Відкрити головне меню

Манастирський Антін Іванович

український художник

Анті́н Іва́нович Манасти́рський (2 листопада 1878, Завалів — 15 травня 1969, Львів) — український художник-живописець і графік. Батько Вітольда Манастирського.

Манастирський Антін Іванович
Manastyrsky Antin Autoportrait 1919.jpg
Народився 2 листопада 1878(1878-11-02)
Завалів
Помер 15 травня 1969(1969-05-15) (90 років)
Львів
Поховання
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща ПольщаСРСР СРСР
Місце проживання Львів
Діяльність художник
Alma mater Академія образотворчих мистецтв у Кракові
Жанр портрет
Брати, сестри  • Манастирський Витовт Іванович
Діти Манастирський Вітольд Антонович
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Зміст

БіографіяРедагувати

Антін Манастирський народився в селі Завалів, нині Підгаєцького району Тернопільської області в сім'ї поштового урядовця. З дитинства виховувався у атмосфері духовності та любові до рідного краю. Особливе значення для маленького Антіна мала народна пісня, яка запала в серце майбутнього художника. Довгі роки життя пісня супроводжувала і надихала митця творити.

Освіту здобував у школі Станіслава, Львівській художньо-промисловій школі, а згодом у Краківській академії красних мистецтв.

У 1900-му році «Товариство для розвою руської штуки», членом якого був Антон Манастирський, влаштувало виставку його перших живописів. З того часу в Антіна Івановича розпочалося активне творче життя. Він малює цілу галерею високодуховних творів — пейзажі, тогочасну злободенну дійсність, картини з історії народу, сатиру тощо. Жив і працював у Львові. Серед його учнів зокрема Воронюк Володимир.

Помер 15 травня 1969-го року. Похований у родинному склепі на Личаківському цвинтарі (поле № 5).[1]

ТворчістьРедагувати

 
Запорожець

У своїх полотнах переважно зображував народнопісенну творчість. Сам художник писав: «Все життя я мріяв, щоб думи мої, які я втілював у своїх картинах, були близькі і зрозумілі народові». Пісня та поезія були джерелом натхнення Антіна Манастирського, про що свідчать численні твори, позначені виразним впливом народного мелосу. У творчій спадщині художника є низка картин, назвами яких стали рядки народних пісень. Також доробок митця складають численні портрети та пейзажі.

  • «Ой під гаєм, гаєм»,
  • «Засвіт встали козаченьки»,
  • «Портрет матері»,
  • «Паламар»,
  • «Запорожець»,
  • «На водопої»,
  • «Ой там, під горою»,
  • «На могилі»,
  • «В таборі Кармелюка»,
  • «Прощавайте, товариші»,
  • «Вчора і сьогодні»,
  • «Розвідники»,
  • «Загибель товариша»

та інші.

Художник ілюстрував численні книжки, зокрема, «Милу книжечку» (1925 р.) Іванни Блажкевич. Значний доробок А. Манастирського (понад 2000-і) складають роботи, присвячені духовному мистецтву. У національному заповіднику «Давній Галич» є відреставрована Успенська церква, іконостас якої виконав Манастирський. Також його авторства ікони іконостасу у Літятині на Бережанщині (1939)[2].

Сьогодні роботи митця зберігаються у музеях Львова, Києва, Полтави, Дніпропетровська, Миколаєва, та у приватних колекціях.

Вшанування, визнанняРедагувати

 
Пам'ятна таблиця на фасаді будинку № 9 на вулиці Кармелюка у Львові, де проживав Антін Манастирський.
  • 1978 року на будинку на вулиці Кармелюка, 9 у Львові, де у 1941—1969 роках проживав Антін Манастирський, було встановлено меморіальну таблицю авторства скульптора Еммануїла Миська.[3]
  • Ім'ям художника названо вулицю у Тернополі.
  • у 1953 році йому було надано звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, 1957 році — народного художника України.

ПриміткиРедагувати

  1. Криса Л., Фіголь Р. Торосевич Теодор // Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 163. — ISBN 966-8955-00-5.
  2. Антон Манастирський — український живописець, графік, народний художник України
  3. Львів. Туристичний путівник. — Львів : Центр Європи, 2004. — С. 355. — ISBN 966-7022-09-9.

ЛітератураРедагувати

  • Манастирський Антін // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. — Т. 4. — С. 1458—1459.
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Том 6. — С. 342.
  • Островський Г. Антон Іванович Манастирський. — К., 1958.
  • Антон Манастирський., К., 1980 (фотоальбом)
  • Манастирський А. І. По Франковій дорозі. (Спогади художника про зустріч з письменником) // Живі традиції., К., 1985. — С. 112—113.
  • Антін Манастирський (1878 — 1969) — укр. живописець, народн. художник України //Лупій Г. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів, 1996. — С. 267.
  • Батіг М. Волошки в житі: До 100-річчя від дня народження А. Манастирського // Жовтень. — 1988. — № 10. — С. 129—130.
  • Герета І. Художники Тернопільщини кінця XIX — ХХ ст.: Антін Манастирський // Тернопіль. −1994. — № 2 — 3. — С. 4—5.
  • Гриб А. Славним землякам [Виставка до 110-річчя А. І. Манастирського і М. І. Паращука] // Вільне життя. — 1988, 31 груд.
  • Молчанова Л. Утверджуючи красу життя: (Творчість А. Манастирського) // Образотворче мистецтво., 1988. — № 5. — С. 14—16.
  • Мистецтво живопису на західноукраїнських землях (Творчість художника А. Манастирського) // Жаборюк А. А. Український живопис останньої третини XIX ст. — поч. XX ст., К., 1990. — С. 268—276.
  • Натхненний співак Карпат: До 120-річчя від дня народження Антіта Манастирського // Календар знаменних і пам'ятних дат’ 98, К., 1998. IV кв. — С. 20—26.
  • Рубан В. Український портретний живопис другої половини XIX — початку XX ст.. — К.: «Наукова думка» 1986.
  • Теліщук Г. Я мріяв, щоб думи мої були близькі народові // Свобода. — 1998, 12 груд. (Славетні імена)
  • Савак Б. Щедра палітра земляка: (До 110-річчя від дня народження А. І. Манастирського) //Вільне життя. — 1988. — 2 лист.
  • Манастирські — укр. живописці: Батько і син. Антін Іванович М. (02. 11. 1878 — 15. 05. 1969) //Митці України: Енциклопед. довідник. — К., 1992. — С. 385.
  • Манастирський В. Благословляв красу України: У Львові відкрито художньо-меморіальний музей Антіна Манастирського //За вільну Україну. — 1991. — 13 квіт.
  • Сивобородько М. Вшанували пам'ять земляка: (У Бережан. краєзнав. музеї відбувся літ.-мистецький вечір, присвяч. 110-й річниці А. Манастирського) //Вільне життя. — 1989. — 12 берез.
  • Я. Вільшенко. Червона шапочка. — Львів, Світ дитини, 1921. Ілюстрації Антіна Манастирського.
  • Осип Маковей. Пригоди горобчика. — Львів, Світ дитини, 1922. Ілюстрації Антіна Манастирського.