Юньна́нь (кит. трад. 雲南, спр. 云南, піньїнь Yúnnán) — провінція на півдні Китайської Народної Республіки. Столиця і найбільше місто — Куньмін. Населення 43 330 000 (12-те місце серед провінцій; дані 2004 р.).

Юньнань

云南, Yúnnán

Адм. центр Куньмін
Країна  КНР
Межує з: сусідні адмінодиниці
Тибетський автономний район, Сичуань, Гуйчжоу, Гуансі-Чжуанський автономний район, Лайтяу, Лаокай, Хазянг, Пхонгсалі, Удомсай, Провінція Луанг-Намтаd, Качин, Шан ?
Населення
 - повне 47 209 277 осіб (2020)[1]
Площа
 - повна 394 100 км²
Висота
 - максимальна 6740 м
(Кавагебо)
Часовий пояс UTC+8
Губернатор Wang Yubod
Вебсайт yn.gov.cn
Код ISO 3166-2 CN-YN

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Юньнань

Географія ред.

 
Типовий ландшафт Юньнані

Більшу частину території провінції займають гори. На півночі передгір'я Тибету досягають 6740 метрів. На півдні гори переходять у мальовничі пагорби в долини з родючими ґрунтами. Тут течуть великі річки Янцзи, Меконг, а також багато малих річок, що беруть початок на Тибетському плато: Юаньцзян (Хонгха), Нуцзян (Салуїн) та інші. Визначним є озеро Дянь Чі, розташоване поблизу Куньміна.

Крім областей висотної поясності, у Юньнані переважає тропічний клімат (на півночі й заході — помірний).

Населення ред.

Столицею Юньнаня є місто Куньмін (понад 4 млн жителів) — культурний та промисловий центр провінції. Великими містами є розташований біля озера Ерхай Далі (520 000) з численними історичними пам'ятками: Гецзю, Чжаотун, Баошань та Цюйцзін.

Адміністративний поділ ред.

Юньнань поділяється на 8 міських і 8 автономних округів:

Карта # Українська назва Китайська назва Піньінь
 
Міські округи
1 Куньмін 昆明市 Kūnmíng Shì
2 Цюйцзін 曲靖市 Qǔjìng Shì
3 Юйсі 玉溪市 Yùxī Shì
4 Баошань 保山市 Bǎoshān Shì
5 Чжаотун 昭通市 Zhāotōng Shì
6 Ліцзян 丽江市 Lìjiāng Shì
7 Пуер 普洱市 Pǔ'ěr Shì
8 Ліньцан 临沧市 Líncāng Shì
Автономні префектури
9 Дехун-Дай-Качинська 德宏傣族景颇族自治州 Déhóng Dǎizú Jǐngpōzú Zìzhìzhōu
10 Нуцзян-Лісуська 怒江傈僳族自治州 Nùjiāng Lìsùzú Zìzhìzhōu
11 Дечен-Тибетська 迪庆藏族自治州 Díqìng Zàngzú Zìzhìzhōu
12 Далі-Байська 大理白族自治州 Dàlǐ Báizú Zìzhìzhōu
13 Чусюн-Їська 楚雄彝族自治州 Chǔxióng Yízú Zìzhìzhōu
14 Хунхе-Хані-Їська 红河哈尼族彝族自治州 Hónghé Hānízú Yízú Zìzhìzhōu
15 Веньшань-Мяо-Чжуанська 文山壮族苗族自治州 Wénshān Zhuàngzú Miáozú Zìzhìzhōu
16 Сішуанбаньна-Дайська 西双版纳傣族自治州 Xīshuāngbǎnnà Dǎizú Zìzhìzhōu

Одиниці окружного рівня, своєю чергою, поділяються на 129 одиниць повітового рівня (повітів, автономних повітів, районів міського підпорядкування та міських повітів). А ті, своєю чергою, складаються з 1455 одиниць волосного рівня.

Економіка ред.

Сільське господарство все ще займає провідне місце в економіці провінції. Завдяки тропічному клімату тут успішно вирощують чай (в тому числі пуер), цукрову тростину, тютюн і рис, причому рис дає 3 врожаї на рік. На півночі провінції вирощують кукурудзу.

Скотарство не дуже розвинене у Юньнані, однак селяни нерідко тримають корів та буйволів.

Провінція багата на корисні копалини: олово, мідь, залізо, вугілля, боксити, фосфати, золото й свинець. Приблизно 31 % запасів світового олова залягає у юньнанській землі. Однак головне місце в індустрії провінції займає металургія кольорових металів та виплавка сталі (у Куньміні та Дукоу). В столиці також розвинене машинобудування.

Історія ред.

 
Три пагоди в Далі — пам'ятка доби Наньчжао.

Починаючи з середини 3 століття до н. е. Дянь та інші тайські князівства на території Юньнані піддавалися нападам з боку китайських держав — спочатку князівства Чу, а після об'єднання Китаю династією Цінь і Хань. У 200 році до н. е. майже вся територія теперішньої Юньнані входила до складу Ханьської імперії. У 122 р. до н. е. тайцям вдалося на якийсь час відновити незалежність у королівство Альяо, але вже через 12 років імператор У знову завоював ці стратегічно важливі для торгівлі з Бірмою та Індією території.

У 320 році до Юньнані переселився клан Цуань, рятуючись від набігів центральноазійських народів на Північний Китай. Він правив провінцією як частиною царства Сичуань майже 400 років.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. http://www.stats.gov.cn/english/PressRelease/202105/t20210510_1817188.html
  2. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання ред.