z̥uɔ
ㄩㄥ yong / -iong jʊŋ / -iʊŋ t͡ɕiyŋ t͡ɕʰiyŋ ɕiyŋ
yu y t͡ɕy ly ny t͡ɕʰy ɕy
ㄩㄢ yuan / -uan ɥan / -yɛn t͡ɕyɛn lyɛn t͡ɕʰyɛn ɕyɛn
ㄩㄝ yue / -ue ɥɛ -yɛ t͡ɕyɛ lyɛ nyɛ t͡ɕʰyɛ ɕyɛ
ㄩㄣ yun / -un ɥn / -yn t͡ɕyn lyn t͡ɕʰyn ɕyn


Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Десять найбільших мов світу. Статистика інтернету. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2010. 
  2. а б в г д Chinese, Mandarin // Lewis, M. Paul (ed.), 2009. Ethnologue: Languages of the World, Sixteenth edition. Dallas, Tex.: SIL International. Online version. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 15 квітня 2010. 
  3. Еквіваленти чжуїня та піньїня в МФА // Факультет Східноазійських культур і мов університету Вейк-Форест. — Північна Кароліна, США. — Переглянуто 2010.05.01

Джерела та література ред.

Посилання ред.